Доступність посилання

ТОП новини

Уламки ядра: діаспора кримських татар


Світовий Конґрес кримських татар, Туреччина, Анкара, 2015 рік

За кілька днів в Ескішейрі (Туреччина) планується проведення Координаційної ради Всесвітнього Конгресу кримських татар. Світовий Конгрес кримських татар сьогодні об'єднує представників народу у всьому світі. Історія кримськотатарського народу склалася настільки драматично, що його діаспора чисельно більша, ніж етнічне ядро, представники якого живуть на батьківщині у Криму.

Термін «діаспора» в його первісному значенні описував вигнання євреїв з історичної батьківщини та їх розпорошеність по багатьох країнах, а також пригніченість, зневіра, які випливали з цього. Однак потім діаспорою почали називати етнічні групи, які живуть в інокультурному оточенні.

Питання про критерії діаспоральності є предметом жвавої наукової дискусії. Одна з основних характеристик діаспори – примусове розсіювання з єдиного центру, і потім вимушене проживання у нових місцях. При цьому члени діаспори зберігають колективну пам'ять, бачення або міф про свою первинну країну походження, її географічне положення, історію та досягнення. Члени діаспори вважають, що вони не є і не можуть бути повністю прийняті суспільством нової країни і, отже, відчувають себе відчужено або ізольовано. Як правило, не зникає прагнення повернутись або міф про повернення.

Члени діаспори вважають країну походження своїм рідним та ідеальним домом; тим місцем, до якого вони або їхні нащадки в результаті повернуться, коли умови будуть сприятливими

Члени діаспори вважають країну походження своїм рідним та ідеальним домом; тим місцем, в яке вони або їхні нащадки в результаті повернуться, коли умови будуть сприятливими. Ще однією їхньою рисою є прагнення допомогти історичній батьківщині і встановити комунікації як з країною походження, так і з іншими аналогічними «уламками». Вони віддані ідеї всілякої підтримки (або відновлення) країни походження і вважають, що їм необхідно спільно взятися за це і тим самим забезпечити її безпеку і процвітання.

Діаспора кримських татар об'єднує громади та земляцтва у Туреччині, Німеччині, Литві, Румунії, Франції, Польщі, США, Бельгії, Узбекистані, Німеччині, Росії, Канаді, Голландії, на Кіпрі, на материковій Україні.

Найчисленніша громада кримських татар знаходиться у Туреччині (за інформацією Мюбеїна Бату Алтана, близько 5 мільйонів осіб тут мають кримськотатарське походження). Вона складається з нащадків кримських татар, які вимушено емігрували у кінці ХVIII-20-х роках ХХ століття. У радянський період турецька діаспора не виявляла особливої активності в допомозі своїм депортованими співвітчизниками, проте з початком репатріації і після повернення значної частини народу до Криму зв'язки і контакти суттєво покращилися; відчутними стали моральна підтримка і матеріальна допомога турецької діаспори співвітчизникам у Криму.

Американська діаспора кримських татар належить до числа не найбільших (близько 5-7 тисяч осіб; переважно це емігранти Другої Світової війни, які опинилися в США в пошуках кращої долі після поневірянь європейськими таборами ДіПі (переміщених осіб), однак саме вона з кінця 1960-х років виявляла найбільшу зацікавленість долею своїх одноплемінників за «залізною завісою». Заслуга у цьому кількох активістів американської діаспори – Фікрета Юртера, Мемета Севдіяра, Мюбеїна Бату Алтана та інших.

Одним з перших помітних виступів представників американської діаспори стали акції на захист заарештованих 1969 року Мустафи Джемілєва і генерала-правозахисника Петра Григоренка. 1975 року був створений «Комітет боротьби за повернення кримських татар на свою батьківщину», головою якого обрали Фікрета Юртера. Особливу увагу комітет звертав на підготовку радянським режимом нового суду над Мустафою Джемілєвим 1976 року, у зв'язку з чим були поширені низка заяв і петицій.

15 липня 1976 року утворено Національний центр кримських татар і створено при ньому комітет боротьби за повернення кримських татар з місць заслання на батьківщину

15 липня 1976 року утворено Національний центр кримських татар і створено при ньому комітет боротьби за повернення кримських татар з місць заслання на батьківщину. Основним завданням його було інформування громадськості про національну проблему кримських татар, сприяння поверненню кримських татар, надання допомоги кримськотатарським сім'ям в СРСР. Окрім того, створили Фонд «Крим», що видав такі помітні книги, як «А коли ми повернемося...» Андрія Григоренка (1977), «Шість днів. Судовий процес Іллі Габая і Мустафи Джемілєва. Біла книга» (1980) та інші.

У своїх співвітчизників з московської громади кримських татар активісти кримськотатарського національного руху знаходили притулок за радянських часів під час частих відвідувань столиці, а сьогодні настільки ж діяльну участь і допомогу надають землякам з Криму кримські татари материкової України – Києва, Херсонського та Мелітопольського регіонів.

Таким чином, діаспора кримських татар з етнічним ядром на історичній батьківщині в Криму складає єдине ціле, єдиний кримськотатарський народ. Саме тому природним кроком у розвитку народу стало утворення Всесвітнього Конгресу кримських татар (ВККТ).

Метою діяльності ВККТ є об'єднання і координація зусиль громадських організацій кримських татар, створених в Україні та інших країнах для сприяння процесу відродження і подальшого розвитку кримськотатарського народу, що повертається після десятиліть вигнання на історичну батьківщину – до Криму.

А перший Всесвітній Конгрес кримських татар відбувся 19-20 травня 2009 року. Він урочисто відкрився у Ханському палаці Бахчисарая. 420 делегатів конгресу з 13 країн ухвалили тоді Звернення до Президента України, Верховної Ради України, Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи, Європейського Союзу та Організації з безпеки і співпраці в Європі. «Процес відновлення прав кримськотатарського народу має стати предметом особливої турботи та уваги» цих організацій, були переконані делегати Всесвітнього Конгресу. Головою Світового Конгресу кримських татар став Рефат Чубаров.

Після деякої перерви минулого року, 1-2 серпня 2015 року, зібрався Другий Світовий Конгрес кримських татар. Він відбувався у Туреччині, в Анкарі, вже в нових для кримських татар політичних реаліях, коли проводити засідання в Криму було неможливо. Незабаром після цього відбулися засідання її виконавчої ради в Румунії і в Україні – в Києві та Генічеську.

У декларації підкреслено, що ЄС, Європарламент і всі національні парламенти мають визнати кримських татар корінним народом Криму, а Меджліс – органом самоврядування кримськотатарського народу

11-12 квітня 2016 року в Литві відбулися засідання виконавчої ради Світового Конгресу кримських татар. Після закінчення засідань була ухвалена підсумкова декларація. У ній зазначено, що майбутнє Криму і рішення його подальшої долі належить кримським татарам. У декларації підкреслено, що ЄС, Європарламент і всі національні парламенти мають визнати кримських татар корінним народом Криму, а Меджліс – органом самоврядування кримськотатарського народу. Депортація кримських татар має бути визнана геноцидом. Учасники закликали вдосконалити правове поле України та внести зміни до розділів Конституції України, що стосуються Автономної Республіки Крим, ґрунтуючись на правах і волі кримськотатарського народу, а також автономії, яка базується на географічній, адміністративній та національній державності кримських татар. На думку учасників ВККТ, Україна має ухвалити закони для визнання Курултаю та обраного ним Меджлісу кримськотатарського народу органами самоврядування кримських татар.

У нинішніх умовах, коли в Криму заборонена діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, роль ВККТ істотно зросла.

24 травня 2016 року в Бахчисараї невідомі особи в камуфляжі недалеко від його будинку викрали члена виконавчої ради Світового конгресу кримських татар Ервіна Ібрагімова. Про його місце перебування відтоді нічого не відомо.

XS
SM
MD
LG