Доступність посилання

ТОП новини

Міст, газ і електростанції: що Путін пообіцяв кримчанам


Володимир Путін після щорічної прес-конференції в Москві, 23 грудня 2016 року
Володимир Путін після щорічної прес-конференції в Москві, 23 грудня 2016 року

23 грудня в Москві відбулася щорічна прес-конференція президента Росії Володимира Путіна. Цього разу упродовж більш ніж трьох годин неодноразово звучали питання про Крим. Ми зібрали основні тези, озвучені Путіним.

Цього року на півострові не стали організовувати колективний перегляд прес-конференції президента Росії. 2015-го, нагадаємо, для цього в декількох регіонах Криму встановлювали мобільні телевізійні пристрої. Однак охочих дивитись і слухати Путіна на вулицях було небагато.

Серед великої кількості лояльних питань від журналістів із кремлівського пулу і провладних російських ЗМІ цього року прозвучала й не зовсім приємна для Путіна тема ‒ про українських політв'язнів.

«Сподіваюся, ми кримчан порадуємо»

Відповідаючи на запитання журналістів, Путін пообіцяв протягом двох-трьох днів запустити російський газ до Криму. «Чорноморнафтогаз» закінчив роботу із приєднання кримської газотранспортної системи до магістральних газопроводів Росії. Протягом найближчих двох-трьох днів ми оголосимо, що роботи завершені й розпочалася подача російського газу до Криму», ‒ повідомив він.

Путін пообіцяв «найближчим часом» вирішити проблему енергопостачання півострова за допомогою будівництва там двох електростанцій

Окрім того, Путін пообіцяв «найближчим часом» вирішити проблему енергопостачання півострова за допомогою будівництва там двох електростанцій: «На піку навантажень Крим споживає 1200-1300 мегават (електроенергії ‒ КР). 800 мегават раніше забезпечувалися подачею електроенергії з України. Зараз власна генерація становить 1100 мегават, плюс ми додали туди пересувні електростанції. Вийшло десь під 1300 мегават. Після того, як газ прийде (до Криму ‒ КР), розпочнеться будівництво двох електростанцій у Криму, обидві потужністю 470 мегават. Це означатиме, що загальна генерація складе приблизно дві тисячі мегават».

Як стверджує президент Росії, будівництво цих електростанцій дасть імпульс для розвитку всіх сфер півострова. «Додатковий заділ (виробництва електроенергії ‒ КР) Криму складе приблизно 800 мегават. Це дуже серйозний заділ для розвитку економіки, виробництва, сільського господарства, рекреаційної сфери, туризму, будівництва нових готелів, розвитку інфраструктури. Це велика подія для Криму. Сподіваюся, ми кримчан порадуємо вже найближчим часом», ‒ стверджує Путін.

«Я придумав його збудувати, а ви ‒ назвати»

Говорячи про темпи інтеграції півострова в російську економіку, президент Росії визнав, що цей процес відбувається непросто й «потрібний час, щоб усе це «зрослося». Зокрема, півострів, за словами Путіна, відстає від російських регіонів і за рівнем зарплат, і за рівнем промислового виробництва. Якщо в деяких галузях Росії, як стверджує Путін, фіксується зростання виробництва до 20 відсотків, то в Криму воно становить усього шість відсотків, а в Севастополі ‒ 25 відсотків за рахунок замовлень російських компаній.

Для покращення ситуації Путін пообіцяв «ритмічно працювати» з Кримом

Для покращення ситуації Путін пообіцяв «ритмічно працювати» з Кримом. Перспективними на півострові, на його думку, є судноремонтна й суднобудівна галузі, окремі напрямки хімічної промисловості, сільське господарство, туризм і сфера високих технологій. Двічі поставили Путіну питання про майбутнє Керченського мосту. Зокрема, про те, як він називатиметься. «Міст Керченський. Я придумав його будувати, а ви придумали його назвати. Назва мосту ‒ як люди назвуть, так і буде. Можна навіть провести якесь опитування, референдум. Але важливо, щоб міст був, а як його назвати ‒ справа важлива, але все таки другорядна. Прижилася назва «Керченський міст», нехай так і буде», ‒ сказав він. При цьому на питання, яким буде наступний після мосту глобальний проект у Росії, Путін не відповів.

«Ми не вважаємо себе винними»

Про Крим Путін також згадав у контексті західних санкцій, уже традиційно назвавши причиною анексії півострова Євромайдан. «Ми не вважаємо себе винними в тому, що все це сталося. Не ми були ініціаторами», ‒ стверджує він. Серед великої кількості зручних запитань від представників провладного пулу винятком стало питання українського журналіста Романа Цимбалюка про політичні переслідування в Росії громадян України з «групи Сенцова», журналіста «Укрінформу» Романа Сущенка й так званих українських «диверсантів», затриманих російською ФСБ у Криму.

Путін припустив, що вони можуть бути звільнені в разі досягнення відповідних домовленостей із владою України.

У той же час, президент Росії вперше озвучив свою позицію щодо Олега Сенцова, наголосивши, що вважає його не політв'язнем, а терористом. «Скажіть, будь ласка, що нам робити, якщо кінорежисер, а це доведено в суді, готувався до скоєння терактів? Його відпустити тільки за те, що він ‒ режисер? Чим він відрізняється від кадрового співробітника військової розвідки, який планував робити те ж саме? Ми сьогодні відпустимо режисера, а завтра матимемо відпустити й кадрових співробітників розвідки? Чим вони відрізняються в цьому випадку один від одного? Сьогодні ми відпустимо одних, а завтра прийдуть інші. Треба домовитися, щоб це було припинено. І тоді можна буде подумати і про акти амністії. Я проти цього нічого не маю», ‒ сказав Путін.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG