Доступність посилання

ТОП новини

Моря і санкції: працевлаштування кримських моряків


Узбережжя Керчі, порт, ілюстраційне фото

На початку лютого Міжнародна морська організація повідомила про недійсність документів, які видаються морякам на території анексованого Криму і Севастополя. Як це рішення позначиться на кримських моряках? Скільки з них приїжджають на український материк для працевлаштування та оформлення документів? На ці питання дадуть відповідь голова Федерації морських профспілок України Максим Слюсаревський та юрист-міжнародник Борис Бабин.

Кримські моряки у санкційних водах
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:21:47 0:00
Завантажити на комп'ютер

Після анексії Криму Київ закрив морські порти півострова. У липні 2014 року уряд України ввів формальну заборону для суден: їм не рекомендують заходити в Ялту, Керч, Севастополь, Феодосію та Євпаторію. Про закриття кримських портів для міжнародних суден Україна повідомила в Міжнародну морську організацію. Європейським компаніям після введення санкцій проти Росії заборонили вести туристичний бізнес в Криму, а круїзним і торговим судам ‒ заходити в порти півострова.

У кримських моряків є два варіанти ‒ працювати через крюїнгові компанії за українськими документами або ж отримати російське посвідчення особи моряка у Севастополі

У травні 2015 року Кабмін України виключив морські порти Криму з переліку відкритих для іноземних суден. У лютому цього року Україна проінформувала Міжнародну морську організацію про те, що документи, які видають морякам на території Криму, є недійсними. У зв'язку з цим у кримських моряків залишається два варіанти ‒ працювати через крюїнгові компанії за українськими документами або ж отримати російське посвідчення особи моряка через спеціальний пункт видачі, відкритий в Севастополі.

‒ З нами на зв'язку голова Федерації морських профспілок України Максим Слюсаревський. Максиме, наскільки гостро стало питання оформлення документів для моряків після анексії Криму?

Слюсаревський: Відразу після анексії воно було дуже гострим, оскільки ситуація була незрозумілою. Зараз люди пристосувалися. Моряки-кримчани здебільшого не здавали українські документи. Наскільки знаю від тих, хто регулярно працює з українськими крюїнгами, вони прописалися на материковій частині України ‒ у родичів, або ж за невеликі гроші знайшли, де формально це зробити. З материковою пропискою та українськими документами проблем немає. Другий варіант ‒ отримання російських документів. Окупаційна влада роблять досить серйозні кроки, щоб переманити моряків під російський прапор. Наприклад, близько року тому в Севастополі відкрили пункт видачі посвідчень особи моряка російського зразка, і тепер не треба їхати в Росію.

‒ Тобто виданий в Криму документ буде дійсний, бо на ньому стоїть російська печатка?

Слюсаревський: Так.

‒ Чи є різниця, документами якої країни користуватися, при працевлаштуванні?

Слюсаревський: Є так званий білий, сірий і чорний список країн. В цілому, як українські, так і російські документи наразі котируються. Єдиний нюанс ‒ Україна досі не ратифікувала конвенцію про працю в морському судноплавстві, а Росія це зробила. Для судновласника це дає невелику перевагу. Ця конвенція ще називається білль про права моряків, це основний міжнародний документ, який захищає права моряків, регулює питання найму, працевлаштування. Вчора ми проводили презентацію в Одесі, у нас відбулося об'єднання трьох найбільших профспілок. Була створена Українська національна платформа морських профспілок ‒ для консолідації зусиль щодо захисту моряків. Одне з головних питань ‒ затягування з ратифікацією конвенції. Відповідний законопроект навіть не поданий до Верховної Ради, а це мало бути зроблене до 1 січня 2017 року.

Україна досі не ратифікувала конвенцію про працю в морському судноплавстві, а Росія це зробила. Для судновласника це дає невелику перевагу
Максим Слюсаревський

‒ З нами на зв'язку юрист-міжнародник Борис Бабин. Борисе, чому Україна тільки нещодавно повідомила Міжнародну морську організацію про недійсність документів, які видаються в Криму?

Бабин: Це пов'язано з тим, що у нас дуже мало людей, які відповідають за цю сферу діяльності, а у держави особливої мотивації займатися всім цим немає. Звідси всі ці бюрократичні процедури. Тому і зроблене це лише зараз ‒ як і багато іншого, що потрібно було зробити ще в 2014 році. На жаль, це поширена вітчизняна практика ‒ реагувати на події з запізненням на кілька років.

‒ Наскільки вдарила ця «загальмована» реакція по морякам, які залишилися в Криму і ходять в море за українськими документами? Чи багато моряків перейшли під російську юрисдикцію?

Бабин: Проблема є. І одна з основних ‒ нератифікування конвенції про працю в морському судноплавстві, про що вже згадав мій колега. Це ж основний фактор дискримінації українських моряків. Вони не потрібні судновласникам. Тому що українські моряки неконвенційні, що породжує масу клопотів і витрат, пов'язаних з документами. Це ризики для судновласників. Що стосується кримських моряків, багато судновласників не хочуть брати їх на борт з будь-якими документами. Зараз на ринку велика конкуренція, особливо серед рядового плавскладу. Кримчанин на борту автоматично підвищує ризики, так що його візьмуть на роботу в останню чергу. Офіцери більш конкурентні, якщо фахівець хороший, на «кримський» статус можуть закрити очі ‒ я маю на увазі старший командний склад на судні, військових офіцерів це не стосується.

Кримчанин на борту автоматично підвищує ризики, так що його візьмуть на роботу в останню чергу
Борис Бабин

‒ Чи можна виправити ситуацію, наприклад, ратифікувавши конвенцію про працю в морському судноплавстві?

Бабин: Безумовно. Це дуже допоможе українським морякам в цілому і кримським морякам з українськими документами зокрема. Останні 6 років всі українські профспілки вимагають цього, але некомпетентність і корумпованість чиновників Міністерства інфраструктури та Державної служби транспорту роблять своє. Документ навіть не потрапив на розгляд Кабміну.

XS
SM
MD
LG