Доступність посилання

Майже три роки тому українці, подібно американцям 2016-го, обрали новим главою держави великого підприємця – Петра Порошенка. На цьому, втім, аналогії між Дональдом Трампом і Петром Порошенком закінчуються. Український президент кілька десятиліть поспіль займався не тільки бізнесом, а й поточною політикою, без чого не так просто зберегти сам бізнес. При цьому, на відміну від так званих українських олігархів, він не обмежувався мандатом депутата парламенту, як Рінат Ахметов, або організацією конференцій, як Віктор Пінчук. Порошенко встиг побувати і секретарем Ради національної безпеки, і міністром закордонних справ, і міністром економіки. І хоча час його перебування в кожному з офісів був не дуже довгим, зате до моменту обрання президентом він відмінно знав, як функціонує українська влада.

Із ким дійсно можна порівняти Трампа – так це з іншим відомим українським підприємцем, Ігорем Коломойським. Бізнесмен, який ніколи не займав державних посад і навіть не балотувався до парламенту, на тлі російського вторгнення на схід України став головою адміністрації, ключової для стабільності Дніпропетровської області, й організував допомогу добровільним батальйонам і опір агресору. Але політичні позиції Коломойського були сильні тільки в розпал кризи. Коли ситуація трохи стабілізувалася, виявилося, що цей хитромудрий «олігарх» у політичних інтригах значно поступається Порошенкові, який пройшов управлінську школу. В результаті Коломойський не тільки змушений був подати у відставку з посади голови обладміністрації, а й погодився з відходом своїх висуванців із аналогічних посад в інших регіонах країни. Коломойський змушений був обмежитися звичною для себе роллю впливового підприємця – і складається враження, що в цій ролі він відчуває себе набагато комфортніше, ніж на посаді дніпропетровського губернатора.

Але «американський Коломойський» не може просто так узяти й піти у відставку, відмовившись від Овального кабінету. Посада президента Сполучених Штатів – честь, обов'язок і тягар. Тому 70-річному Трампу доведеться робити те, що явно не хотів робити Коломойський, – вчитися науці політичного управління. Зрозуміло, наскільки таке навчання непросте для людини, яка звикла досягати успіху в зовсім іншій сфері, в зовсім іншому управлінському світі. Сфер, більш несхожих одна на одну з управлінської точки зору, ніж політика й бізнес (за всієї начебто схожості), просто немає. І якщо в країнах із перехідними системами управління, таких як Україна чи Росія, ці сфери нерідко замикаються між собою й утворюють потворний симбіоз, то справжні демократії, такі як Сполучені Штати, розводять політику й бізнес у різні кути рингу. Ігор Коломойський не досяг успіху в українській політиці саме тому, що на момент його приходу до влади (а це було в постмайданній Україні) країна відмовилася від кримінальної моделі управління й перетворювалася на ту саму «народну демократію», про яку в своїй інавгураційній промові настільки емоційно говорив Дональд Трамп. А в такій «народній демократії» досвідчений політик завжди виграє в досвідченого бізнесмена. І Сполучені Штати явно не є винятком із цього правила.

Для підтвердження свого успіху бізнесменові, шоумену й успішному бійцю на виборчому рингу Дональду Трампу потрібно зовсім небагато – навчитися мистецтву державного управління й політичного маневрування, вмінню знаходити не тільки ефектне, але і правильне рішення, знаходити не тільки відданих, але й ефективних соратників і союзників. Поруч із ним (і проти нього) буде не один «американський Порошенко», як у випадку з Коломойським. Будуть десятки таких Порошенків – в адміністрації, Палаті представників, у Сенаті, в керівництві ключових відомств. Можна, звісно, дивитися на цих людей крізь щілину дверей Овального кабінету, але від цього погляду їхні знання й досвід не зникнуть. І дуже важливо, чи будуть ці знання й досвід працювати на успіх нового президента чи проти його удачі.

Яким би не був вибір Дональда Трампа, важливо, що американці, а разом із ними й увесь інший світ, стають свідками унікального експерименту, якого українці позбулися з відходом із політичної сцени Ігоря Коломойського – перетворенням успішного бізнесмена на державного діяча. Не сумніваюся, що це буде найбільш захопливе шоу Дональда Трампа.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті Радио Свобода

XS
SM
MD
LG