Доступність посилання

«Виставу закінчено»: чому кримчанину Зейтуллаєву посилили вирок


Руслан Зейтуллаєв

Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону 26 квітня виніс новий вирок фігуранту «справи Хізб ут-Тахрір» із Севастополя Руслану Зейтуллаєву. Восени минулого року йому присудили сім років позбавлення волі за «участь у терористичному угрупованні». Зараз же суд визнав Руслана винним у порушенні більш тяжкої статті ‒ «організація терористичного угруповання» ‒ і збільшив термін до 12 років. Крим.Реалії з'ясовували, чому Зейтуллаєву посилили покарання.

На оголошення вироку Руслану Зейтуллаєву в ростовському суді зібралося приблизно 20 осіб. Із Криму приїхала дружина севастопольця, Мер'єм Зейтуллаєва, а також його друзі й однодумці. Особливих надій присутні не мали: ще в січні адвокат Еміль Курбедінов сказав що його підзахисному однозначно збільшать термін. Невизначеним залишалося тільки те, наскільки жорстким буде вирок. Санкція частини 1 статті 205.5 Кримінального кодексу Росії, яку йому інкримінували, передбачає покарання від 15 років позбавлення волі до довічного ув'язнення.

Однак у результаті Зейтуллаєву присудили термін нижче мінімального ‒ 12 років колонії суворого режиму, хоча прокурор запросив 17 років.

За словами адвоката Едема Семедляєва, колегія суддів застосувала до його підзахисного статті 64 Кримінального кодексу Росії, яка дозволяє призначати більш м'яке покарання, ніж передбачено вчиненим злочином.

«Суд врахував, що в нього троє неповнолітніх дітей і те, що він раніше не притягувався ні до кримінальної, ні до іншої відповідальності. Вони не врахували обтяжливу обставину, яку слідство йому приписало ‒ особливо активну роль. Тому вважали за можливе застосувати статтю 64-ту», ‒ сказав Едем Семедляєв.

Едем Семедляєв
Едем Семедляєв

Адвокат, однак, вважає вирок необґрунтованим і незаконним. За його словами, під час судового слідства обвинувачення не надало жодних доказів того, що його підзахисний має якийсь стосунок до терористичної діяльності.

Як розвивалася справа

Руслана Зейтуллаєва взяли під варту 23 січня 2015 року. Цього дня до його будинку, розташованого в селі Орлине (передмістя Севастополя ‒ КР), увірвалися співробітники ФСБ із обшуком і забрали його з собою. Тоді ж російські силовики затримали трьох одновірців і сусідів Зейтуллаєва: Ферата Сайфуллаєва, Рустема Ваїтова й Нурі Примова. Проти них порушили кримінальну справу за підозрою в участі в організації ісламізму «Хізб ут-Тахрір», яка в Росії визнана терористичною.

Затримані та їхні близькі одразу відкинули звинувачення в тероризмі. Всі четверо були організаторами мусульманської громади в селі Орлине, і, за словами їхніх родичів, ніколи не задумували ніяких силових чи інших протиправних дій. Зейтуллаєва, Сайфуллаєва, Ваїтова і Примова об'єднувала не лише релігійна, а й професійна діяльність. Разом вони складали робочу бригаду, яка спеціалізувалася на будівництві висотних будинків.

Адвокат Еміль Курбедінов раніше повідомляв, що ще коли Крим перебував під контролем України, у Зейтуллаєва та його соратників уже виникали проблеми з правоохоронними органами. За його словами, місцеві депутати тоді поклали око на землю, що належить мусульманській громаді Орлиного, і спробували натиснути на лідерів релігійної організації через СБУ. Проти Зейтуллаєва, Ваїтова, Сайфуллаєва та Примова порушили кримінальну справу, але співробітники СБУ не змогли довести їхню провину.

За словами Курбедінова, слідчий СБУ Андрій Кожум'яка, який вів цю справу, 2014 року перейшов на роботу до ФСБ і використовував старі напрацювання для переслідування севастопольських мусульман. У січні 2015 року чотирьох кримчан заарештували, а влітку 2016-го розпочалися слухання в Північно-Кавказькому окружному військовому суді Ростова. Слідчі інкримінували Ваїтову, Сайфуллаєву та Примову ч.2 ст. 205.5 Кримінального кодексу ‒ участь у терористичній організації, а Зейтуллаєву ‒ ч.1 тієї ж статті ‒ організацію терористичної групи.

На суді допитали приблизно 30 свідків, але, за інформацією журналістів, які стежили за процесом, тільки четверо з них дали свідчення проти підсудних ‒ це той самий екс-СБУшник Андрій Кожум'яка, а також імам Сейтмамут Назімов і житель Орлиного Ленур Усманов. У двох останніх із підсудним були суперечки за місцеву релігійну громаду й землю.

Четвертий свідок, який дав свідчення проти «севастопольської четвірки», був засекреченим. У справі він проходив під ім'ям Олександр, але, за словами фігурантів справи, реальне ім'я цієї людини ‒ Андан. Це їхній знайомий, який настирливо запрошував усіх чотирьох до себе додому на зустріч, яка, як виявилося надалі, знімалася на відеокамеру. Під час бесіди присутні обговорювали політичне становище Криму, його перехід під контроль Росії і вплив ЗМІ в сучасному світі. Зміст цього відеозапису ‒ це один із основних доказів причетності обвинувачених до «Хізб ут-Тахрір». Захист під час процесу наполягав на тому, що зустріч, організована «секретним свідком» ‒ це провокація ФСБ, і її не можна розглядати в якості доказу провини підсудних.

Перше голодування, але не останнє

Вирок «севастопольській четвірці» винесли 7 вересня 2016 року. Заслуховуючи його, підсудні на знак протесту заклеїли рот скотчем. Таким чином вони хотіли продемонструвати, що їх судять не за тероризм, а за їх позицію й погляди.

«Дивлячись на цю справу, говорити про політику, міжнародні відносини, міркувати, аналізувати, давати оцінки, розмовляти забороняється тільки кримським татарам і мусульманам», ‒ сказав в останньому слові Ферат Сайфуллаєв.

Зейтуллаєв того дня одягнув футболку з написом «виставу закінчено»

Під час зачитування вироку на фігурантах справи були футболки з написами «кримські татари», «знову під забороною», «замовлення виконане». Зейтуллаєв того дня одягнув футболку з написом «виставу закінчено».

Прокурор просив визнати його винним у порушенні частини 1 статті 205.5 Кримінального кодексу («організація терористичного угруповання») і засудити до 17 років позбавлення волі. До решти зажадали застосувати частину 2 тієї ж статті («участь у терористичному угрупованні») і присудити від семи до восьми років.

На подив захисту, суд змінив Зейтуллаєву кваліфікацію з першої частини на другу, тобто визнав його не організатором терористичного товариства, а учасником. Йому призначили покарання у вигляді семи років позбавлення волі замість 17-ти, запитаних прокурором. Решта фігурантів отримали по п'ять років. Прокуратуру не влаштував такий результат, і її представники оскаржили вирок Зейтуллаєву. 27 грудня Верховний суд Росії залишив чинним рішення щодо Ваїтова, Сайфуллаєва та Примова. А справу Зейтуллаєва відіслали на перегляд.

Процес розпочався з нуля в березні 2017 року й розвивався за тим же сценарієм: прокурор використовував колишні докази, виступали ті ж свідки. 4 квітня Руслан Зейтуллаєв оголосив голодування. Він висунув до російської влади три вимоги. Перша ‒ закрити кримінальні справи проти кримських татар, відкриті за статтею «екстремізм» і «тероризм», а також щодо фігурантів «сутички 26 лютого». Друге ‒ допустити в СІЗО представників українського МЗС. Третє ‒ припинити кримінальне переслідування інших фігурантів його справи: Рустема Ваїтова, Нурі Примова й Ферата Сайфуллаєва. Всі вимоги Зейтуллаєва російська влада проігнорувала.

Гріш ціна цьому обвинувальному висновку, де кожен факт, викладений у ньому, перекручений або вигаданий настільки, що це очевидно звичайному обивателю

Своє останнє слово Зейтуллаєв зачитував на 17-й день голодування. До цього часу він дуже ослаб, схуд на вісім кілограмів і змушений був виступати сидячи. «Гріш ціна цьому обвинувальному висновку, де кожен факт, викладений у ньому, перекручений або вигаданий настільки, що це очевидно звичайному обивателю», ‒ заявив Зейтуллаєв.

Голодування він припинив тільки на 22-й день ‒ коли зачитували вирок. Він пояснив, що вирішив вживати їжу, прислухавшись до закликів родичів, адвокатів, лідерів кримських татар, і у зв'язку з погіршенням його здоров'я.

«Він сказав, що це його перше голодування, але не останнє, і він не припинить боротьби за права свого народу», ‒ сказав адвокат Едем Семедляєв.

Своїх захисників Зейтуллаєв попросив оскаржити новий вирок Північно-Кавказького окружного військового суду. Адвокати планують подати апеляцію в найближчі 10 днів.

XS
SM
MD
LG