Доступність посилання

Що отримали українці від реформ, які Київ проводить упродовж останніх кількох років? Як вони вплинули та як вплинуть на життя країни? Цьому питанню, серед іншого, приділяють увагу західні ЗМІ. Також світові медіа продовжують аналізувати причини й наслідки нападів у російському Санкт-Петербурзі.

Видання Financial Times звертає увагу на обіцянку прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, що після трьох років жорстких економічних заходів цього року українці відчують вигоди від реформ.

В інтерв’ю виданню український прем’єр зазначив, що рішення МВФ виділити Києву черговий транш у розмірі 1 мільярда доларів є «визнанням досягнутого прогресу».

При цьому Гройсман визнає, що розчарування населення реформами та рецесія, спричинена російським військовим вторгненням в Україну, негативно вплинули на стандарти життя і посилили тиск на Адміністрацію президента Петра Порошенка.

Наразі ми перебуваємо в точці, після якої ми рухатимемося в бік зростання, і люди це відчують або ж, не доведи Боже, ми повернемося до стагнації

«Оцінкою змін насамперед має стати те, як почуваються люди. Наразі ми перебуваємо в точці, після якої ми рухатимемося в бік зростання, і люди це відчують або ж, не доведи Боже, ми повернемося до стагнації», – цитує Financial Times українського прем’єра.

У матеріалі видання зазначається, що проведення реформ в Україні, такі, наприклад, як підвищення цін на газ, створили передумови для боротьби з корупцією, але і негативно вплинули на рейтинг влади.

Чеське видання Hospodářské noviny публікує розмову з новим послом України у Празі Євгеном Перебийносом. Чеські журналісти зазначають, що у 2013 році, коли Перебийніс був керівником прес-служби українського МЗС, його головним завданням було пояснити громадськості переваги підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Але, зазначається у статті, за кілька місяців тодішній президент України Віктор Янукович вирішив не підписувати Угоду про асоціацію, що і спричинило Євромайдан.

Коли Янукович вирішив не підписувати угоду, це був величезний шок не лише для української громадськості, але й для українських дипломатів

«Коли Янукович вирішив не підписувати угоду, це був величезний шок не лише для української громадськості, але й для українських дипломатів. Я припинив проводити брифінги і безпосередньо тоді сказав міністру, що я був найбільшим пропагандистом європейської інтеграції, тож тепер я не можу говорити чогось іншого», – цитують Hospodářské noviny Євгена Перебийноса.

Журналісти чеського видання нагадують, що Перебийніс, коли був речником українського МЗС, потрапив у непряму перепалку з президентом Чехії Мілошем Земаном, який у травні 2015-го, на відміну від багатьох світових лідерів, їздив до Москви на святкування 70-річчя закінчення Другої світової війни. Сам же Євген Перебийніс, зазначається у статті, заперечує, що критикував чеського президента.

«Тоді я сказав, що ми побачимо, хто буде йти на параді 9 травня у Москві, і що це може мати наслідки для відносин між країнами. Ми закликали міжнародне співтовариство не брати участі у парадах на Красній площі, оскільки вважали, що це поганий сигнал. Росія, яка є агресором в Україні, може це витлумачити як підтримку. Але президент Земан не був присутній на демонстрації, тому це не була критика його особистості», – зазначає Євген Перебийніс.

Журналісти Foreign Policy аналізують офіційну реакцію російської влади на вибух у петербурзькому метро.

З часу нападів у США 11 вересня 2001 року Кремль намагається використовувати питання боротьби з тероризмом як основу для відновлення відносин з Вашингтоном. У статті зазначається, що з такими пропозиціями керівництво Москви апелювало і до адміністрації Джорджа Буша, і до адміністрації Барака Обами, а тепер – Дональда Трампа, яка схильна підіграти ідеї, що головна загроза для США – не Росія, а «тероризм», наголошується у статті Foreign Policy.

Але, як вважає автор видання, всі ці заяви контрастують з діями Росії, а посилення втручання Росії у підтримку сирійського президента Башара аль-Асада підігріває кризу, що посилює дестабілізацію ситуації у регіоні.

Більше того, зазначається у статті, Кремль має партнерство з низкою терористичних організацій. У Сирії, наприклад, для боротьби з угрупованням «Ісламська держава» Росія використовує ліванську «Хізболлу» та іранський «Кудс».

Також є докази, що Росія в Афганістані співпрацює з угрупованням «Талібан», зазначає Foreign Policy. У Москві вважають, що зміцнення «Талібану», зокрема шляхом легітимізації угруповання, обмежить можливості просування для угруповання «Ісламська держава». Але, зазначає автор статті, це також є діями проти американських інтересів, адже американські війська продовжують рівну боротьбу з угрупованнями «Талібан», «Аль-Каїда», та «Ісламська держава».

Саме це, навіть після нападу у Санкт-Петербурзі, є свідченням нещирості Кремля. «Немає простої відповіді на запитання, як США можуть боротися з тероризмом спільно з країною, що сприймає терористичні угруповання як додатковий інструмент гібридної чи традиційної війни», – зазначається у статті Foreign Policy.

Понеділковий напад є трагедією для його жертв, але це не дає підстав дозволяти президенту Володимиру Путіну уникнути питань щодо партнерства Москви з терористичними організаціями за кордоном, що є демонстрацією підтримки Росією антизахідних, антиамериканських і антинатовських сентиментів, підсумовує автор Foreign Policy.

XS
SM
MD
LG