Кримський «кордон»: штурми, істерики і непритомність

За два роки російської анексії Криму ні українська, ні російська сторони так і не змогли створити цивілізованих умов на своїх пунктах пропуску, які забезпечують рух громадян і транспорту з боку материкової України. А з приходом літа ситуація тут значно ускладнилася. Читачі Крим.Реалії, які недавно перетинали умовний кримський «кордон», розповіли, з якими проблемами їм довелося зіткнутися.

Найскладнішим з усіх трьох пунктів пропуску на адмінкордоні з Кримом і громадяни, і співробітники Держприкордонслужби України називають «Чонгар». Він передбачений в основному для транспорту через довгу умовну нейтральну смугу, якою йти пішки до російського пункту пропуску непросто. Однак і транспорту не завжди вдається пройти КПП без проблем. Багатогодинні автомобільні черги тут – не рідкість. Наприклад, за останній тиждень на українському КПП «Чонгар» практично щодня накопичуються близько сотні автомобілів, зазначають в управлінні Державної фіскальної служби України у Херсонській області. У зв'язку з цим у відомстві радять громадянам при можливості не їхати через цей пункт пропуску.

Ситуацію на інших двох КПП чиновники називають спокійною, стабільною і контрольованою.

Аналогічну картину дає і російська влада Криму. Підконтрольна Росії кримська митниця на своєму сайті оприлюднює відомості про завантаження пунктів пропуску. Оновлювана кілька разів на день картинка видає статичні відомості про те, що «завантаженість пунктів пропуску мінімальна».

У той же час, кримчани і жителі материкової України, яким довелося перетинати обидва пункти на адмінкордоні з Кримом, говорять про багатогодинні черги, в яких люди на сонці непритомніють.

Зелена клітка і «дикий хаос»

Пасажири автобусів, що їздять до Криму, з обуренням згадують так званий «зелений коридор», який встановлений на російському пункті пропуску «Армянськ» (з української сторони – КПП «Каланчак»). Він являє собою клітку, зварену із залізного дроту. Через неї необхідно йти пішки для проходження паспортного контролю.

«Коридор» не обладнаний навісами, а йти ним доводиться в будь-яку погоду: і під снігом, і під дощем, і під палючим кримським сонцем.

«Люди шикуються в цьому коридорі під палючим сонцем. Я нарахував там близько сотні людей. Були й люди похилого віку, і діти, всі стояли на сонці хвилин 30-40. Людям стає погано, вони рятуються від сонця, як можуть: накриваються газетами, обмахуються віялами. Скаржаться на такі умови, звучать репліки: чого вони нас тут тримають, як худобу?» – розповідає Крим.Реалії кримчанин Андрій, який в липні повернувся з Криму, де гостював у рідних.

За його словами, на російському пункті пропуску паспортний контроль здійснюють троє співробітників в одному вікні. Огляд особистих речей російські прикордонники в цей день не проводили. «Взагалі не оглядали речі, мабуть, не бажаючи ускладнювати і так критичну ситуацію у зв'язку з напливом людей», – припускає Андрій.

Але це лише половина шляху і випробувань для громадян, оскільки через кілометр умовної нейтральної смуги починається український пункт пропуску. Тут, за словами пасажирів, від спеки і негоди рятують невеликі навіси і дерева. Однак лавок теж немає, присісти можна хіба що на бордюри. Але найголовніше, на що скаржаться наші співрозмовники, – це тільки одне робоче вікно для паспортного контролю.

«Люди підходять до цього вікна і починається дикий хаос. Коли я стояв у черзі, люди стали штурмувати це вікно, всі перемішалися, стали з'являтися якісь паралельні черги, почалися крики, скандали, істерики. Вибігає український прикордонник, вимагає відійти на два метри від вікна. Люди не слухають, він закриває вікно. Люди його не випускають з будки. Це такий ідіотизм і ганьба, що мені просто було соромно там стояти», – розповідає кримчанин.

За його словами, жінка, яка стояла в черзі на паспортний контроль, в той день втратила свідомість. Люди, які стояли поруч, почали надавати їй допомогу. На прохання принести стілець прикордонники відреагували лише через деякий час, стверджує наш співрозмовник.

Пройти всі контрольні процедури на обох пунктах пропуску Андрію вдалося в цілому за дві години.

Аналогічну інформацію оприлюднюють у соцмережах і щодо інших пунктів пропуску. Кримчани, які перетинали адмінкордон, стверджують, що вночі всі процедури вдається проходити швидше, зокрема й через відсутність черг.

Прес-секретар Азово-Чорноморського регіонального управління Держприкордонслужби України Максим Сорока, в свою чергу, стверджує, що пункти пропуску працюють у максимально можливому режимі, який коригується, згідно із ситуацією: «Я не знаю, чому виникають такі скарги. У нас на пунктах пропуску відкриті всі можливі кабінки для паспортного контролю. Коли йде наплив черг, вони працюють в режимі, максимально можливому для цих контрольних пунктів».

Чотири години в черзі і 100 гривень за провезення вина

Кримчанка Анастасія перетинає адмінкордон два-три рази на рік. Однак за весь час функціонування контрольно-пропускних пунктів не побачила ніяких істотних покращень ні з української, ні з російської сторони. Востаннє вона їхала до Криму автомобілем разом із сім'єю два тижні тому.

«В сторону Криму стояли в черзі чотири години, ми потрапили в самий пік – було десь 13:30. Потім нас українські прикордонники ще 1,5 години не пускали на нейтральну територію. Весь цей час ми разом із дитиною провели на сонці. Градусник в машині показував +45 градусів», – розповідає вона.

На російському пункті пропуску, за словами кримчанки, прикордонники просять вийти з автомобіля і винести всі речі. Їх огляд здійснюється не завжди, частіше за все власників просто просять розстебнути сумки і поверхнево оглядають вміст. Самих же громадян прикордонники перевіряють за допомогою металодетектора і тільки після цього пропускають на паспортний контроль.

Проблеми можуть виникнути у громадян, які не зареєстровані в Криму. Їх російська влада вважає іноземцями, тому від них вимагають заповнення декларацій. Чоловікові Анастасії – кримчанину, але з реєстрацією на материковій Україні – довелося заповнювати документ тричі, оскільки щоразу прикордонники знаходили там «незначні помилки».

Повертаючись на материкову Україну, сім'я Анастасії зіткнулася з особливостями правил перетину адмінкордону, затвердженими постановою Кабміну №1035. Українські прикордонники виявили в багажнику автомобіля дві пляшки вина і вимагали викласти їх. Вирішити питання вдалося лише за хабар. «Довелося заплатити 100 гривень за те, щоб провезти дві пляшки вина, які мені передала моя мама. Прикордонники сказали покласти гроші в паспорт, ми так і зробили, тому що іншого виходу не було», – каже вона.

Начальник управління організації митного контролю Херсонської митниці Олександр Бакулін подібні факти засуджує і просить громадян звертатися на «гарячу лінію» Державної фіскальної служби України. «Якщо є такі факти, нехай люди звертаються в цей підрозділ, він саме спрямований на боротьбу з корупційними проявами. На КПП є телефони «гарячої лінії», нехай люди телефонують туди. В інспектора є бейджик, нехай фіксують прізвище, номер бейджика. За цими повідомленнями проводитимуться перевірки і реагування», – запевняє він.

Огляди речей

За словами читачів Крим.Реалії, чотири години для проходження процедур контролю на адмінкордоні з півостровом – це звична справа: «Якщо комусь вдається вкластися у 2,5 години, вважайте, що пощастило».

Тим, хто перетинає адмінкордон, також варто бути готовими до того, що на українських пунктах пропуску періодично проводять огляд особистих речей громадян, незважаючи на те, що адмінкордон із Кримом не є державним кордоном, а лише умовним кордоном.

Кримчанка Галина, яка в червні їхала з Криму через КПП «Каланчак», розповідає, що огляд особистих речей проводився вибірково, але людей змушували буквально вивернути весь вміст сумок. «Тоді була велика черга, від людей вимагали відкривати сумки і буквально кожну річ доводилося перебирати і їм показувати. Притому не було ні окремого спеціального місця для цього, нічого. Просто на лавочці, у всіх на очах», – говорить вона.

Олександр Бакулін не заперечує, що огляд речей громадян проводять, але стверджує, що такі дії відповідають закону: «Ця норма не 100%, а вибіркова і застосовується, якщо є підозра, що особа може переміщати заборонені товари. У нас для огляду є металодетектори, комплекти оглядових дзеркал. Рентген-установок, як в аеропортах, у нас на КПП, на жаль, немає».

У Держприкордонслужбі України стверджують, що з червня кількість громадян, які перетнули адмінкордон із Кримом, знизилася в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Особливо відзначений спад автомобільного потоку, приблизно в 1,5-2 рази. Однак назвати цифри у відомстві не змогли.

Не можуть тут і відповісти, чи очікуються на контрольно-пропускних пунктах якісь зміни найближчим часом. «За допомогою Державної фіскальної служби, небайдужих громадян і влади Херсонської області, що змогли зробити, ми зробили. А що буде далі, складно сказати. Ми – розпорядники, якщо нам дадуть гроші, будемо робити», – каже прес-секретар Азово-Чорноморського управління Держприкордонслужби.

Щоб не обмежуватися вже відомою фразою «грошей немає, але ви тримайтеся», можемо порадити тим, хто планує перетинати адмінкордон із Кримом спробувати уникнути черг, самостійно вивчаючи обстановку на пунктах пропуску. На сайті Держприкордонслужби з лютого діє спеціальний відеосервіс.