Доступність посилання

ТОП новини

Обіцянки-цяцянки: коли кримчанам повернуть депозити?


Ілюстративне фото

Після націоналізації ПриватБанку минуло два місяці. Чи став державний «Приват» лояльнішим до своїх кримських вкладників, ніж був приватний? Крим.Реалії зібрали думки клієнтів банку, юристів, керівництва фінустанови та НБУ.

«Часу на очікування в нас уже немає...»

У січні 2014 року кримський пенсіонер Володимир Спесівцев продав свою трикімнатну квартиру в Севастополі. У його дочки ‒ киста головного мозку. Кошти від продажу квартири ‒ 60 тисяч доларів ‒ сім'я планувала витратити на лікування доньки в Києві, а також на придбання житла у столиці. У лютому Спесівцеви оформили депозит у ПриватБанку, зняти гроші планували вже на материку. Але Росія анексувала Крим, і банк заблокував рахунки кримчан. Уже понад рік Володимир судиться з фінустановою.

Після всієї цієї націоналізації абсолютно нічого не змінилося
Володимир Спесівцев

«Після всієї цієї націоналізації абсолютно нічого не змінилося. З грудня 2015 року ми в стані суду з ПриватБанком. Перше засідання було призначене на літо 2015 року. Друге ‒ на 3 лютого 2016-го року, на яке знову ПриватБанк не з'явився. Наступний час засідання нам поки не призначали, це приблизно буде через півроку», ‒ каже Володимир Спесівцев.

Зараз кошти необхідні на лікування не тільки його доньки, але й самого чоловіка. Сім'я надіслала звернення президенту та прем'єр-міністру України, голові НБУ, а також голові правління ПриватБанку.

«Прочитайте медичні висновки й ви зрозумієте, що часу чекати в нас уже немає... Очікуємо від вас позитивного рішення про розблокування наших рахунків у ПриватБанку, письмової відповіді на цей лист і виплат усіх сум згідно з договорами», ‒ йдеться у зверненні.

А ось приватному підприємцю, переселенцю з Керчі Саїду Магомедову після націоналізації ПриватБанку все-таки вдалося повернути свій депозит. Приблизно дві тисячі доларів і 50 тисяч гривень він поклав на рахунок ще 2009 року, причому в Києві. 2014 року банк заблокував його депозит, оголосивши чоловіка нерезидентом через кримську прописку в паспорті. Однак у січні 2017 року в банку передумали: після того, як чоловік узяв кредит на відновлення свого бізнесу на материку. У Саїда ‒ власне виробництво металопластикових вікон під Києвом.

Мені зателефонували і сказали: «За такою-то адресою ваші гроші будуть. Упродовж дня можете їх забрати». І без проблем забрав
Саїд Магомедов

«Я регулярно ходив (до банку ‒ КР) і говорив, що я хочу працювати, я відновлюватиму виробництво. Спершу вони мені дали можливість брати участь у програмі «КУБ» (програма ПриватБанку з підтримки малого бізнесу й підприємництва ‒ КР). Це було у грудні 2016 року. Я взяв 50 тисяч гривень. 5-го січня я ходив до «Привату», і вони мені сказали: «Пишіть заяву». І 7-го або 8-го числа мені зателефонували і сказали: «За такою-то адресою ваші гроші будуть. Упродовж дня можете їх забрати». І без проблем забрав», ‒ розповідає підприємець.

Спочатку ‒ докапіталізація, потім ‒ депозити

Повертати кримчанам депозити нове керівництво ПриватБанку не поспішає. Банк, як і раніше, посилається на втрати фінустанови через анексію півострова (приблизно 13 мільярдів гривень активів) і відсутність коштів на виконання зобов'язань перед кримськими клієнтами. Голова правління ПриватБанку Олександр Шлапак наполягає на необхідності докапіталізації банку з державного бюджету.

Олександр Шлапак
Олександр Шлапак

«Розмір проблеми ‒ приблизно дев'ять мільярдів гривень пасивів і 13 мільярдів гривень активів, через які ми ведемо міжнародні суди. Всі державні банки свого часу отримали від держави додатковий капітал як компенсацію втрачених у Криму активів. Зараз ми звернулися до уряду з аналогічним проханням, адже видати кримчанам гроші за рахунок депозитів киян чи галичан неправильно. Ми можемо це зробити за рахунок додаткового капіталу й розраховуємо на підтримку уряду. Коли банк отримає додатковий капітал ‒ ми будемо готові виплачувати депозити кримчанам», ‒ наголосив Олександр Шлапак в інтерв'ю виданню «Форбс».

Коли банк отримає додатковий капітал ‒ ми будемо готові виплачувати депозити кримчанам
Олександр Шлапак

При цьому він підкреслив, що на повернення коштів можуть розраховувати тільки ті кримські вкладники, які пов'язали своє життя з Україною, а не прийняли громадянство чужої країни.

Інформації про реакцію Міністерства фінансів України на прохання ПриватБанку про докапіталізацію поки немає.

У Національному банку України в суперечках щодо кримських депозитів не беруть участі. У прес-службі регулятора Крим.Реалії підтвердили, що НБУ отримав низку звернень вкладників ПриватБанку з-поміж переселенців із Криму. Однак там підкреслили, що рішення таких суперечок «не входить до компетенції й повноваження Національного банку, а здійснюється відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України в судовому порядку».

«Можливості є. Немає бажання»

Необхідна для повернення кримських депозитів сума докапіталізації, названа керівництвом ПриватБанку, завищена. Так вважає голова Ради з питань захисту прав споживачів фінансових послуг Дмитро Дугінов. Він зазначає, що багато кримчан уже отримали компенсацію від російського Фонду захисту вкладників.

У ПриватБанку є всі можливості, немає тільки бажання
Дмитро Дугінов

«У фінансовій звітності ще 2014 року була зафіксована сума, яку ПриватБанк установив як суму, необхідну для погашення перед своїми кримськими клієнтами, це 700 мільйонів гривень. Звісно, з того часу інфляція зробила крок далеко вперед, курс долара відносно до гривні змінився в три рази, але тим не менше, навіть якщо 700 мільйонів помножити на три, це 2 мільярди 100 мільйонів гривень, але ніяк не 9, і не 14 мільярдів... у ПриватБанку як 14-го, так і 15-го, і 16-го і вже 17-го році є всі можливості, немає тільки бажання», ‒ говорить Дугінов.

За інформацією адвоката, зараз в українських судах – приблизно 1,5 тисячі позовів до ПриватБанку від його кримських клієнтів.

Раніше багатьом вкладникам не вдавалося стягнути свої кошти з ПриватБанку, навіть якщо суди ставали на їхній бік. Банк оскаржував ці рішення, і районні суди міста Дніпра забороняли виконавчій службі стягувати кошти з фінустанови. Однак 16 лютого Дніпровський апеляційний суд скасував заборону ДВС стягувати кримські вклади.

«Представник ПриватБанку запевнив нас, що ПриватБанк не збирається звертатися за подібним рішенням знову, тому це рішення апеляційного суду не підлягає оскарженню, воно набуло чинності з моменту свого проголошення, і теоретично від завтра виконавча служба як міста Дніпропетровська, так і всі виконавчі служби в Україні, в яких відкриті виконавчі провадження, боржником в яких є ПриватБанк, мають повне право починати процедуру примусового стягнення», ‒ додає юрист.

На його думку, на практиці процес примусового стягнення коштів буде запущений після того, як НБУ й інші банки отримають повний текст рішення суду.

Повернути депозити значить заощадити?

Нещодавно Українська Гельсінська спілка з прав людини звернулася до керівництва ПриватБанку із закликом розблокувати рахунки кримських клієнтів і повернути їм депозити.

Якщо держава не відреагує й не повертатиме депозити людям, то вона отримає скарги до міжнародних судів
Борис Захаров

«До цього це була позиція власників банку, тепер власником є держава. І держава повинна розуміти, що це порушення права власності, порушення міжнародних зобов'язань, зокрема першої статті першого протоколу Європейської конвенції з прав людини. І якщо держава не відреагує й не повертатиме депозити людям, то вона отримає скарги до міжнародних судів. Зокрема до Європейського суду з прав людини», ‒ зазначає в коментарі Крим.Реалії керівник адвокаційного центру Української Гельсінської спілки Борис Захаров.

На думку правозахисника, повернення депозитів кримчанам ‒ це «економія» для держави. У разі виграних справ у міжнародних судах, Україні доведеться повертати людям не тільки їхні депозити, але і платити компенсацію.

XS
SM
MD
LG