Кримські тижневики пишуть про неготовність комунальних служб до зимової негоди, про те, чому деякі видання призупиняють вихід друкованої версії, а також про проблему, з якою зіткнулися жителі спірного будинку в Севастополі.
«Крымское время» у статті «Не можемо чи не хочемо?» наголошує на проблемі неготовності комунальних служб міста до наслідків негоди. Це питання стало одним з центральних на черговому засіданні підконтрольної Росії Ради міністрів Криму.
Ніхто не став обтяжувати себе очищенням від криги доріг, тротуарів, зупинок або хоча б найкаверзніших спусків
«Сталося непередбачене: на початку зими в Криму випав сніг (до речі, далеко не в критичних обсягах!), – іронізує тижневик. – Потім був мороз, потім відлига – у результаті ожеледь. Якою була реакція посадових осіб? Так, власне, ніякої доти, допоки питання не порушили на засіданні уряду. Раптово з'ясувалося, що навіть у Сімферополі практично немає потрібної техніки, тих же снігоприбиральних машин, наприклад. Ніхто не став обтяжувати себе очищенням від криги доріг, тротуарів, зупинок або хоча б найкаверзніших спусків. Більш того, навіть не посипали лід червоною гравійної крихтою (антиожеледную сумішшю зветься), лише коли той сам майже розтанув».
У підсумку, як зазначає видання, транспортний колапс, кілька серйозних ДТП і безліч дрібних, а також масове травмування громадян на зледенілих вулицях. Наразі депутати Держради розбираються, куди поділася комунальна техніка, яку два роки тому Сімферополь отримав у подарунок від Санкт-Петербурга. Мова йде про машини для якісного розчищення міських вулиць і доріг у першу чергу в осінньо-зимовий період, яких було більше ста одиниць.
«Новый Крым» у публікації «Розстаємося, але не прощаємося!» інформує читачів про призупинення виходу у світ з середини грудня друкованої версії тижневика.
Охочих перевіряти, контролювати, повчати і карати багато, а охочих надавати реальну допомогу – надто мало
«Обставини складаються так, що нам доведеться розстатися, можливо, на кілька місяців. Виходячи з низки міркувань, які немає необхідності тут наводити, ми ухвалили рішення на якийсь час припинити випуск «паперової» версії газети «Новый Крым». Якщо зовсім коротко: газета для її видавця – це завжди витрати. Реклама їх не окуповує, а до щедрого державного гаманця нам зась», – пише головний редактор газети Ігор Азаров. За його словами, почавши восени 2014 року випуск тижневика, колектив редакції зібрав цілу колекцію почесних грамот і дипломів. «Але дуже скоро виявилося, що охочих перевіряти, контролювати, повчати і карати багато, а охочих надавати реальну допомогу – надто мало», – з жалем пише редактор.
Він також закликав читачів не поспішати засуджувати і читати електронну версію газети «Новый Крым».
«Крымский телеграфъ» у матеріалі «Молоді будівельники проти старих «рейдерів» розповідає про конфлікт мешканців спірного будинку на вулиці Молодих Будівельників із представниками севастопольського заводу «Маяк».
Війна мешканців будинку за свої кровні квадратні метри ще дуже далека від завершення, і фінал її важко передбачити
Протистояння навколо цього будинку триває з початку 1990-х. Тоді завод «Маяк» не зміг добудувати вказаний будинок своїми силами, для чого залучив кошти пайовиків, які до кінця 90-х отримали там квартири. Пізніше аудиторська перевірка на заводі закінчилася порушенням кримінальної справи про банкрутство. Арбітражний керуючий вніс будинок у залишкове майно як начебто незавершене будівництво. Після паперової епопеї кредиторам заводу вдалося скасувати реєстрацію будинку пайовиками, здати будинок в експлуатацію і отримати право власності. Зафіксували випадок, коли в одну з квартир як нові господарі увірвалися охоронці заводу і викинули сім'ю, що проживала там, на вулицю, так як кредитори через суд домоглися примусового виселення самовільно зайнятої житлоплощі.
До такого розвитку подій приготувалися й інші мешканці будинку. Цього тижня близько сьомої ранку в під'їздах розосередилися автоматники в касках і бронежилетах, а у дворі почали готувати спецтехніку для виламування дверей будівельники. До силового вирішення питання справа не дійшла, все це більше схоже на «психологічний пресинг у розрахунку на те, що хтось дасть слабину». Але, як зазначає газета, «війна мешканців будинку за свої кровні квадратні метри ще дуже далека від завершення, і фінал її важко передбачити».
