Доступність посилання

Теми прав людини в анексованому Криму торкнулися на круглому столі «Права і безпека людини в кризових і надзвичайних ситуаціях» в Генічеську. Одним з механізмів захисту населення експерти називають інститут держав-покровительок ‒ нейтральних держав, які не беруть участь в конфлікті і мають широкий обсяг повноважень на окупованих територіях.

Ініціатор і модератор заходу, заступник голови Генічеської райдержадміністрації, член Меджлісу кримськотатарського народу Гульнара Бекірова запропонувала до обговорення «тему прав людини в контексті більш специфічному: як забезпечити одночасно і дотримання прав людини, і безпеку людини».

«Розуміємо, наскільки важливою стає ця проблема в ситуаціях оголошеної або неоголошеної війни», ‒ зазначила Бекірова.

В обговоренні брали участь представники органів влади Генічеська та Генічеського району, навчальних закладів, місцевих меджлісів кримських татар, громадських організацій, ОБСЄ, громадськості.

«Для нашого району ця тема дуже важлива, як для території, яка знаходиться поблизу с окупованою. Ми робимо все від нас можливе, щоб люди відчули підтримку», ‒ сказав у своєму привітанні голова Генічеської райдержадміністрації Олександр Воробйов.

До участі в круглому столі приєднався радник Міністра закордонних справ України щодо звільнення політв'язнів Геннадій Афанасьєв. Він розповів про події 2014 року, про діяльність українських активістів на півострові, деякі з яких були вбиті або зникли без вісті. У своїй промові він згадав про свого соратника, безвісти зниклого Тімура Шаймарданова, мама якого брала участь в круглому столі. Колишній політв'язень також розповів про нелюдські й вигадливі тортури, які застосовували співробітники ФСБ, щоб вибити потрібні їм свідчення.

Експерт: Великобританія і США ‒ найкращі кандидати на роль держав-покровительок

Експерт інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер значну частину свого виступу присвятила кримським татарам як корінного народу, а також пошуку механізмів захисту прав людини на окупованих територіях.

Експерт зазначила, що це звернення особливо актуальне в світлі нещодавно ухваленої Генеральною Асамблеєю ООН резолюції «Про права людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі (Україна)».

Наталя Беліцер розповіла про термін держава-покровителька, який часто вживають у Женевській конвенції. Вона пояснила, що держави-покровительки мають право делегувати своїх представників відвідувати всі місця затримання, арешту, всі судові процеси і багато іншого.

Саме зараз той момент, коли Україна має негайно звернутися з проханням про інститут держав-покровительок

«Це дуже потужний інструмент. У мене виникло питання: чому Україна не задіяла цей механізм, не звернулася до держав-підписантів Будапештського меморандуму? Це не означає, що Росія як держава-окупант погодиться на таке рішення, але цей інструмент забезпечив би Україні дуже сильну міжнародну підтримку... Генасамблея ООН визнала Крим окупованою територією. Саме зараз той момент, коли Україна має негайно звернутися з проханням про інститут держав-покровительок. Саме Великобританія і США, на мій погляд, ‒ найкращі кандидати на таку роль», ‒ розповіла Беліцер.

Учасники круглого столу ухвалили рішення надіслати звернення до центральної української влади з приводу держав-покровительок.

Зліва направо: голова Генічеської райдержадміністрації Олександр Воробйов, експерт інституту демократії ім.Пилипа Орлика Наталя Бєліцер, заступник голови Генічеської райдержадміністрації Гульнара Бекірова, колишній політв'язень, радник міністра закордонних справ України Геннадій Афанасьєв
Зліва направо: голова Генічеської райдержадміністрації Олександр Воробйов, експерт інституту демократії ім.Пилипа Орлика Наталя Бєліцер, заступник голови Генічеської райдержадміністрації Гульнара Бекірова, колишній політв'язень, радник міністра закордонних справ України Геннадій Афанасьєв

Чому Генічеськ?

Учасники круглого столу позитивно відгукувалися про значимість і необхідність проведення і надалі подібних заходів.

«Росія спить і бачить, як повторити кримський варіант в Херсонській області... Якщо ми не будемо проводити такі заходи, то наші противники будуть намагатися робити зворотне, щоб нашкодити нам якомога більше. А ми цього не повинні допустити», ‒ зазначив в коментарі для Крим.Реалії один з учасників круглого столу, керівник представництва Меджлісу кримськотатарського народу в Херсонській області Абмеджит Сулейманов.

Херсонська область межує з територією анексованого Кримського півострова. За повідомленнями місцевих меджлісів, на Херсонщині проживає понад 10 тисяч представників корінного народу Криму ‒ кримських татар.

XS
SM
MD
LG