Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

55 років тому 13 серпня 1961 року в Німеччині за кілька нічних годин був обладнаний фізичний кордон між радянським і трьома іншими – американським, французьким і британським – окупаційними секторами Берліна. Так на карті з’явилася Берлінська стіна, яка разом із Німецькою Демократичною Республікою (НДР) стала історичним символом поділу не тільки німецького народу, а й усього світу на два протиборчі табори.

Спорудженню стіни передувало різке загострення навколо Берліна. І НАТО, і Організація Варшавського договору категорично наполягали на своїх позиціях у «німецькому питанні». 1957 року уряд Західної Німеччини на чолі з Конрадом Аденауером ввів у дію «доктрину Хальштейна», що передбачала автоматичне розірвання дипломатичних відносин із будь-якою країною, яка визнавала НДР. Східна Німеччина запропонувала створити конфедерацію німецьких держав і проведення загальнонімецьких виборів. 1958 року влада НДР заявила про свої домагання суверенітету над Західним Берліном, оскільки він перебував «на території НДР».

Микита Хрущов звинуватив західні держави в порушенні Потсдамських угод 1945 року. Ці угоди фактично стали початком покеру у великій політиці між заходом і Радянським Союзом, а підняття ставок незабаром переросло в холодну війну.

СРСР оголосив про скасування міжнародного статусу Берліна й запропонував перетворити Західний Берлін на «демілітаризоване вільне місто», в ультимативному тоні зажадавши від США, Великобританії і Франції провести переговори на цю тему протягом шести місяців. Вимога була відкинута західними державами, переговори закінчилися безрезультатно. У серпні 1960 року уряд НДР запровадив обмеження на відвідування громадянами ФРН Східного Берліна. Міністри закордонних справ країн НАТО в травні 1961 року підтвердили намір гарантувати перебування збройних сил своїх країн у західній частині міста, заявивши, що будуть усіма силами захищати «свободу Західного Берліна».

Східнонімецькі прикордонники були зобов’язані розстрілювати всіх, хто намагався прориватися до Західного Берліну з боку Східного

Східнонімецькі прикордонники були зобов’язані розстрілювати всіх, хто намагався прориватися до Західного Берліну з боку Східного. Громадянам НДР дозволялося відвідувати західну частину виключно за візами, без віз переходили кордон тільки пенсіонери. Разом із тим будь-якого перебіжчика із протилежного боку і в Західному, і в Східному Берліні зустрічали радо й із розпростертими руками.

Напередодні подій із розділу Берліна в січні 1961 року відбулась інавгурація 35-го президента США Джона Кеннеді, а наступною після зведення Берлінської стіни піковою подією в історії протистояння періоду холодної війни в жовтні 1962 року стала Карибська криза, яка закінчилася розрядкою. Тоді два протиборчі табори змагались у розстановці на шахівниці світу ядерної зброї. США дислокували його в Туреччині й Італії, а СРСР – на Кубі...

Історичні паралелі й аналогії періоду Берлінської стіни з сучасними подіями й російською агресією, швидше за все, не будуть і не можуть бути цілковито об’єктивними. Проте, за відчуттями і тривогами виникає почуття дежавю, і з цим важко не погодитися.

НАТО

У відповідь на агресивні дії Кремля Північноатлантичний Альянс під час Варшавського саміту 8-9 липня 2016 року ухвалює план безпрецедентних заходів щодо додаткового захисту чорноморського й балтійського регіонів. Добігають кінця військові навчання «Сі Бриз 2016».

Росія

Крим стараннями Росії перетворений на велику військову базу, мілітаризація триває

Захопивши Крим і потураючи терористичним угрупованням у Донецькій і Луганській областях, Кремль продовжує політику нехтування правами і свободами, репресій проти українців і кримських татар на окупованій території. Півострів стараннями Росії перетворений на велику військову базу, мілітаризація триває. У Криму розміщені зентітно-ракетні комплекси середнього й дальнього радіусу дії. Володимир Путін після зустрічі зі своїм турецьким візаві, що ознаменувала початок нового потепління між Туреччиною і Росією, майже того ж дня вніс до російської Державної думи законопроект про ратифікацію угоди з сирійським режимом Башара Асада щодо створення й безстрокової дислокації в Дамаску повноцінної військової бази Росії. На кордоні з Україною концентруються російські війська, готуються військові навчання, період підготовки до яких характеризується наростанням російських провокацій на адміністративному кордоні з Кримом і на лінії розмежування в зоні АТО. Володимир Путін, виступаючи на прес-конференції за підсумками зустрічі з президентом Вірменії, висунув претензії Україні у використанні «терористичних методів у Криму».

Скориставшись звичкою населення відпочивати на півдні й виниклим ефектом «пилососа», який із величезною швидкістю всмоктав українців із материкової частини в липні-серпні в бік теплих берегів Криму, російська окупаційна влада отримала доволі широку додаткову людську базу для проведення відповідної обробки й моделювання необхідних ситуацій. Адже ніхто й ніщо не забороняє їхати до Криму, а будь-яких прецедентів і надзвичайних ситуацій за два роки окупації з «материковими українцями» при відвідуванні цієї території майже не виникало.

Всіх чоловіків віком від 18 до 60 років при виїзді з Криму опитують російські спецслужби. Виглядає дивною, але закономірною спроба прив’язати «змодельовану ситуацію з російською ДРГ у Криму» до Запоріжжя, оскільки низка учасників групи звідти. Адже були й інші події: викладачі із Запоріжжя, які опинились на заходах Російського слова в Криму, участь директора підприємства «Мотор-Січ» у заходах на Валаамі спільно з Володимиром Путіним...

США

Американська сторона уважно відстежує всі події навколо кримської провокації, відповідальність за яку в повній мірі лежить на Росії
Джо Байден

Речник Державного департаменту Элізабет Трюдо висловила однозначну підтримку територіальної цілісності України. Віце-президент Джо Байден у телефонній розмові з керівництвом України підкреслив, що «американська сторона уважно відстежує всі події навколо кримської провокації, відповідальність за яку в повній мірі лежить на Росії, в цьому контексті важливо не дати Москві використовувати ситуацію по Криму в якості вибачень за очевидне невиконання нею Мінських домовленостей». Сторони погодились із важливістю продовження діалогу в Нормандському форматі. Разом із тим, 24 серпня Джо Байден відправиться до Туреччини, чий президент після невдалого перевороту пішов на зближення з Кремлем і публічно ставить під сумнів перспективу подальшої співпраці Анкари з НАТО й Заходом.

Великобританія

У липні 2016 року після референдуму в країні стає зрозуміло, що Brexit, який встиг стати притчею во язицех – реальність, і починається діалог щодо виходу Британії з Європейського Союзу. Новий прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей «у день турецько-російської зустрічі примирення» ініціює телефонну розмову з Володимиром Путіним.

Франція

На початку серпня Міністерство закордонних справ Франції опублікувало заяву про підтримку територіальної цілісності України, що стало офіційною реакцією в країні на поїздки делегації французьких депутатів до Криму. 11 серпня між головами зовнішньополітичних відомств Франції й Росії відбулася телефонна розмова, в ході якої обговорювалася ситуація навколо України.

Туреччина

Надзвичайний і Повноважний Посол Турецької Республіки в Києві Йонет Джан Тезель заявив про підтримку Туреччиною територіальної цілісності України і прихильності позиції щодо приналежності Криму Україні.

Німеччина

Голова німецького МЗС Франк-Вальтер Штайнмаєр у телефонній розмові з Сергієм Лавровим «продовжив обговорення актуальних питань, пов’язаних із просуванням процесу реалізації положень мінського «Комплексу заходів» щодо врегулювання ситуації на південному сході України». 15 серпня міністр закордонних справ Німеччини відвідає Росію для того, щоб узяти участь в офіційній церемонії відкриття літньої німецько-російської студентської школи з питань енергетики на базі Уральського федерального університету імені першого президента Росії Бориса Єльцина. Тут же, в Єкатеринбурзі, німецький гість проведе зустріч зі своїм російським колегою. Зустріч буде присвячена подіям в Україні й у Криму.

Журналіст німецького видання Der Tagesspiegel Крістоф фон Маршалл провів інтерв’ю з уповноваженим у справах Росії федерального уряду Німеччини Гернотом Ерлером про ескалацію в Україні, вплив Лаврова і значення Криму. Дивно, але в той час, коли весь світ говорить про російські провокації в Україні й нові апетити Кремля, німецький представник майже на всі запитання відповів коротким «ми не знаємо».

«Як усе-таки дивно, що всі раптом заговорили про Крим так, ніби це російська територія, а не частина України, яку Росія незаконно анексувала», – висловив свою думку ведучий програми «Вертикаль влади» на Радіо Свобода Брайан Уітмор.

Чому немає реакції офіційної Анкари? Де заяви кримськотатарської громадськості Туреччини? І чому про Західний Берлін не згадують у Німеччині, коли все частіше намагаються радити й «шепотіти на вушко»: потрібно «забути про Крим назавжди» й заспокоїтись?

Де ще Володимир Путін збирається забудувати Берлінську Стіну? У Сирії і в Криму...

«Настали часи, коли Захід, нарешті, повинен прокинутися... і всіма силами, на всіх рівнях підтримати Україну за допомогою чіткої й жорсткої дипломатії, а також ефективного озброєння й навчання української армії», – підкреслює кореспондент німецького видання Die Welt Ріхард Герцінгер у своєму авторському матеріалі «Захід повинен зупинити Путіна».

У сильних світу цього є механізми й сили приборкати агресора, який зарвався. Потрібно тільки відірватися від теплого відпочинку і згадати про Берлінську стіну. 11-й саміт Великої двадцятки відбудеться 4-5 вересня 2016 року в місті Ханчжоу – столиці китайської провінції Чжецзян. Господинею 12-го саміту G-20 2017 року стане... Німеччина.

Рудольф Медведь, оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG