«Міллет» і Ко: скільки коштують нові рупори влади в Криму

На початку лютого в Криму почала мовлення кримськотатарська радіостанція «Ветан седасы» («Голос Батьківщини»). Вона працює на базі державного кримськотатарського телеканалу «Миллет» («Народ»). Крим.Реалії з'ясовували, скільки кримським і російським платникам податків коштують нові рупори влади.

Радіо «Ветан седасы» зареєстрували у серпні 2015 року ‒ незабаром після того, як у видачі таких же посвідчень відмовили радіостанції «Мейдан» та низці інших кримськотатарських ЗМІ, які багато років працювали на півострові до анексії. Поки ефіри «Ветан седасы» можна чути тільки у Сімферополі й Сімферопольському районі, але в подальшому ним планують покрити весь півострів.

Цікаво, що творці радіостанції на своєму сайті називають її «Ветан седасы», а в реєстрі Роскомнадзора вона значиться як «Ватан седасы».

У кримськотатарському співтоваристві стверджують, що останній варіант є більш правильним з точки зору граматики, і дивуються, чому власники ЗМІ цього не врахували.

Радіостанція є проектом кримськотатарського телеканалу «Миллет» («Народ»). Останній з'явився в Криму після того, як Роскомнадзор відмовив в реєстрації телеканалу ATR.

Кримські чиновники називають «Миллет» громадським телеканалом, хоча насправді він є державним ‒ його заснував Держкомітет у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян підконтрольного Росії уряду Криму. Голова відомства Заур Смірнов запевняє, що поява таких ЗМІ сприяє розвитку кримськотатарської громади.

«За короткий період, в Криму з'явився довгоочікуваний громадський телеканал «Миллет», скоро відбудеться запуск радіо «Ветан седасы», почала видаватися газета «Мераба». Окрім цього, Держкомнац і Медіацентр імені Гаспринського, до якого увійшли низка кримськотатарських державних друкованих видань, співпрацюють з письменниками, фінансуючи видавництво книг. Я впевнений, що це високі показники, і ми збираємося і надалі розвивати і зміцнювати позиції кримськотатарської мови та літератури», ‒ заявляв він кримським ЗМІ.

Скільки коштує новий медіапроект, Смірнов не говорить. Крим.Реалії з'ясували, що на інші кримськотатарські проекти за останні два роки підконтрольна Росії влада півострова витратила більше ніж 300 мільйонів рублів.

Мільйони «Миллет»

Відповідно до звітів підконтрольного Росії кримського Держкомнацу, телеканалу «Миллет» в рік його створення виділили 214,2 мільйона рублів.

У минулому році телекомпанія отримала на свою діяльність удвічі менше коштів ‒ 111 мільйонів рублів. Велика їхня частина витрачена на виплату зарплат співробітникам і податкові відрахування.

Станом на 1 січня цього року, на діяльність «Миллет» виділили 116 мільйонів рублів.

За оцінками власника кримськотатарського телеканалу ATR Ленура Іслямова, такі бюджети необґрунтовано завищені.

«Якщо ми говоримо про картинку, яку передає «Миллет», і про те обладнання, яке у нього є, можна говорити про витрати не більші ніж 25-35 мільйонів гривень (за нинішнім курсом ‒ 50-70 мільйонів російських рублів. ‒ КР) на рік. Адже вони все зробили на ресурсах української ДТРК «Крим» і вкраденої апаратури, яку вилучили у інших кримських телеканалів після окупації. Всі проекти, які вони роблять, сидячі. До того ж диктори дуже погано говорять кримськотатарською мовою. Тобто професіонали туди працювати не пішли», ‒ говорить він Крим.Реалії.

Редакція телеканалу розташовується в Сімферополі ‒ в будівлі, яка належить колишньому народному депутату України Андрію Сенченку. Кримські чиновники «націоналізували» цю будівлю в 2014 році.

Що являє собою редакція зараз, можна побачити на відео пропагандиста Грема Філліпса, який навесні минулого року побував в гостях у «Миллет».

Гендиректор телеканалу Сейран Мамбетов стверджує, що телеканал є громадським майданчиком і відкритий для різних думок. Однак в його ефірі домінує позиція підконтрольних Росії кримських чиновників. Складно говорити і про освітні функції телеканалу, оскільки ефір «Миллет» на 50% російськомовний.

Ці фактори, за словами Ленура Іслямова, шкодять формуванню авторитету телеканалу серед його глядацької аудиторії. «Авторитет заробляється роками, десятиліттями. А якщо починати і закінчувати мовлення російським гімном, постійно повторюючи при цьому, що Джемілєв, Чубаров та Іслямов ‒ терористи, шанси на те, що телеканал дивитимуться, рівні до нуля. Я знаю, що навіть не всі кримські татари з-поміж чиновників і бюджетників у Криму погоджуються давати інтерв'ю цьому телеканалу. Тому що це ганьба для кримського татарина ‒ вийти і перед мікрофоном з переламаною на частини тамгой (логотип «Миллет» ‒ КР) розповідати про життя кримських татар не рідною, а російською мовою», ‒ говорить він.

Медіацентр і його газети

Ще одним джерелом витрат кримського Держкомнацу є державна автономна установа «Медиацентр имени И. Гаспринского». Він продукує друковані та електронні ЗМІ, а також книжкову, поліграфічну, сувенірну, аудіо-, відео-, фото- і кінопродукцію, займається рекламною діяльністю. Зокрема, випускає кримськотатарську газету «Мераба» («Привіт») російською мовою. Журналісти видання QHA, вивчивши сторінки газети, дійшли висновку, що вона відображає тільки позицію кримських чиновників, очорнюючи при цьому Меджліс і лідера кримських татар Мустафу Джемілєва.

У минулому році медіацентр отримав з бюджету 9,2 мільйона рублів. З них 5,8 мільйона рублів витратили на зарплату співробітникам і ще майже 2 мільйони рублів ‒ на податки в рамках нарахувань на зарплату.

На початку нинішнього року медіацентру виділили майже 11 мільйонів рублів. Судячи зі звітів Держкомнацу, фінансування медіацентру та його проектів за останні три роки збільшилося в три рази.

Очолює медіацентр Оксана Лобода ‒ кримська журналістка, яка до анексії півострова працювала в незалежних місцевих ЗМІ, зокрема співпрацювала з телеканалом ATR. Лобода деякий час була заступником гендиректора телеканалу «Миллет», після чого їй довірили управління медіацентром Гаспринського.