Про співпрацю американської та української армій ходить чимало легенд ‒ починаючи від створених російськими пропагандистами неіснуючих «батальйонів НАТО» і закінчуючи розчарованими заявами у низці українських ЗМІ про те, що «Америка не допомагає Україні». Насправді ж, взаємодія збройних сил двох країн не переривалася з моменту проголошення Україною незалежності, а на тлі російсько-української війни розвивається ще ефективніше. Історія співпраці Національної гвардії штату Каліфорнія (California Army National Guard) з українськими військовими налічує вже 23 роки.
«Відразу після розпаду Радянського Союзу Сполучені Штати почали розвивати співпрацю у рамках миротворчої програми з трьома країнами колишнього СРСР ‒ Україною і двома балтійськими державами. Спочатку нашою метою було встановити довіру між нашими країнами», ‒ повідомив в інтерв'ю нашому сайту полковник каліфорнійської Нацгвардії Джон Сіепмен.
Американський військовий визнає: до Майдану, під час правління Януковича, налагоджувати взаємодію було вкрай важко. При тому, що на рівні простих солдатів зберігалися добрі стосунки, співробітники колишньої української адміністрації не виявляли інтересу в розвитку співпраці з американцями.
«Я особисто бачив, наскільки важче стало вибудовувати стосунки з українською армією у той період. Саме тоді Україна перестала закуповувати у нас обладнання та екіпіровку, припинилися спільні навчання. За Порошенка ситуація, звичайно, змінилася», ‒ згадує полковник Сіепмен.
Ми зосереджені на удосконаленні української медичної системи, систем комунікації і бойової тактикиДжон Сіемпен
Наразі Нацгвардія Каліфорнії регулярно направляє в Україну невеликі команди по двадцять чоловік для обміну ідеями, досвідом і військовою технікою. До проведених американцями тренувань входять не тільки специфічно військові, а й, наприклад, відпрацювання евакуацій у випадках непередбачених обставин, надання первинної медичної допомоги, робота зі складним медичним обладнанням у госпіталях і т.д.
«Ми зосереджені на удосконаленні української медичної системи, систем комунікації і бойової тактики», ‒ уточнює Джон Сіепмен.
Наприклад, американські військові займаються тренуванням української піхоти в стилі, прийнятому у країнах НАТО.
Наше головне завдання ‒ допомогти українській армії виростити і навчити лідерів невеликих підрозділів, на рівні капітанів і навіть сержантів, які могли б ухвалювати правильні рішенняПітер Кросс
«До нашої взаємодії українська армія працювала в старому, ще радянському стилі. Наприклад, вона була занадто централізована, і якісь важливі рішення ухвалювалися тільки на рівні генералів. Таким чином, у ній було багато солдатів і дуже мало лідерів. У НАТО існує поділ на невеликі групи, в яких є свої лідери, здатні аналізувати ситуацію і ухвалювати окремі тактичні рішення, виходячи з бойової обстановки. Наше головне завдання ‒ допомогти українській армії виростити і навчити лідерів невеликих підрозділів, на рівні капітанів і навіть сержантів, які могли б ухвалювати правильні рішення», ‒ додає колега Джона Сіепмена, полковник Пітер Кросс.
Ще один напрямок НАТОвських тренувань ‒ навчання української армії ефективно комбінувати використання артилерії, новітніх систем комунікації і ППО.
«Якщо говорити коротко, ми допомагаємо в реалізації, чинної в Україні Стратегії національної безпеки», ‒ зазначає Джон Сіепмен.
Окрім тренувань, американська армія поставляє в Україну новітню медичну техніку, нелетальне озброєння, екіпірування, новітні системи радарів і, звичайно ж, професійні поради, які зачіпають не тільки стратегію і тактику боїв, але і організацію систем розвідки, логістики та комунікації. За словами військовослужбовців каліфорнійської Нацгвардії, на момент початку війни українські системи комунікації були настільки слабкі, що росіяни могли з легкістю їх прослуховувати. Покращення технічної частини систем зв'язку, яке було одним з головних завдань іноземних радників, сьогодні вже успішно реалізоване. При цьому полковник Сіепмен зізнається: так званий «людський фактор» (люди, які симпатизують Росії) досі залишається серйозним викликом для українців
Наступним нашим кроком було покращення логістики та створення більш прозорої системи, при якій була б неможлива корупціяПітер Кросс
«Наступним нашим кроком було покращення логістики та створення більш прозорої системи, при якій була б неможлива корупція, і наше устаткування не потрапляло б на чорний ринок. Ми домоглися також, щоб платня військовослужбовців надходила на банківські рахунки, тоді як раніше всі розрахунки велися готівкою, абсолютно непрозоро», ‒ повідомляє Пітер Кросс.
Проте, офіцери армії США відзначають: ситуація в Україні, зокрема в сфері корупції, далеко не така складна, як наприклад, в Іраку або в Афганістані.
«Ми стикалася там зі схожими проблемами. Коли служба солдат не винагороджується належним чином, цілком очікувано, що вони намагаються так чи інакше заробити гроші на стороні. Але я можу запевнити, що в Україні ця проблема далеко не така поширена, як на Близькому Сході», ‒ ділиться враженнями Джон Сіепмен.
При цьому американські військові відзначають, що в української армії поки що залишається низка недоліків.
«По-перше, вона досі вибудувана в основному на системі призову, а не професійної контрактної армії. По-друге, система винагороди за службу досі не достатня ‒ хоча зараз ця ситуація змінюється. Зустрічалися і деякі проблеми з персоналом, з підготовкою і екіпіровкою окремих частин. Зараз ця ситуація теж поступово вирівнюється», ‒ повідомляє полковник Сіепмен.
А ось проблема українських добровольчих батальйонів, яка досить гостро стояла ще рік тому, тепер, за словами американських військових, вже практично вирішилася.
«У мене склалося враження, що наразі вони досить добре інтегрувалися в українську армію, де відбувається інтенсивна робота з їх навчання. У деяких випадках вони виявляються досить ефективними», ‒ зазначає Сіепмен.
При цьому Сполучені Штати виявилися далеко не єдиною союзницькою країною, що допомагає Україні.
Вторгнення стало б величезною помилкою Росії, оскільки українська армія зараз набагато сильніша, ніж на момент початку війниДжон Сіемпен
«Зараз створено спільний польсько-українсько-литовський батальйон. Вони разом проходять тренування, діляться досвідом. Окрім цього, не можна забувати мільярди доларів допомоги Україні, виділені Конгресом США і низкою європейських країн, поставки нелетельної зброї, медичного та іншого обладнання, засобів індивідуального захисту», ‒ перераховує Пітер Кросс.
На думку американських військових, в разі гіпотетичного повномасштабного вторгнення Росії в Україну, українська армія вже зможе дати агресору гідну відсіч.
«Навіть якщо Москва матиме якісь незначні тактичні успіхи, вона не зможе надовго утримати українські території. Подібне вторгнення стало б величезною помилкою Росії, оскільки українська армія зараз набагато сильніша, ніж на момент початку війни. Вона краще озброєна, тренована, плюс, не можна скидати з рахунків спротив населення. Наскільки я знаю, зараз моральний стан російських окупантів на Донбасі набагато гірший, ніж українських військових», ‒ робить висновок Джон Сіепмен.
