Доступність посилання

ТОП новини

Спеціально для Крим.Реалії

Цього року бюджети кримських міст суттєво урізали ‒ грошей не вистачить навіть на нагальні потреби. І це на тлі бравурних звітів Сергія Аксьонова про «стале економічне зростання». При цьому зрозуміти логіку розподілу бюджетів теж непросто: чому одні отримують значні субвенції, а інших переводять на самофінансування?

Бюджет 2017 року для кримських муніципалітетів запланований як бездефіцитний, тобто сума отриманих прибутків має збігатися з сумою позначених витрат. Хоча торішні бюджети кримських міст у більшості випадків не передбачали істотного перевищення видаткової частини над прибутковою.

Ще одна відмінна риса головних фінансових документів Криму ‒ багаторазове коригування, в результаті якого початкові цифри можуть відрізнятися від підсумкових доволі відчутно. Наприклад, заплановані на 2016 рік видатки бюджету Керчі в розмірі 2,1 мільярда рублів у результаті зросли до трьох мільярдів, Феодосії ‒ з 1,7 до 2,3 мільярда рублів, Євпаторії ‒ з 2,1 до 2,8 мільярда рублів, а в Сімферополі ‒ з 6,5 до 9,3 мільярда рублів.

Однак 2017 року на кілька міст півострова чекав неприємний сюрприз. Бюджети Керчі, Феодосії та Євпаторії скоротили втричі, Армянська і Красноперекопська ‒ в чотири-п'ять разів у порівнянні з минулим роком. Прибутки сімферопольської скарбниці начебто навіть зросли на мільярд рублів, але в порівнянні з відкоригованими показниками 2016 року, навпаки, вона «схудла» на 2,4 мільярда рублів. Аналогічна картина склалась і в інших містах Криму.

В основному містам урізали фінансування за рахунок дотацій із кримського бюджету. Наприклад, 2016 року в Керчі дотації становили 1,7 мільярда рублів, а 2017-му їх скоротили до 90 мільйонів. Така ж картина в Феодосії та Євпаторії. Дещо вигідніше на цьому тлі виглядають Ялта й Алушта ‒ вони зберегли державні трансфери для реалізації проектів із ФЦП (федеральної цільової програми ‒ КР) та регіональних програм.

У листопаді 2016 року підконтрольний Кремлю голова Криму Сергій Аксьонов розкритикував муніципалітети за погане освоєння бюджетних коштів і пообіцяв не тільки кадрові перестановки, але і скорочення фінансування на наступний рік: мовляв, не вмієте освоювати гроші ‒ значить, не отримаєте. Однак звільнив він тільки «мера» Алушти Ігоря Сотова, хоча виконання бюджету в курортному місті досягло 98 відсотків.

Серед кримських муніципалітетів найгірші показники з освоєння бюджету зафіксовані в Феодосії (95,2 відсотка) й Судаку (93,9 відсотка). Однак відсталому Судаку знизили бюджет на 288 мільйонів, а Керчі, яка виконала план на 100 відсотків, урізали фінансування втричі. Аналогічна ситуація в Євпаторії, де 2016-го витратили 2,8 мільярда (100,57 відсотка), а на 2017 рік заплановано лише 746 мільйонів.

Джерела поповнення кримських бюджетів

Характерно, що наймасштабніші скорочення торкнулися казни тих міст, де є бюджетотвірні промислові підприємства (за винятком, мабуть, Євпаторії). Наприклад, у бюджетах Керчі й Армянська власні надходження становлять 88 відсотків, у Феодосії ‒ 95 відсотків прибутків бюджету.

Решта міст воліє отримувати дотації з кримського бюджету ‒ субвенції становлять від 50-70 відсотків прибуткової частини їхньої скарбниці. Найбільший відсоток дотацій ‒ у бюджеті Джанкоя (74 відсотки), за ним ідуть Євпаторія (69 відсотків), Красноперекопськ (68 відсотків) і Судак (67 відсотків). Навіть кримська столиця отримує 65 відсотків коштів із бюджету всього півострова.

Основні статті витрат усіх кримських бюджетів ‒ освіта, на яку виділяють до 50 відсотків, і соціальна сфера ‒ на неї йде 25-30 відсотків міської казни. Після скорочення бюджетного фінансування 2017 року в низці муніципалітетів витрати за цими статтями досягнули 70-85 відсотків усього бюджету. Наприклад, у Судаку на освіту й «соціалку» піде 87 відсотків скарбниці, в Сімферополі ‒ 81 відсоток, у Євпаторії ‒ 73 відсотки, в Ялті ‒ 66 відсотків.

Розраховувати на ремонт міських вулиць і комунальних мереж не доводиться ‒ хоча б на вивезення сміття грошей вистачило

Цілком очевидно, що на інші міські потреби ‒ перш за все, сферу ЖХГ ‒ коштів майже не залишиться. Наприклад, у бюджетах Джанкоя і Красноперекопська на комунальні потреби запланували всього чотири-п'ять відсотків міського бюджету. Розраховувати на ремонт міських вулиць і комунальних мереж при такому фінансуванні не доводиться ‒ хоча б на вивезення сміття грошей вистачило.

І якщо 2015 року на одного керчанина, наприклад, припадало приблизно 18 тисяч рублів міського бюджету, 2016 року ‒ 14 тисяч, то 2017 року ‒ всього п'ять тисяч рублів. А проблем у міста за два роки тільки додалося ‒ це і ями на дорогах, і тріснуті від величезного вантажопотоку мости, і зруйновані Мітрідатські сходи. І з кожним роком кількість цих проблем тільки зростатиме, а фінансування, мабуть, тільки скорочуватиметься.

Ось і виходить, що російська влада в Криму звітує про економічне зростання й підвищення прибуткової частини кримської скарбниці, але при цьому урізає місцеві бюджети в кілька разів. І це в черговий раз підтверджує слова російського прем'єра Дмитра Медведєва про те, що «грошей немає» і не передбачається. Тому на кримські міста чекає дуже складний рік.

Євгенія Горюнова, кримський політолог

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG