Роботи проти пропаганди: як виловлюють фейки у Facebook

Як роботи допомагають боротися з пропагандою та хто відловлює фейки у Facebook? Про це Радіо Свобода розповів виконавчий директор американського видання PolitiFact Ерон Шерокман.

PolitiFact спеціалізується на перевірці фактів, що мовою журналістів називається «фактчекінгом». Редакція із 10 осіб аналізує заяви і Дональда Трампа, і Барака Обами, інформацію про вірус Ебола і критику системи «Обамакер». Критики закидають, що видання перевіряє в основному республіканців, тоді як у PolitiFact стверджують: однакову увагу приділяють обом партіям.

З грудня 2016 року PolitiFact займається фактчекінгом для Facebook. Тоді соцмережа вперше дозволила користувачам позначати публікації як неправдиві або сумнівні, щоб такі матеріали мали менше шансів потрапити у новинну стрічку.

До Києва виконавчий директор американського видання PolitiFact Ерон Шерокман приїхав заради участі у Digital Disruption Forum. Подія проходить 3-4 квітня і зібрала медійників із близько 20 країн.

– Чи можуть роботи побороти дезінформацію?

– Думаю, що так. Раніше ми перевіряли в основному меседжі виборчих кампаній і заяви політиків. Тепер для Facebook ми також досліджуємо фейкові новини. За ці кілька місяців ми зрозуміли, хто їх створює, які є типи цих матеріалів і на яких веб-сайтах їх тиражують. Комп’ютер точно зможе все це відслідкувати.

Інша річ, у якій технології може допомогти, розкручувати перевірені новини... Скажімо, пошук у Google іноді видає найбільш популярний результат. А він не обов’язково є достовірним. Я вважаю, що роботи пошукових систем повинні краще ранжувати видання, які заслуговують на довіру.

– Ваша організація використовує роботів?

– Так, і це безкоштовні програми, доступні в інтернет. Наприклад, ресурс Mapchecking.com дозволяє визначити кількість учасників мітингів за фотографією. Його формула враховує площу і кількість осіб на метр квадратний. За допомогою таких ресурсів можна спростувати заяви речника Дональда Трампа Шона Спайсера про те, що за його інавгурацією спостерігала «найчисельніша аудиторія в історії».

(Спайсер 21 січня звинуватив журналістів у заниженні кількості учасників інавгурації, щоб применшити «величезну підтримку» нового президента під час присяги – ред).

Або ж ресурс ClaimBuster, який здатен у прямому ефірі розшифровувати виступи політиків і позначати фрази, які варто перевірити.

– Яка ваша роль у відслідковуванні фейків у Facebook?

– Користувачі можуть поскаржитися, що матеріал неправдивий. Коли набирається достатня кількість скарг, PolitiFact разом зі ще трьома американськими фактчекінговими організаціями (Snopes, Factcheck.org, ABC News – ред.), а також The Associated Press, отримує список усіх таких публікацій.

Тоді ми вирішуємо, які посилання перевіряти, адже не всі із них фейки. Обираємо матеріали, які порушують стандарти найбільше і які набирають значної популярності. Фокусуємося в основному на політиці – користувачі також часто зголошують розважальні матеріали.

– А якщо мій друг-програміст із Росії створить робота, який надішле у Facebook достатню кількість скарг на наше з Вами інтерв’ю?

– Так, це проблема. Або ж, скажімо, ви підтримуєте Гілларі Клінтон і позначаєте всі матеріали про Дональда Трампа як фейки. Чи навпаки.

Чим більше ми розуміємо, як працюють тролі і розповсюджувачі фейків, тим більше усвідомлюємо, наскільки важлива роль людини. Якщо ми маємо справу з російською пропагандою або російські тролі масово позначили якісь матеріали як фейки – є гарні новини. Перевіркою займаємося ми, незалежні фактчекери. Якщо виявиться, що матеріал зголосили несправедливо, ніяких змін в алгоритмі не відбудеться.

– Тобто про війну роботів проти роботів поки не йдеться?

– Наші дослідження показують, що всі люди висловлюються по-різному. Англійська мова дуже складна, одна кома може змінити весь зміст. А якщо подивитися на президента Трампа – він часто говорить без підготовки, перескакує з однієї думки на іншу. Комп’ютер не в стані зрозуміти, що ж він мав на увазі.

У випадку з Facebook «покарання» дійсно суворе: позначка «фейк» лишається при матеріалі назавжди. Якщо пізніше хтось захоче її поширити, то зробить це разом із попередженням про сумнівність змісту. Думає, у таких рішеннях Facebook точно хоче покладатися на людей і не зловживати системою.

У PolitiFact ми не прагнемо бути «поліцією думок», люди можуть поширювати що завгодно. Ми ж тільки хочемо пересвідчитися, що це достовірна інформація. Ми використовуємо роботів на повну, але читачам важливо знати, що усім керує людина. Зазвичай людям одразу хочеться знати, ЗМІ сказали правду чи ні. Вони не хочуть почекати десять хвилин чи годину, не кажучи вже про день. Насправді ж робота над перевіркою одного матеріалу може зайняти від однієї до кількох діб. І ось тут на допомогу приходять роботи.

– Фактчекінг допоможе виграти інформаційну війну?

– Аудиторія вже сама вимагає фактчекінгу! Зараз кожен може бути «журналістом», аби тільки був смартфон чи комп’ютер. Я це говорю і згадую про Арабську весну, світ дізнався стільки всього завдяки соцмережам. Кожен може опублікувати якусь інформацію – і дезінформацію також. Питання тільки, як оцінювати її вартість. 50 років тому треба було мати друкарський верстат, супутникову чи радіоантену. А тепер усі ці перешкоди зникли. Тому популярність фактчекінгу так зросла, люди намагаються зрозуміти, що правда, а що ні.

Але у сьогоднішніх умовах фактчекінг – це дорога й екстравагантна забаганка. У нас у редакції 10 осіб, ми публікуємо 150 матеріалів на місяць. А Washington Post стверджує, що ставить новий матеріал щохвилини. А отже, саме комп’ютери дозволять скоротити час нашої роботи від одного дня до 6 годин, наприклад. Таким чином, боротьба проти фейків набиратиме обертів.