Доступність посилання

ТОП новини

Прощавай, Україно: чи зайде «Сбербанк» Росії до Криму?


Наприкінці березня з'явилася офіційна інформація про те, що «Сбербанк» продає свою українську дочірню компанію. Чи означає це, що банк може прийти в анексований Крим? Скільки банк втрачає від виходу з українського ринку і скільки може отримати від приходу на півострів?

Про це говоримо із заступником головного редактора порталу Banki.ru Семеном Новопрудським та економічним експертом Борисом Кушніруком.

Чи прийде в Крим «Сбербанк» Росії?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:21:47 0:00
Завантажити на комп'ютер

‒ З нами на зв'язку заступник головного редактора порталу Banki.ru Семен Новопрудський. Семене, «Сбербанк» продає свої українські активи. Чи означає це, що його філії з'являться в Криму?

Поява на кримському ринку ‒ це нові санкції
Семен Новопрудський

Новопрудський: Думаю, ні. «Сбербанк» не змінив свою стратегію, що передбачає активну експансію на зовнішні ринки, зокрема на європейські. І поява на кримському ринку ‒ це нові санкції.

‒ В яких країнах працює «Сбербанк»?

Новопрудський: Він активний на турецькому ринку. Сліди «Сбербанку» можна знайти в Чехії. Якщо говорити про кореспондентські відносини, це вся Європа і частково США. У низці країн є «дочки».

Вихід на кримський ринок навряд чи може бути прибутковим
Семен Новопрудський

«Сбербанк» хоче бути транснаціональним банком ‒ це амбіції голови правління банку Германа Грефа, і вони підтримуються на вищому рівні. А для статусу транснаціонального банку краще не мати санкцій більше, ніж вже є. До того ж, вихід на кримський ринок навряд чи може бути прибутковим ‒ а в «Сбербанку» дуже пишаються рівнем прибутку, формальні бізнес-показники їх хвилюють. В усякому разі, хвилюють нинішнє керівництво, але ми не можемо знати, чи не зміниться воно. Це ж держбанк, він може отримати команду виходити на кримський ринок. Але поки голова «Сбербанку» ‒ Греф, навряд чи це станеться.

‒ Виходить, Крим не здатний бути привабливим ринком для будь-якого російського банку? Це специфіка саме Криму, чи ж питання, наприклад, в кількості населення?

Новопрудський: Справа не в населенні, а в економічному стані регіону. Крим ‒ під санкціями, і розвивати міжнародне партнерство складно. У Росії вистачає збиткових регіонів. Є випадки, коли «Сбербанк» закривав відділення в окремих містах, тому що діяльність нерентабельна.

Семен Новопрудський
Семен Новопрудський

‒ Які найбільш реалістичні й болісні санкції в разі виходу на кримський ринок?

Новопрудський: Санкції США. Тому що це, можна сказати, автоматичні санкції усього світу. Навіть китайські банки зараз бояться активно вести справи з російськими банками, що перебувають під санкціями. Можуть бути штрафи, може бути блокада можливих угод при купівлі дочірніх компаній іноземних банків. Штрафи ‒ найбільш руйнівний захід. Навряд чи буде повна заборона на залучення коштів, хоча є обмеження. Але все це болісне. Не те, щоб вони робили «Сбербанк» біднішим, але вони принципово обмежують його експансію і бажання бути транснаціональним банком. А часом удар по престижу болючіший, ніж по кишені.

‒ Тобто кримчанам банківські послуги і надалі надаватимуть російські юридичні особи, що перебувають у п'ятій сотні рейтингу і не представлені у великих регіонах Росії?

Новопрудський: Поки буде зберігатися такий режим санкцій, в першу чергу у відносинах з США, це буде так.

‒ Три роки від початку війни найбільші російські банки зберігали свої українські підрозділи. Український ринок настільки привабливий, щоб, незважаючи на всі ризики, зберігати філії?

Санкції були все-таки несподіваними, були надії на їх скасування
Семен Новопрудський

Новопрудський: Думаю, в фінансово-економічному сенсі він сприймався як ще один європейський ринок, в широкому сенсі. Особливо якщо врахувати, що у найбільших російських банків досить слабкі позиції на колишньому пострадянському просторі, особливо в азіатській частині. Звичайно, це було важливо і для російської влади. Думаю, на ринку банки залишалися, бо, щоб піти, їх треба спершу продати. До того ж, санкції були все-таки несподіваними, були надії на їх скасування ‒ пов'язані зокрема з адміністрацією Трампа.

‒ З нами на зв'язку економічний експерт Борис Кушнірук. Борисе, якою буде доля українських «дочок» російських банків? Чи будуть вони йти з українського ринку?

Кушнірук: Думаю, так, тільки поки нікому продатися. Закриття банку ‒ це фіксація збитків, причому великих. Росія взагалі в поганому становищі ‒ ставлення з боку суспільства до її банків негативне, і бажання піти з ринку існує з 2014 року. Але потрібно не допустити оголошення банкрутства, адже тоді треба закривати зобов'язання перед фізособами за рахунок держави. Думаю, з 2012-го проблеми в банківській системі в Україні наростали, і існування філій в Україні було політичною волею з боку Росії ‒ вона хотіла більше впливати на українську економіку. Банки з російським капіталом постраждали, оскільки вони кредитували переважно підприємства Півдня і Сходу України, які найсильніше постраждали під час війни і більше зав'язані на російський ринок. І зараз вони зазнають збитків.

(Над текстовою версією матеріалу працювала Галина Танай)

XS
SM
MD
LG