Доступність посилання

Російські силовики застосовують жорстокі тортури до затриманих, ігноруючи заборони, регламентовані міжнародним законодавством. Про це повідомляють практично всі укранські громадяни, які потрапили в руки російського слідства після анексії Криму. Судячи з їх показань, на півострові є кімнати для тортур, через які довелося пройти багатьом, кого в російській ФСБ назвали «терористами» та «диверсантами».

Судячи з того, що вже озвучили в ЗМІ жертви незаконних дій силовиків, тортури в Криму мають загальну специфіку. Політв'язні згадують перевезення в багажнику з мішком на голові, побиття, тортури струмом, моральний тиск, погрози проти статевої недоторканності. Правозахисники відзначають, що нинішня практика російських силовиків за своєю жорстокістю випереджає навіть досвід КДБ у постсталінському СРСР.

Жертви тортур

У четвер, 8 грудня, чергову заяву про жорстокі тортури з боку російських силовиків у Криму зробив Євген Панов, якого ФСБ звинувачує в роботі на українську розвідку і підготовці диверсій на півострові. Слова арештованого переказує його російський адвокат Дмитро Дінзе. За його словами, Панов написав заяву в управління Слідчого комітету Росії з проханням перевірити законність дій співробітників ФСБ.

Це далеко не перший випадок тортур українських громадян у кримських катівнях російських спецслужб і «кримської самооборони». Про подібні дії раніше говорили фігуранти «групи Сенцова», українські активісти Андрій Щекун і Анатолій Ковальський. Через тортури також пройшли ув'язнені в Чечні українці Станіслав Клих і Микола Карпюк.

У жодному з випадків жертви тортур не змогли назвати імен тих, хто застосовував до них незаконні силові дії. Винятком став лише активіст євромайдану Олександр Костенко, засуджений підконтрольним Росії кримським судом за нанесення тілесних ушкоджень співробітнику «Беркута» під час протестних акцій у центрі Києва взимку 2014 року. Він не тільки звернувся зі скаргою на співробітників російських спецслужб у Криму, але і зміг назвати їх прізвища.

«Перебіжчики на службу до Росії досить жорстоко працюють»

Як стверджує Костенко, вже після затримання в Криму над ним знущалися (били і катували) двоє співробітників кримського управління російської ФСБ ‒ Андрій Тишенін і Артур Шамбазов. Обидва вони свою провину заперечують. Притягнути їх до відповідальності поки не вдалося. Судові розгляди у двох інстанціях виявилися безрезультатними. Попереду ‒ розгляд справи у Верховному суді Росії.

«Основний суд відмовився розглядати нашу скаргу на співробітників ФСБ, пославшись на те, що питання тортур не належить до звинувачень щодо Костенка і підлягає окремому розгляду. Ми цю відмову оскаржили. Але апеляційна інстанція відмовилася розглядати цю справу. Там вважають, що Костенко подає скаргу на дії слідчих у рамках своєї кримінальної справи, тому такі скарги підлягають відмові. А ми вважаємо, що він подає цю скаргу не в рамках своєї кримінальної справи, а в рамках справи проти співробітників ФСБ, у порушенні якої відмовили. Тобто це не що інше, як перекручування фактів», ‒ каже російський адвокат Костенка Дмитро Сотников.

Людям, які звідти перейшли на службу до Росії, мабуть, притаманне бажання вислужитися
Дмитро Сотников​

Він зазначає, що практика застосування тортур до заарештованих трапляється і в Росії. Однак там також є випадки притягнення до відповідальності винних. На анексованому півострові ж, на думку адвоката, питання відповідальності багато в чому залежить від політичної кон'юктури та місцевої специфіки.

«Необхідно враховувати специфіку Криму і такий фактор, як присутність у спецслужбах колишніх співробітників СБУ. Людям, які звідти перейшли на службу до Росії, мабуть, притаманне бажання вислужитися, плюс вони рідко розбираються в російському законодавстві. Про те, що вони досить жорстоко працюють, я чув від відряджених співробітників спецслужб з континенту», ‒ розповідає Сотников.

Як домогтися справедливості

Російська правозахисниця, член Московської громадської спостережної комісії Зоя Свєтова при нинішньому режимі в Росії не бачить перспектив притягнення до відповідальності силовиків, причетних до тортур людей. Завдяки їй стало відомо про багато фактів незаконних дій щодо ув'язнених російських і українських громадян.

Із в'язниці дуже складно домогтися справедливості. А за нинішнього режиму в Росії це неможливо
Зоя Свєтова​

«По-перше, дуже складно довести провину силовиків. Я не впевнена, що жертви катувань знають прізвища тих людей, які їх катують. Багато жертв кажуть, що готові впізнати їх тільки, якщо буде очна ставка. А з іншого боку, немає можливостей домагатися притягнення їх до відповідальності, якщо жертви тортур перебувають у в'язниці. Із в'язниці дуже складно домогтися справедливості. А за нинішнього режиму в Росії це неможливо», ‒ сказала вона Крим.Реалії.

Питання відповідальності, за словами Свєтової, також ускладнюється тим, що в російському законодавстві відсутнє покарання за тортури: «У російському законодавстві взагалі немає такого поняття, як тортури. Співробітників силових відомств, які застосовують тортури, садять за іншою статтею ‒ перевищення посадових повноважень. У той же час, тортури на досудовому слідстві або під час затримання до арештованих застосовують з однією-єдиною метою ‒ щоб домогтися від них зізнань. Тому що в Росії досі зізнання ‒ це «цариця доказів» у суді».

У такій ситуації єдиною надією жертв тортур залишається Європейський суд з прав людини. Це питання регламентує Конвенція ООН проти катувань та Європейською конвенцією з прав людини (ЄСПЛ). Обидва документи раніше були ратифіковані зокрема і Росією. Проте, в Криму факти катувань з боку російських силовиків носять масовий характер, говорить представник Української Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров.

Застосування тортур в міжнародному законодавстві є тяжким злочином. Воно заборонене, зокрема й російським національним законодавством
Борис Захаров​

«Застосування тортур у міжнародному законодавстві є тяжким злочином. Воно заборонене, зокрема й російським національним законодавством. Держава несе відповідальність за застосування тортур до людей. Наявність таких фактів, а у випадку з Кримом, можна говорити про масовість таких явищ, свідчить про невиконання цією країною міжнародних зобов'язань і може спричинити наслідки», ‒ зазначає правозахисник.

За його словами, факти тортур у Європейському суді з прав людини кваліфікують за цілою низкою статей у залежності від ступеня тяжкості. І в разі, якщо в Росії відмовляються притягувати своїх силовиків до відповідальності, ЄСПЛ може зобов'язати державу виплатити жертвам (а в разі їх смерті від тортур ‒ родичам) великі компенсації. Їх суми, згідно з практикою, вимірюють сотнями тисяч євро.

XS
SM
MD
LG