Доступність посилання

Протягом шести днів в Острозькій академії (Рівненська область) тривала 5-а міжнародна ісламознавча школа. Серед доповідей були присвячені Ісламові у Криму.

Вперше за п‘ять років існування Міжнародна ісламознавча школа виїхала за межі Києва. Її проводили всеукраїнська асоціація громадських організацій «Альраїд», Український центр ісламознавчих досліджень і Національний університет «Острозька академія». На запрошення проректора Острозької академії Петра Кралюка до найстарішого в Україні університету завітали дослідники Ісламу з України, Польщі, Азербайджану.

Кримські теми були присутні лише у двох доповідях, обидві представили дослідники з Києва, які не є мусульманами. Етнолог Олена Соболєва поділилася результатами дослідження співіснування кримських мусульман із представниками інших конфесій. А політолог Андрій Іванець розповів про спробу лідерів кримських татар і українців 1917 року налагодити взаємодію з демонтажу імперії.

Чому Острог

Ще в часи князів Острозьких православні вчені аналізували відомості про віровчення мусульман. За словами Петра Кралюка, одним з перших про Іслам тут писав у 16 столітті видатний український письменник і церковний діяч Іоаникій Галятовський. «Йшла полеміка з католиками, полеміка з мусульманами. Обізнаність (в Ісламі – КР) не була високою. Хоча дехто, наприклад Мелетій Смотрицький (український вчений і церковний діяч 16 століття – КР), знав арабську мову. Але в оригіналі вони Коран не читали, ми можемо це з певністю твердити», – сказав Кралюк у коментарі Крим.Реалії, характеризуючи тогочасних українських авторів.

За його словами, хоча серед вчених 16-17 століть були знавці арабської мови, інформацію про Іслам українці отримували переважно з латинських джерел. Слід зазначити, що ця релігія європейськими авторами в ті часи трактувалася виключно як єресь.

Острог став місцем проведення ісламознавчих студій ще й тому, що у місті та в його околицях з 15-16 століття жили татари, які сповідували Іслам. «Це були і полонені, яких привів великий князь литовський Вітовт з походу на Північне Причорномор‘я, і ногайці, яких запросив на службу князь Острозький», – сказав Крим.Реалії учасник 5-ї молодіжної школи ісламознавства Віталій Щепанський. Саме вони і стали основою тюркського населення краю, яке мало мечеті, халяльні крамниці та мусульманські цвинтарі.

Традиція дослідження Ісламу в Острозі була відроджена вже в часи незалежності України. Саме тут працює історик і перекладач Корану українською мовою Михайло Якубович. Його книжки з історії Ісламу в Україні та з історії філософської думки у Криму засвідчили появу нового центру дослідження цієї релігії.

Михайло Якубович
Михайло Якубович

У коментарі Крим.Реалії Якубович відзначив тенденцію, що стала виразною саме під час проведення школи в Острозі: значна частина доповідей стосувалася різних аспектів життя мусульман, їхньої релігійної практики там, де вони є меншиною.

Уваги потребує ситуація вірних в Україні, додав вчений. «У нас є чимало тем, які потребують висвітлення. Ті, що пов‘язані з Кримом, з Україною, в аспекті, пов‘язаному із змінами, які в Криму відбуваються. Я хотів би почути дослідження стосовно переселенців-кримських татар… Хотів би почути дослідження стосовно Духовного управлінню мусульман Криму, яке вже дещо інші цінності почало сповідувати. Сподіваємося, що в наступній школі вони будуть представлені», – сказав Якубович.

Досвід Криму

Дві доповіді щодо Криму прочитали на семінарах школи ісламознавства дослідники з Києва – етнолог Олена Соболєва та колишній кримчанин, історик Андрій Іванець. Дослідження торкалися релігійної складової побуту та історії, а також політичного відродження кримських татар.

Агдрій Іванець кілька тижнів перед тим вже представляв у київському Музеї революції своє дослідження, присвячене взаємодії Тимчасового кримсько-мусульманського виконавчого комітету та української Центральної Ради. В коментарі Крим.Реалії вчений наголосив на релігійному підґрунті руху кримських татар за відновлення своїх прав на рідній землі у 1917 році. За його словами, тимчасовий виконком постав саме як наслідок невдоволення кримських мусульман колабораціоністами з тогочасного «Таврического магометанского духовного правления».

Достеменно про зміст переговорів делегатів тимчасового виконавчого комітету Асана Сабрі Айвазова та Джафера Сейдамета із членами Центральної Ради у Києві досі невідомо
Андрій Іванець

«Підставою для розпуску «правления» стало неналежне використання вакуфного майна, яке передавалося мусульманами як пожертви для використання на релігійні потреби», – зазначив Іванець у коментарі Крим.Реалії. Історик підкреслив: достеменно про зміст переговорів делегатів тимчасового виконавчого комітету Асана Сабрі Айвазова та Джафера Сейдамета із членами Центральної Ради у Києві досі невідомо. Але судячи з документів того часу, метою переговорів було узгодити дії про перетворення Російської імперії на федерацію національних автономій, які гарантували би права народів.

«Цей шанс не був використаний – владу в Криму захопили більшовики, і Крим став загрозою для України», – додав Андрій Іванець. На його думку, уроки 1917 року необхідні сучасним українським і кримськотатарським політикам, аби в повній мірі реалізувати права корінного народу Криму. Вчений підкреслив: попри невдачу спроба створення своєї державності сто років тому засвідчила здатність кримських татар до єднання та самоорганізації в несприятливих умовах. Але недостатня увага українських політиків початку минулого століття до Криму призвела до поразки кримськотатарського руху, а згодом – до геноциду обох народів у Радянському Союзі.

У розмові з Крим.Реалії Андрій Іванець констатував, що анексія Криму позбавила дослідників з материкової України доступу до значного масиву документів з архівів півострова, а це істотно ускладнює роботу вчених. Своє дослідження він будував на основі аналізу газетних публікацій 1917 року, а також вивчаючи документи з київських архівів.

Старший науковий співробітник інституту українознавства Олена Соболєва свою доповідь в Острозі присвятила практиці співіснування кримських мусульман із представниками інших конфесій. У коментарі Крим.Реалії вона пояснила невелику кількість виступів з кримських тем відсутністю системної роботи в попередні роки. «За роки незалежності в нас не було сформовано наукової школи чи осередку, який би займався вивченням історії Криму. Молодий вчений часто залежить від керівників, колег, а оскільки ніхто цією тематикою не займався, то й не особливо вітали раніше вибір такого напрямку досліджень. …Ще кілька років тому звернення до вивчення Криму було спорадичним та несистемним», – сказала Соболєва.

Своє дослідження вона проводила у Криму з 2006-го до 2011-го років, опитуючи старожилів. Рівень міжконфесійної толерантності, який зафіксувала дослідниця, вражає: мусульмани в Криму дозволяли християнам молитися в своїх мечетях. Проте в умовах імперської та постімперської дійсності від неї доводиться відмовлятися. «Внаслідок депортації, релігійної та міграційної політики Радянського Союзу, етнічні та конфесійні кордони в Криму руйнуються. Сьогодні кримським татарам доводиться практично з чистого аркуша вибудовувати нові конфесійні кордони: будувати мечеті, відновлювати старі кладовища тощо. Але це сприймається негативно серед місцевих християн, особливо тих, які переселилися сюди вже після депортації кримських татар. Тож це призводить до конфронтації та політизації релігії», – зазначила Соболєва у коментарі для Крим.Реалії.

Один із співорганізаторів 5-ї міжнародної ісламознавчої школи, муфтій Духовного управління мусульман України УММА Саїд Ісмагілов зазначив, що в Україні є попит на незаангажовану інформацію про Іслам. «Коли ми проводили соціологічне дослідження щодо ставлення українців до Ісламу і мусульман, з‘ясувалося, що 30% респондентів хочуть дізнатися про Іслам не від мусульман, не від критиків Ісламу, а від вчених, які мають виступати неупереджено», – сказав муфтій Крим.Реалії.

Як відзначали учасники школи в кулуарах, Крим і надалі сприймається в Україні, як частина країни, де традиційно сповідують Іслам. Тож є підстави очікувати зростання уваги дослідників до кримських мусульман – як переселенців, так і тих, що залишаються на рідній землі.

XS
SM
MD
LG