Доступність посилання

«Я. Крим. Точка неповернення»: що не так з новим логотипом півострова


Логотип анексованого Криму

Підконтрольна Росії влада анексованого півострова презентувала новий туристичний логотип Криму, який вже викликав шквал критики... Як зазвичай брендують курортно-туристичні регіони? Скільки коштує створення логотипу та як його оцінюють експерти? Про це говоримо з фахівцем з громадських комунікацій ‒ Мітею Гуріним, а також з екс-міністром курортів і туризму Криму ‒ Олександром Лієвим.

«Я. Крим. Точка тяжіння»: в Сімферополі презентували новий логотип півострова. За словами одного з розробників бренду, голови кримської Спілки дизайнерів Ольги Степанової, при підготовці враховували досвід інших країн, зокрема, Нідерландів з їхнім логотипом Амстердама. При цьому Степанова впевнена, що кримський логотип у чомусь навіть кращий за амстердамський. Логотип вже полюбили ‒ так стверджує представник ради конкурсу Ігор Рябов. А фотоблогер Сергій Анашкевич звинуватив авторів логотипу у використанні його робіт без дозволу та зазначення авторства. У Криму вже був логотип, розроблений у 2011 році київським агентством. На ньому півострів позиціонували як перлину світу, на логотипі зображували три гірські пасма, раковину, сонце, пісок і море. П'ять років тому логотип розкритикувала кримська громадськість. Його назвали незмістовним і асоціювали з передвиборчим слоганом Партії регіонів у Криму. Про те, що півострову потрібний новий логотип, заговорили відразу після анексії. На його створення витратили майже два роки й один мільйон рублів. Раніше в Криму змінили логотип дитячого табору «Артек» на радянську зірку.

Союз дизайнерів Росії вже зробив офіційну заяву про те, що не має відношення до нового логотипу Криму. Ім'я Союзу дизайнерів Росії розробник логотипу Ольга Степанова нібито використовувала за власною ініціативою, нікого не ставлячи до відома. Рівень роботи Союз дизайнерів Росії назвав недостатньо високим. Степанова ж на своїй сторінці у Фейсбуці зазначила, що її логотип критикують «пара-тройка фриков, неадекватов и примкнувшее к ним белоленточное болото, которые устроили коричневый шторм».

‒ З нами на зв'язку фахівець із громадських комунікацій Мітя Гурін. Мітю, що ви думаєте про новий логотип Криму?

Гурін: Звичайно, бачив, це не пройшло для моєї психіки безслідно. З точки зору графіки логотип дуже слабкий, нема про що говорити. Мені здається, історія дуже показова. І типова для міст: раптом терміново з'ясовується, що потрібний логотип. А навіщо потрібний? Навіщо логотип окупованій території? Є три основні цільові групи, для яких робиться брендинг території: інвестори, туристи, ринок праці. Це рекламний інструмент. Кого збирається залучити Крим? Як вони це бачать технічно?

‒ Можливо, йдеться про популяризацію анексованого Криму в очах жителів російських регіонів?

Гурін: Можна припустити, але логотип ‒ все одно рекламний інструмент. А тут я не розумію, який в ньому сенс. Наприклад, є стратегія ‒ привабити туристів зі всієї Росії. Пару років тому студія Артемія Лебедєва зробила свою версію логотипу. Всі страшно обурювалися, а потім з'ясувалося, що це просто приватна ініціатива студії. Логотип, з точки зору графіки, був дуже хороший. З точки зору змісту ‒ такий собі корок від радянського «Ситро», мене нудило, якщо чесно.

До слова, студія Артемія Лебедєва теж прокоментувала логотип Криму, розроблений Ольгою Степановою. На жаль, оскільки Лебедєв любить обсценну лексику, зачитати його коментар я не можу. Найм'якіше формулювання ‒ «дизайнерська імпотенція».

‒ Мітю, в яких рамках може коливатися вартість розробки бренд-бука для території? Що вважати нормою? Витрачений на логотип Криму мільйон ‒ це багато чи мало?

Гурін: Для нормального брендингу це взагалі не бюджет, це мало. Але тут же нема про що говорити, це не бренд, це неякісна підробка, яка нічого нікому не дасть. Щоб залучити інвестора, потрібно створити технічні можливості для інвестування. Щоб привернути ринок праці, треба, щоб він міг отримувати гроші. Про туризм взагалі мовчу. Навіть якщо йдеться про російського туриста, так до Криму потрібно доїхати, а ми знаємо, що відбувається на переправах. Бюджети для брендингу є і набагато більші, але бренд же не обмежується логотипом. Бренд ‒ це вся система смислів, якими ви продаєте територію. Це пояснення, навіщо вона потрібна, чому в конкурентній боротьбі ви маєте вибрати саме її. І логотип ‒ лише один з інструментів і далеко не головний.

‒ Брендування і, зокрема, логотипи яких територій ви вважаєте вдалими?

Гурін: Найвідоміший приклад ‒ розроблений для Нью-Йорка логотип «I love New York». І робився він не для міста, а для штату, в 1970-і. Він чи не найбільш розтиражований і відомий. На мій погляд, найуспішніший логотип, який в останні 100 років у всіх на виду ‒ це Ейфелева вежа. Вона більше ніж успішно продає Париж. Не обов'язково малювати картинку, щоб продати територію. Просто потрібно знайти правильний образ, який це робитиме. Таку функцію виконує будівля, яка при будівництві викликала так багато суперечок.

‒ З нами на зв'язку екс-міністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв. Олександре, люди проводять паралелі між колишнім і нинішнім логотипом Криму і кажуть, що і те, і те ‒ лише спроба освоєння бюджетних коштів. Що ви про це думаєте?

Олександр Лієв
Олександр Лієв

Лієв: Це смішно. Логотип, який представляв Крим у мирні українські часи, був спрямований на туризм, завдання було прив'язати його до міжнародного потоку, зробити так, щоб будь-якою мовою його впізнавали. Як він робився ‒ не дуже добре знаю, цим займалося не моє відомство. Я був одним з критиків того логотипу, але потім і моє око до нього звило, і зрештою логотип відігравав важливу роль у роботі з просування кримського туризму. За три роки потік до Криму виріс більш ніж на півмільйона осіб. Чи то за допомогою логотипу, чи чогось ще ‒ проте логотип був потрібний і працював як інструмент.

Сьогоднішній же логотип ‒ не туристичний. Він має іншу філософію ‒ патріотичну. Я б озвучив його як «Я. Крим. Точка неповернення...»

Сьогоднішній же логотип ‒ не туристичний. Він має іншу філософію ‒ патріотичну. Я б озвучив його як «Я. Крим. Точка неповернення...». Те, що використовується контур Криму ‒ цікавий показник. Кримські дизайнери і фахівці з просування в наш час теж часто скочувалися до того, щоб використовувати контури півострова. І ми багато разів пояснювали, що це зрозуміло тільки кримчанам, тому що це наша територія. Ось ви згадайте відразу контур Чернігівської області? Навряд чи. Це рішення, яке говорить про те, що логотип спрямований тільки на конкретну територію, територію Росії та окупованого Криму. І тільки на півострові він сприйматиметься адекватно. А ось ці точки в слогані пов'язані з контекстом, в якому Крим перебуває, сприймається.

XS
SM
MD
LG