Брюссель – Території, що підконтрольні сепаратистам Донбасу, залишаються дуже обмеженими щодо доступу моніторингової місії ОБСЄ. Триває недопуск гуманітарної допомоги із ЄС, майже всі положення Мінських угод регулярно порушуються, а наступні зустрічі в «нормандському форматі» постійно відкладаються. Так коментують у Європарламенті ситуацію на українському сході, куди на початку листопада хотів би навідатися, щоб побачити все на власні очі, підкомітет із питань безпеки й оборони цієї євроустанови. Однак, наразі йде мова тільки про візит до Києва, а схід, через небезпечну ситуацію, далі залишається під «знаком питання».
Делегація підкомітету Європарламенту з питань безпеки й оборони, так би мовити, «зондує український ґрунт» – готується на початку листопада до відвідин Києва і, за можливості, східних регіонів, які вже два з половиною року залишаються гарячою точкою на світовій карті. Минулого місяця президент Європарламенту і голови політичних груп і фракцій вирішили обмежити офіційну програму візиту євродепутатів до України тільки Києвом через безпекову ситуацію.
Як заявляє Адріану Мартінш, заступник голови відділу Східного партнерства в Європейській дипломатичній службі, стан справ у зоні конфлікту залишається складним і непрозорим.
Перешкоди, які має моніторингова місія ОБСЄ, далі чиняться з обох боківАдріану Мартінш
«На жаль, відмова і доступі й перешкоди, які має моніторингова місія ОБСЄ, далі чиняться з обох боків, – пояснює він. – Умови їхньої роботи, що передбачені «Мінськом», дуже складні: режим тиші постійно порушується, мають місце численні заборони доступу й мінування зон, які вони мали б перевіряти».
Небезпека унеможливлює європейські візити
Дипломат додає, що ЄС, підтримуючи всі міжнародні зусилля, зокрема, «Мінськ» і «нормандський формат», знову закликає Росію скористатися своїм впливом на сепаратистів для врегулювання ситуації.
«Усе озброєння, передбачене «Мінськом», має бути відведене, всі іноземні військові формування, бойові засоби й найманці повинні залишити Україну, – каже Мартінш. – Вирішальним є відновлення повного українського контролю над своїми державними кордонами, як це й передбачено в пакеті заходів Мінських угод».
Тим часом, голова підкомітету Європарламенту із безпеки й оборони, польський євродепутат Анна Фотиґа жалкує, що відвідини зони конфлікту пов’язують із небезпекою, що унеможливлює візит.
Ми хочемо зрозуміти, які саме там є безпекові проблемиАнна Фотиґа
«Я пам’ятаю, як важливо було для нас у комуністичній Польщі, щоб до нас приходили з-за кордону важливі особи, особливо парламентарі з вільного світу, які можуть мати змогу побачити все на власні очі, – пояснила європарламентар від Польщі. – Так само й те, що відбувається на східній Україні: ми хочемо зрозуміти, які саме там є безпекові проблеми. Серед європейців є тенденція дещо «приватизувати» відвідини цих конфліктних зон. Ми хочемо зробити це офіційною багатосторонньою роботою нашого підкомітету».
Надання місії ОБСЄ повноважень миротворців «найкращим виходом не вважається» – дипломат
Європарламентарі, які намагаються довідатися, чи може дійти до нової ескалації українського конфлікту, отримували від представника Європейської служби зовнішніх дій лише запевнення, що, мовляв, ЄС робить усе можливе. Зокрема, каже Мартінш, Франція й Німеччина уповноважені діяти від усієї співдружності й докласти всіх зусиль для відновлення миру в Україні. А розпочати об’єднана Європа готова вже нині. Хоча б із того, що може допомогти у відновленні зони конфлікту. Щоправда, додає дипломат, досі під європейськими прапорами доступ будь-якої гуманітарної підтримки в зони, підконтрольні сепаратистам, повністю закритий.
Ми мусимо бути креативними, щоб реагувати на інформацію, яка надходить, і не допустити нової ескалації конфліктуПетрас Ауштрявичус
Євродепутат-ліберал від Литви Петрас Ауштрявичус озвучує низку питань, що останніми місяцями залишаються без відповіді. З одного боку, він намагається зрозуміти, чому зустрічі в «нормандському форматі» постійно відкладаються? З іншого – парламентар не розуміє, «чому робота місії ОБСЄ у прифронтових зонах така неефективна? Чи не настав час надати їй більше повноважень, щоб зрештою отримати більше контролю над ситуацією з обох боків? Ми мусимо бути креативними, щоб реагувати на інформацію, що надходить, і не допустити нової ескалації конфлікту», – закликає Ауштрявичус.
Представник європейського дипломатичного корпусу відмовляється коментувати причини відтермінувань зустрічі «нормандської четвірки». Щодо надання спостерігачам ОБСЄ більших повноважень, Мартінш коротко зауважує: «Так, про це просить українська сторона, ми це вже проаналізували, провели консультації з державами ЄС. Висновок такий: на сьогодні це найкращим виходом не вважається».
