Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Росія заблокувала переобрання верховного комісара у справах національних меншин ОБСЄ Астрід Турс. Її жорстка позиція щодо Криму і кримських татар найдзвичайно дратувала Кремль. Але з відходом Турс втратили не тільки кримські татари.

Астрід Турс ‒ відомий фінський політичний діяч шведського походження. У 1996-2004 роках була депутатом європейського і фінського парламентів, з 2007 до 2011 року обіймала посаду міністра у справах Європи та імміграції Фінляндії, а 2013 року її обрали на посаду верховного комісара у справах національних меншин в ОБСЄ при абсолютному консенсусі.

Росія розглядала політику Турс щодо подій у Криму як загрозу своїм інтересам

Посаду верховного комісара у справах національних меншин заснували 1992 року. Її головне завдання ‒ це раннє попередження та запобігання переростанню міжетнічної напруженості в конфлікт. Це так звана «тиха дипломатія». Посада розрахована на три роки, і в серпні 2016 року закінчуються повноваження Астрід Турс. До цього її обіймали представники Нідерландів, Швеції і Норвегії, і кожен з них як мінімум переобирався на два терміни поспіль. Але у випадку з Турс виникли проблеми політичного характеру: Росія розглядала її політику щодо подій у Криму як загрозу своїм інтересам.

Це є частиною повномасштабної стратегії Росії з розладу єдиного дипломатичного фронту західних союзників щодо Криму і Донбасу, яку так ретельно вибудовують Україна і Меджліс кримськотатарського народу. Наскільки успішною буде в цьому напрямку стратегія Росії, покажуть найближчі тижні. Однак сам факт відкритого тиску і протистояння з боку російської дипломатії говорить про те, що вони бачать тріщини і слабкості в загальноєвропейській позиції щодо продовження санкцій. Йде поступове розхитування фронтальної європейської дипломатичної лінії за допомогою стратегії непрямих дій.

Так що ж Росія побачила в політиці, що проводить Астрід Турс такого, що може загрожувати російським національним інтересам? Головний принцип, яким керується верховний комісар у справах національних меншин, ‒ це принцип «тихої дипломатії», тобто виключення політизації своєї діяльності. Звичайно, обіймаючи таку посаду, політизації апріорі неможливо уникнути, але все ж ключовою подією для Турс стала її поїздка в Крим 5 березня 2014 року, в самий розпал кримської кризи, для зустрічі з лідерами кримських татар.

Були надані перші факти вбивств, зникнень і системної політики залякування кримських татар і українців

Під час зустрічі з Рефатом Чубаровим вона висловила стурбованість подіями, що розвиваються і відзначила незаконну присутність військової техніки і солдатів іншої держави на території України. Коли вона повернулася наступного дня до Києва з Сімферополя, то оголосила, що в Криму є реальна загроза кровопролиття, додавши, що групи, які можуть стати об'єктом насильства з боку більшості населення, ‒ це, в першу чергу, кримські татари й українці. Наступного разу Турс зустрінеться з лідерами кримських татар уже в Києві 24 березня, щоб обговорити з лідером кримських татар Мустафою Джемілєвим факт анексії і незаконного референдуму. Більше того, були надані перші факти вбивств, зникнень і системної політики залякування кримських татар і українців.

Політика щодо захисту кримських татар з боку Астрід Турс набула системного характеру. Наприклад, 18 травня 2014 року в Києві вона виступила з посланням від імені ОБСЄ щодо сімдесятиріччя з дня депортації кримських татар, сказавши таке:

Коли немає справедливості, коли права, які забрали, не відновлюють, то не може бути стійкого миру в Криму

«Попередні верховні комісари працювали протягом більше ніж 20 років з кримськотатарською громадою, з українським урядом і з кримською владою для однієї мети ‒ щоб покласти край несправедливості і важкому становищу кримськотатарського народу. Тому що коли немає справедливості, коли права, які забрали, не відновлюють і коли минулі стражданні не визнають, то не може бути стійкого миру в Криму».

Астрід Турс різко засудила російську агресію проти України і зазначила, що кримські татари саме під час жахливої річниці сімдесятиріччя депортації знову виявилися живими свідками важких випробувань, які походять від Російської агресії. Вона додала, що своєю проукраїнською позицією кримські татари ризикували багато чим і тепер ризикують собою. На її думку, Україна багато в чому зобов'язана кримським татарам, і кроки на зустріч з боку українського уряду ‒ це позитивні трансформації з переосмислення ролі кримських татар в українському суспільстві.

Астрід Турс і Мустафа Джемілєв зустрічалися також в січні 2015 року в Гаазі, де обговорювали ситуацію навколо арешту заступника Меджлісу Ахтема Чийгоза та інших порушень прав людини в Криму.

Крим ‒ це абсолютний пріоритет для мене як верховного комісара у справах національних меншин, і як це було для моїх попередників
Астрід Турс

Верховний комісар не забула і про трагічну дату кримських татар, як в 2015-му, так і 2016 роках. У своєму виступі 2015 року вона щиро і чуттєво висловилася про ситуацію в Криму, зазначивши, що «Крим ‒ це абсолютний пріоритет для мене як верховного комісара у справах національних меншин, і як це було для моїх попередників». При цьому додавши, що кримські татари заплатили свою ціну за свою принципову позицію, за підтримку територіальної цілісності української держави і в черговий раз висловили свою позицію щодо того, що Крим ‒ це Україна. Доказом того, що Турс щиро співпереживає долі кримських татар, може служити її звернення до голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова в Києві 2015 року:

«У той раз, коли я була в Сімферополі в березні минулого року, я ніколи не забуду твої прощальні слова: «Я не знаю, в яких умовах я буду бачити вас знову». Я рада, що ми можемо бути разом тут і сьогодні. Але в той же час, так само, як я сказала Мустафі Джемілєву минулого року, мені дуже сумно, що ми не разом в Криму».

Найбільшу нервозність Російської Федерації викликав знаменитий «Звіт Місії з оцінки становища в галузі прав людини в Криму», який був представлений на засіданні ОБСЄ у Варшаві у вересні 2015 року. Звіт підготували при безпосередній участі верховного комісара у справах національних меншин. Він виявився безпосереднім свідченням цих подій беззаконня в Криму.

Негайна реакція виникла також з боку кримської окупаційної влади, яка назвала звіт «сумнівним». У свою чергу, Міністерство закордонних справ Росії оголосило, що звіт однобокий і вкрай політизований. Цікаво, що Москву вкрай дратувало використання у звіті таких слів як «анексія» та «окупація». Більше того, російська позиція полягала в тому, що звіт написаний без узгодження з боку всіх учасників, що, на їхню думку, є порушенням мандата ОБСЄ. Цей документ є цінним джерелом щодо порушення прав людини в Криму.

Додатковим свідченням постійної уваги верховного комісара щодо долі Криму і кримських татар є її періодичні доповіді, де вона з моменту анексії Криму (перша доповідь була в липні 2014 року) не втомлюється нагадувати про порушення, що відбуваються на півострові і те, що доля кримських татар ‒ це пріоритетний елемент її політики. Наприклад, вона зазначає у своїх звітах про постійні спроби отримати доступ до Криму з метою моніторингу ситуації з правами людини щодо кримськими татар і українців. В останній липневій доповіді вона висловила протест у зв'язку з забороною Меджлісу в Криму і в черговий раз висловила співчуття тому, що не має прямого доступу до Криму через позицію Москви.

Політика Турс у висвітленні долі кримських татар і українців в Криму була високо оцінена послом США в ОБСЄ Даніелем Байєром. Він у своєму посланні зазначив, що США високо оцінюють її роботу і висловлюють беззастережну підтримку продовження її мандата до 2019 року.

Росія зробила все, щоб не переобрати її на другий термін: на недавньому засіданні її кандидатура була заблокована

Однак, як виявилося, Росія зробила все, щоб не переобрати її на другий термін: на недавньому засіданні її кандидатура була заблокована, і цього виявилося достатньо. Міністр закордонних справ Фінляндії повідомив, що вони зі свого боку зробили все, що можливо. Як відомо принцип, за яким ухвалюються рішення в ОБСЄ, ‒ це принцип консенсусу.

Астрід Турс виявилася сильним політиком, а її дивовижна біографія ‒ пряме свідчення цього. Людина, непідробно співчутлива до важкого становища невеликого європейського народу, сама стала жертвою через свою непохитність щодо кримських татар. Її чесність і почуття справедливості стали чинниками, які зіграли проти неї. Росія не пробачила їй її відкритої підтримки цілісності України і кримських татар. Вона не пішла на поводі пропаганди Росії, продовжуючи визнавати Меджліс кримських татар єдиним легітимним органом корінного населення Криму.

Наслідки відходу Астрід Турс зі свого поста можуть проявлятимуться вже найближчим часом. Наближається чергова конференція ОБСЄ з прав людини у Варшаві, і Росія неодмінно буде намагатися використати її, щоб продемонструвати Крим в ажурних фарбах у найкращих традиціях російської пропаганди. Російські дипломати готуються до варшавського заходу цілком ґрунтовно: намагаються бути представленими на кожній панельній дискусії, при цьому кожна команда має набір контраргументів на звинувачення в порушенні прав людини в Криму. Фактично відбувається грамотно побудована діалектика «теза-антитеза».

Росія буде намагатися зіграти кримськотатарську карту і привезти «свідків» позитивних змін з осередку кримських татар

Майбутня Варшавська конференція обіцяє бути гарячою та гострою після останніх заяв низки європейських політиків про скасування санкцій проти Росії. Це говорить про те, що фронтальна стратегія європейської дипломатії проти Росії може найближчим часом ослабнути. Це прекрасно відчувають у Москві. Росія буде намагатися зіграти кримськотатарську карту і привезти «свідків» позитивних змін з осередку кримських татар. Україна має бути готовою до різних провокацій під час конференції з боку північного сусіда.

Необхідно визнати, що відхід Астрід Турс ‒ це приклад здачі позицій. Найімовірніше, новим верховним комісаром призначать Вінсента де Графа, який довгий час був радником верховного комісара ОБСЄ з юридичних питань. Пан Вінсент знає Крим не з чуток ‒ він відвідував його, починаючи з кінця 2000-х років, ‒ що дуже важливо у випадку з кримськими татарами.

А пані Астрід Турс потрібно віддати належне за її мужність і принциповість. Одного разу вона сказала, що кримські татари заплатили багато чим за свою проукраїнську позицію і тепер розплачуються собою. Росія помстилася їй за Крим і це свого роду розплата за кримських татар.

Ридван Барі-Уркоста, кримчанин, політолог-дослідник у сфері зовнішньої політики Росії в інституті міжнародних відносин Варшавського університету

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG