Вони позбавляють свободи: оприлюднені імена суддів кримських політичних справ

Правозахисники Кримської правозахисної групи оприлюднили імена суддів, які розглядають на півострові політичні справи. До списку потрапили понад чотири десятки служителів російської Феміди ‒ громадяни Росії та України. Загалом своїми рішеннями вони позбавили волі півсотні людей на термін від декількох днів до десяти років. Чи реально притягнути їх до відповідальності, з'ясовували Крим.Реалії.

Список кримських суддів створили правозахисники за результатами моніторингу порушень прав людини в Криму. До нього увійшли судді, які «засвітилися» в 16-ти гучних справах, які належать до політичних. Це справа Олега Сенцова і Олександра Кольченка, «справа 26 лютого», «справа 3 травня», «справа Хізб ут-Тахрір», «українських диверсантів» і багато інших. «Окрім прізвищ суддів ‒ порушників прав людини, аналітики Кримської правозахисної групи зібрали повний пакет доказів незаконних дій цих людей. Ця інформація буде використана в подальшому для залучення всіх фігурантів списку до кримінальної та інших видів відповідальності. Список буде корисним і міжнародним організаціям, і урядам багатьох країн для запровадження або посилення персональних санкцій щодо цих осіб», ‒ відзначають в Кримській правозахисній групі.

«Вони роблять це легко і вільно»

За словами члена Кримської правозахисної групи Олександра Сєдова, список суддів-порушників прав людини в Криму був сформований із служителів Феміди, які мають відношення до незаконного позбавлення волі фігурантів політичних справ. Це судді як підконтрольних Росії районних судів Сімферополя (перша інстанція), так і Верховного суду Криму.

Всього в списку зібрані чотири десятки суддів. Багато прізвищ у ньому повторюються, оскільки одні й ті самі судді в Криму виносять ухвали у різних політичних справах. Про такі факти Крим.Реалії писали ще два роки тому. Наприклад, суддя підконтрольного Росії Київського райсуду Сімферополя Віктор Можелянський фігурує як мінімум в чотирьох кримінальних справах, виносячи рішення про утримання їхніх фігурантів під вартою. До російської анексії Криму Можелянський теж працював в цьому суді, а потім став служити вже російської Феміди.

У шести справах «засвітилася» суддя цього ж суду Тетяна Рубе ‒ громадянка Росії, яка до анексії Криму працювала в Першотравневому районному суді російського міста Омська.

Суддя підконтрольного Росії Верховного суду Криму Галина Редько теж винесла кілька ухвал про утримання в СІЗО фігурантів справ «українських диверсантів», «справи Хізб ут-Тахрір» і «сутички 26 лютого». Суддівських прізвищ з подібними послужним списком ще десятки, і це породжує підозри, що для політичних справ в Криму є окреме коло виконавців.

Олександр Сєдов теж відзначає характерне повторення прізвищ суддів в політичних справах, але версію про те, що їх спеціально призначають вести ці справи, відкидає. «Дійсно є, наприклад, в «Апеляційному суді Криму» принципові люди, які жодного разу не засвітилися в політичних справах. А є судді, які працюють з такими справами постійно і роблять це легко і вільно. Вони виносять по 10-15 таких політичних рішень. Але я не думаю, що для таких справ спеціально призначається коло осіб, оскільки судова система в Криму ‒ це театральна постановка, в якій судді, прокурори і слідчі виконують політичні розпорядження і завдання. Від їхнього бажання мало що залежить», ‒ каже правозахисник.

Суд як знаряддя ідеологічної боротьби

У списку кримських суддів-порушників прав людини опинилися троє суддів, які на чотири роки позбавили волі кримського активіста євромайдану Олександра Костенка за нібито заподіяння тілесних ушкоджень співробітнику «Беркута» під час акцій протесту в Києві в 2014 році. Це суддя підконтрольного Росії Верховного суду Криму Сергій Погребняк, його колеги з Київського райсуду Сімферополя Андрій Долгополов і вже згаданий Віктор Можелянський.

Російський адвокат Костенка Дмитро Сотников вважає, що ці судді мали бути притягнуті до відповідальності за винесення завідомо неправосудних рішень.

«Після того, як держобвинувач Наталія Поклонська в суді оголосила, що для неї важливо було в особі Костенка засудити ідеологію, процес уже варто було закінчувати. Тому що цей суд був потрібний не для покарання за конкретний злочин, а як знаряддя ідеологічної боротьби. Мала бути реакція суду, але цього не було. Ми пробували залучити до відповідальності цих суддів у Росії, але це нічого не дало. Але це могла б зробити Україна, адже наскільки мені відомо, суддя Можелянський ‒ одесит, і на момент розгляду справи Костенка його сім'я проживала в Україні», ‒ сказав адвокат в коментарі Крим.Реалії.

У списку Кримської правозахисної групи також опинилися судді Тетяна Белінчук і Євген Павловський, які винесли рішення про адмінарешт на 10 діб кримського адвоката політв'язнів Еміля Курбедінова за пост в соцмережах чотирирічної давності. Адвокат Едем Семедляєв, який захищав інтереси свого колеги в суді, теж вважає цю справу політичною.

«Справа Еміля Курбедінова замовна, політична. Там не працював закон. Тому я вважаю нормальним те, що ці судді опинилися в такому списку. Я не готовий сказати, за що саме вони мають бути притягнуті, але якщо хто-небудь порушив закон, звичайно ж, він має відповідати», ‒ говорить він.

Фігуранткою списку є і громадянка Росії Тетяна Рубе, яка в минулому році винесла рішення про примусову психіатричну експертизу заступнику глави Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерову. Його російський адвокат Микола Полозов сумнівається, що судді, які виносять рішення в політичних справах, нестимуть відповідальність у найближчому майбутньому.

«Що стосується кримських суддів, то щодо них в Україні вже розслідуються справи. Що стосується російських суддів, то не знаю, чи ведеться щодо них кримінальне провадження. Хоча як мінімум за незаконний перетин кордону кримінальні виробництва в Україні можна завести на кожного з них. В цілому ж перспектива того, що ці люди реально будуть покарані, поки туманна. Хоча я вважаю, що принцип невідворотності покарання має дотримуватися, і ці люди, виносячи вироки у явно політичних справах, десь на підкірці мають розуміти, що за це колись доведеться відповісти», ‒ сказав він у коментарі Крим.Реалії.

В Україні винесення суддею завідомо неправосудного рішення карається позбавленням волі від п'яти до восьми років, а в Росії ‒ від трьох до десяти років.

«Ми зможемо допомагати прокуратурі»

Наразі кримські судді, які переприсягнули Росії в 2014 році, є фігурантами кримінальних проваджень Генпрокуратури України. Зокрема, підозрюються за статтею 111 Кримінального кодексу України (держзрада), яка передбачає до 15 років позбавлення волі. Однак в Кримській правозахисній групі зазначають, що кримських суддів зі списку порушників прав людини можна залучити ще за однією статтею Кримінального кодексу України ‒ 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини). Вона передбачає покарання від п'яти до десяти років позбавлення волі.

«Українська влада поки переслідує кримських суддів за статтею 111 Кримінального кодексу України. Але це стаття політична і міжнародні санкції на підставі цієї статті ніхто запроваджувати не буде. З іншого боку, в українському законодавстві є стаття 146 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за незаконне позбавлення волі людини. І в цьому випадку ми рекомендуємо родичам осіб, які незаконно позбавлені волі в Криму, подавати заяви до органів української прокуратури, щоб відкривалися кримінальні провадження саме за фактом незаконного позбавлення волі людини. І вже прокуратура буде виявляти осіб, які беруть в цьому участь. А ми вже зможемо допомагати прокуратурі за її запитами», ‒ відзначають у Кримській правозахисній групі.

Список кримських суддів-порушників прав людини правозахисники мають намір розширювати залежно від розвитку подій та місцевих реалій.