Півострів фейкових «скарбів»: як ЗМІ говорять про Крим?

Команда українського проекту StopFake.org, який займається розвінчуванням фейкових матеріалів в ЗМІ, зазначає, що 2016 року неправдивих кримських історій стало вдвічі більше. Покращилась і якість фейковий новин: герої реальні, історії заплутані. Тепер журналісти витрачають усе більше часу на розвінчання продуктів пропаганди, разом із тим відзначають і повторення сценаріїв.

«Паттерни в розкручуванні історій увесь час повторюються. Вони можуть повторюватися кілька разів на місяць, як це відбувається з делегаціями: раз повідомили про те, що нібито хтось визнав Крим шляхом приїзду туди делегації, так це й повторюється. Є в мене підозра, що ми будемо бачити такі історії й надалі», ‒ розповіла Крим.Реалії співзасновник проекту StopFake.org Марго Гонтар.

Основними темами для вільних творів ЗМІ про Крим, зі спостереження команди, стали приїзди на півострів нібито міжнародних делегацій, які виявилися людьми далекими від представлення офіційної точки зору влади, кампанії проти Меджлісу кримських татар, мільйони туристів на півострові, визнання різними країнами нинішнього статусу Криму, затримані українські військові й розвідники. При цьому російська аудиторія довіряє фейкам більше, ніж українська, відзначають фахівці StopFake.

Однак чи означає це, що до теми Криму підвищився загальний рівень інтересу ЗМІ?

Програмний детектор громадської організації «Детектор Медіа» Роман Шутов каже, що проведений наприкінці 2015 року моніторинг показав ‒ тема Криму в Україні замовчується. Відсоток кримських матеріалів від маси новинних сюжетів на українських національних каналах у вечірній час склав тоді 1 відсоток, зараз ситуація не змінилася, відзначає експерт.

«Ми розуміємо, що причина цього не стільки редакційна політика видань, скільки відсутність доступу журналістів до достовірних джерел, оскільки журналісти не можуть працювати на окупованій території. Журналісти не дуже хочуть посилатися на вторинні джерела», ‒ зазначає Шутов.

У самому Криму українську тему намагаються ігнорувати, у відповідь же отримують байдужість у російських медіа, відзначають в організації.

«У російських ЗМІ про Крим згадують як про будь-який інший регіон Російської Федерації. У цьому теж міститься свій меседж: усе ‒ Крим уже не особливий, просувається думка, що «інакше бути не може» і «чому ми маємо говорити про Крим більше, ніж про Красноярський край, наприклад». Таке замовчування особливості Криму я би теж вважав частиною пропаганди. Але, звісно, вже не настільки інтенсивною», ‒ сказав Шутов.

«Ура-патріотична хвиля» кримської теми в Росії перетворилась на штиль. До неї іноді знову приходять, але тепер говорити про «КримНаш» ризиковано, адже «на рівні дискусій усе більше проскакує на цю тему сумнівів і контр-аргументів: ось ми приєднали Крим, і що ми від цього отримали?» ‒ додає експерт.

В українських ЗМІ кримська тема також непостійна, говорить виконавчий директор громадської організації «Детектор медіа» Діана Дуцик.

«Інформація про Крим іде хвилями. В першу чергу, це пов'язано з інформаційними приводами, часто негативними: арешти, тиск чи переслідування тих, хто не згоден із російською політикою. Загальна проблема наших ЗМІ (і це стосується не тільки теми Криму, але й війни на Сході), що вони мало пишуть про людей, а більше про події, тому багато проблем просто знеособлені, не вистачає простих людських історій. Є ще одна проблема. Наприклад, був зафіксований випадок застосування мови ворожнечі відносно кримських татар. В одному з випусків авторської програми «Відкритий мікрофон» про вибухи в Новоолексіївці Херсонської області ведучий дозволив собі назвати кримських татар «гостями», а також фактично просував неперевірену версію про причетність кримських татар до вибухів. Незалежна медійна рада (після звернення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення), ухвалила рішення про порушення законодавства, а також про порушення професійних журналістських стандартів у зазначеній програмі», ‒ нагадує Дуцик.

А ось російські ЗМІ «на повну відірвалися» на темі перемоги української співачки Джамали на пісенному конкурсі «Євробачення 2016».

«Переможниця «Євробачення» Джамала ‒ кримська татарка (і тут було в українських ЗМІ багато позитиву). Моніторинг, який зробила наша організація «Детектор медіа», показав, що російські ЗМІ позиціонували Джамалу як маргінальну учасницю «Євробачення». А кампанію з дискредитації Джамали перетворили в атаку проти «Євробачення» і Європи в цілому. Участь Джамали російські ЗМІ розглядали з політичної точки зору. Чого тільки варті, наприклад, такі висновки в їхніх новинах. Ось цитата з новин «РЕН ТВ»: «Композиція називається «1944». Текст пісні розповідає про депортацію Сталіним кримських татар, які виступили на підтримку гітлерівських окупантів. У пісні події серйозно перекручені. Джамала в композиції називає депортацію масовим вбивством і виправдовує виступи на стороні фашизму. Мета виконання композиції, найімовірніше, ‒ антиросійська пропаганда в Європі», ‒ додає Дуцик. Міжнародні експерти відзначають, що, незважаючи на прагнення президента Росії виставити Крим як велику перемогу, в цілому півострів усе частіше зникає з порядку денного російських ЗМІ.

«Ми зробили моніторинг російських каналів за червень-липень і вересень-жовтень 2016 року. Хоча ще не всі відомості опрацьовані, але можна вже точно сказати що, 2015 року часу Україні приділялося набагато більше. Наприклад, рік тому канал «Россия 1» надавав порівняно однаковий час для інформації як про Росію, так і про Україну. Зараз ми дивимося, що є й інші глобальні теми, на які дивляться російські канали. Про Україну вже немає такого великого обсягу інформації. Можна побачити інформацію про Сирію, Туреччину, Brexit, американські вибори, російські вибори. Тобто, в порівнянні з 2015 роком, в ефірах говорять не тільки про Україну», ‒ зазначив директор словацької медіа-моніторингової організації «MEMO 98» Расто Кужел.

Голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик каже, що загальна картина Криму в українських ЗМІ представлена досить добре, при цьому в українському суспільстві недостатньо знають про конкретні справи.

«На мій погляд, рівень представленості теми Криму в українських ЗМІ досить солідний і пристойний. Українські ЗМІ намагаються висвітлювати й ті крихти інформації, які доходять із Криму, давати свої оцінки, інтерпретації. Інша проблема ‒ що залишається все менше й менше джерел інформації в Криму. Ці люди часто змушені працювати в підпіллі ‒ їх залякують, багато хто з них уже виїхав на материкову частину України. Мені здається, що дуже важливо для ЗМІ продовжувати роботу з джерелами з Криму, дбати про безпеку своїх кореспондентів, журналістів в Криму і продовжувати подавати цю тематику з різних сторін. Мені здається, що дуже важлива критична оцінка дій української влади, цього дуже не вистачає», ‒ зазначила правозахисник.

Відрив українських ЗМІ від кримської реальності відзначає й радник Міністерства інформаційної політики з питань Криму Юлія Каздобіна.

«Дуже важливо розповідати про те, що відбувається в Криму, тому що за щоденними клопотами люди забувають, обриваються людські зв'язки, які тримали українців і Крим, українців і кримчан. Важливо нагадувати про те, що там залишилися люди, яким не все одно і які продовжують боротися, незважаючи на всі ті умови, які створила для них окупаційна влада. Поки моніторингу ми не робили, але, наскільки я відчуваю, у кримчан складається така картинка, що Криму в українських ЗМІ немає. Ті, хто пребувають у Криму, часто згадують, що питання Криму стоїть на порядку українських ЗМІ не дуже гостро, м'яко кажучи», ‒ сказала Каздобіна.

На території материкової України працює до десяти ЗМІ, що спеціалізуються на темі Криму. Головна проблема журналістів ‒ фізичний доступ до півострова й убезпечення роботи. Адже для кримчан, які залишилися там після анексії, співпраця з українськими виданнями може обернутися кримінальною справою (як сталось із журналістом Миколою Семеною).