Доступність посилання

До ФСБ за те, що «думаєш інакше»: чому російські силовики зацікавилися кримським ученим


Гурій Корнільєв

У Криму триває практика викликів на «бесіди» до російських силовиків кримчан, які не згодні з анексією півострова. У понеділок 27 лютого у ФСБ побував кримський учений Гурій Корнільєв, якого напередодні телефоном наполегливо попросили прийти й «відповісти на кілька запитань». У результаті розпитували його понад дві години, після чого відпустили. Чому російські спецслужби зацікавилися кримським ученим, з'ясовували Крим.Реалії.

Ім'я молодого вченого з Ялти, кандидата біологічних наук Гурія Корнільєва прозвучало в ЗМІ минулого року. Його звільнили з Нікітського ботанічного саду, де він працював науковим співробітником більш ніж десять років.

За словами вченого, його звільненню передували кілька попереджень від керівництва, пов'язані з тим, що в березні 2014 року він відмовився від російського громадянства й закликав своїх колег не підтримувати російську анексію півострова. «На момент анексії Гурій Корнільєв очолював Раду молодих учених Криму й одразу після початку захоплення півострова зробив розсилку вченим півострова. Він написав, що не підтримує дій Росії, що вони призведуть до дипломатичних наслідків. У березні 2014 року він також написав відмову від отримання російського паспорта. Керівництво Нікітського ботсаду кілька разів попереджало вченого, що йому необхідно відкликати свою відмову, й через два роки його звільнили з роботи», ‒ розповідають у Кримській правозахисній групі.

На початку серпня минулого року Гурія Корнільєва звільнили у зв'язку зі скороченням штату. Знайти нову роботу він не може досі. Окрім цього, ним ще й зацікавились у російській ФСБ.

«Гурій-1» і «Гурій-2»

Гурій Корнільєв розповідає, що минулими вихідними йому зателефонував невідомий і запросив до прикордонного управління ФСБ у Сімферополі, щоб «відповісти на кілька запитань». Чоловік, який телефонував, не назвався і причини запрошення не назвав, проте був дуже наполегливим і попередив, що в разі відмови Корнільєва доставлять до ФСБ примусово. Щоб уникнути можливих неприємностей, учений змушений був підкоритися.

Як розповів Корнільєв Крим.Реалії, співробітник ФСБ, який розмовляв із ним, назвався, але відмовився показати службове посвідчення. Він також не назвав своєї посади. Приводом для бесіди стала нібито оперативна необхідність.

Мотивувалася причина зустрічі досить неправдоподібно, мовляв, «у федеральному розшуку перебуває людина, яка перетнула кордон і має зі мною схожі вихідні дані»

«Мотивувалася причина зустрічі досить неправдоподібно, мовляв, «у федеральному розшуку перебуває людина, яка перетнула кордон і має зі мною схожі вихідні дані». Ну так, ще один «Гурій Корнільєв» із українським громадянством, який живе у Криму! Щоб знайти достовірну різницю між мною і «Гурієм Корнільєвим-2», потрібно було з'ясувати всю мою біографію, включаючи тему моєї кандидатської дисертації, вищу освіту моїх батьків, наявність/відсутність у мене родичів за кордоном (особливо «на Україні»), знання мов (жваво відреагував на кримськотатарську), коло спілкування (чи контактую я з іншими «проукраїнськими громадянами»), чи звертався я до правозахисних організацій», ‒ написав він на своїй сторінці в Фейсбуці.

За словами Корнільєва, оперативник активно розпитував ученого про те, чи брав участь він у Євромайдані та проукраїнських мітингах 2014 року. Через більш ніж дві години «бесіда» була завершена, а вченого відпустили, попередивши, що зателефонують йому, «якщо будуть питання».

У ФСБ факт допиту Гурія Корнільєва не афішують і від коментарів утримуються. У кримських ЗМІ про це теж не пишуть.

«Лицемірство, одягнене у «ввічливість»

Гурій Корнільєв у названу ФСБ причину для «бесіди» не вірить. Не тільки тому, що в нього достатньо рідкісні ім'я та прізвище, щоб можна було так легко знайти «двійника». Востаннє із Криму вчений, за його словами, виїжджав у травні 2014 року. Корнільєв доглядає за старенькою матір'ю й саме з цієї причини не міг перетинати адмінкордон останнім часом, відзначає він.

До поля російських спецслужб потрапити досить просто: всього лише потрібно трохи мислити інакше й не приховувати цього

Найбільше вченого здивувала манера, в якій із ним спілкувались у ФСБ. «Це лицемірство, одягнене у «ввічливість». Вони тобі посміхатимуться, тиснутимуть руку, говоритимуть, що мають до тебе «дружні почуття», але лише для того, щоб вивудити інформацію і «зшити» тобі все, на що в них вистачить фантазії. До поля російських спецслужб потрапити досить просто: всього лише потрібно трохи мислити інакше й не приховувати цього. У моєму випадку це очевидно», ‒ розповідає Корнільєв.

Судячи з питань, які ставили йому в ФСБ, учений не виключає, що згодом його можуть звинуватити в чому-небудь. «Реальна причина мого виклику до ФСБ очевидна: зібрати побільше особистих даних про мене, мою попередню діяльність, моє оточення й контакти, щоб надалі з цього можна було «зліпити» що завгодно ‒ «ДРГ», «шпигунство», «екстремізм». А з якою ще метою вони можуть ставити питання: «Ви їздили на Майдан чи брали участь в інших мітингах протесту? У Вас є друзі серед українських військових чи силовиків? Ви підтримуєте контакти з «проукраїнськи налаштованими громадянами?» І всі ці питання ставляться зі щирою посмішкою», ‒ говорить він.

Чого чекати від ФСБ?

Український правозахисник Віссаріон Асєєв занепокоєння Гурія Корнільєва розділяє. За його словами, питання, які йому ставили у ФСБ, не мають ніякого відношення до того приводу, який нібито послужив причиною його запрошення на «бесіду». При цьому відсутність інформації про співробітника ФСБ, який допитував кримського вченого, не залишає шансів оскаржити його дії.

Росія ‒ це країна повного абсурду, там можливо все

«Як далі співробітники ФСБ використовуватимуть отриману від Корнільєва інформацію, невідомо. Якщо в Росії деяких учених звинувачують у шпигунстві і здачі державних таємниць тільки за те, що вони за тематикою своїх наукових робіт листувались із західними колегами й публікували свої роботи в західних виданнях, то що зроблять далі з кандидатом біологічних наук Гурієм Корнільєвим, можна тільки здогадуватися. Завтра його можуть оголосити диверсантом, який розробляв у Криму біологічну зброю. Росія ‒ це країна повного абсурду, там можливо все», ‒ каже правозахисник.

За словами Віссаріона Асєєва, практика виклику кримчан на допити до ФСБ телефоном, зокрема й за допомогою погроз, досить поширена в Криму. Хоча й не відповідає російському законодавству. У таких випадках він рекомендує не ходити до ФСБ без письмової повістки. Якщо ж уникнути «бесіди» неможливо, правозахисник радить відмовитися від спілкування з оперативниками, посилаючись на статтю 51 Конституції Росії, або взяти з собою третю людину, яка виступить свідком того, що відбувається, і спробувати записати те, що відбувається.

У разі, якщо надходять дзвінки з погрозами від нібито співробітників ФСБ, правозахисник рекомендує відправляти тих, хто телефонує, «на будівництво Байкало-Амурської магістралі».

XS
SM
MD
LG