Доступність посилання

«Спільне володіння» Кримом – пастка простого рішення


Політична карикатура Євгенії Олійник

Спеціально для Крим.Реалії

Російський опозиціонер Михайло Ходорковський запропонував черговий варіант вирішення «кримської проблеми». Політик вважає, що півострів можна перевести в статус кондомініуму – території спільного українсько-російського управління. При уважному розгляді виявляється, що такий варіант абсолютно не враховує інтереси України як законного власника Криму.


В інтерв'ю виданню «Собеседник» політик побічно визнав, що Кремль не зможе в односторонньому порядку утримати півострів. Рано чи пізно доведеться йти на компроміси. «Буде дуже довга й поступова процедура. Швидше за все, спільне управління. Приєднати легше, ніж від'єднати», – сказав Ходорковський. Політик не уточнив, яким чином і коли Київ і Москва можуть прийти до такої угоди. Судячи з лаконічності й тональності відповідей, опозиціонер вкрай неохоче говорив про захоплену українську територію.

Буде дуже довга й поступова процедура. Швидше за все, спільне управління. Приєднати легше, ніж від'єднати
Михайло Ходорковський

«Кримські терзання» російських демократів стали основою для політичних анекдотів і сумних жартів в соціальних мережах. Аналіз висловлювань того чи іншого діяча зводиться до обговорення імперських комплексів, якими страждає вся російська еліта, незважаючи на статус і партійне забарвлення. Щоразу опоненти Кремля пропонують такі способи «вирішення» проблеми, при яких можна не повертати вкрадене.

Для колишнього власника ЮКОСа і засновника громадського руху «Открытая Россия» Михайла Ходорковського тема окупованого півострова одна з найболючіших. З початку анексії він намагався відмовчуватися, потім солідаризувався з опозиціонером Олексієм Навальним: мовляв, Крим – «не бутерброд»; рішення проблеми займе довгі роки, але півострів до складу України не повернеться. Через рік, зрозумівши, що цивілізоване співтовариство не пробачить Кремлю нахабного порушення міжнародного права, Ходорковський «змінив свідчення». Він визнав, що Крим – це Україна. Але зробив це вельми своєрідно, пославшись на інтерв'ю Володимира Путіна 2008 року, у якому російський президент заперечував наявність територіальних претензій до України. Мовляв, якщо голова держави стверджував саме так, то він, Михайло Ходорковський, згоден з президентом.

Потім політик повернувся на позиції «Кримнаша», відкрито оголосивши, що в разі приходу до влади в Росії «демократичних сил», повертати вкрадений півострів вони не мають наміру. Виступаючи на естонському телебаченні, він сказав, що українці нібито готові піти на «компроміс» з приводу захопленої території. Тепер, пробігши по колу, Михайло Ходорковський повернувся на стартову позицію. Він знову намагається всидіти на двох стільцях: хоче зберегти імідж поборника демократичних цінностей, паралельно шукаючи способи легалізації «віджатої» території.

Той факт, що тема анексованого Криму постійно фігурує в інформаційному порядку денному – хороший знак для Києва

Сам факт того, що тема анексованого Криму постійно фігурує в інформаційному порядку денному – хороший знак для Києва. Представники російської еліти змушені постійно виправдовуватися, висловлювати різні ідеї мирного врегулювання, нагадуючи світовій спільноті про кремлівські злочини в Україні. Якщо зіставити «кримські ініціативи» інших російських опозиціонерів з висловлюваннями Ходорковського, то стане очевидно, що йдеться про системну інформаційну політику московської еліти. Українському суспільству, втомленому від війни на Донбасі, пропонують сумнівні плани з «умиротворення» агресора і «болючі компроміси» з Москвою заради досягнення миру. Обивателі, недосвідчені в політичних тонкощах, можуть в таке повірити. Детальний аналіз показує, що за кожним «мирним планом» прихована капітуляція України і фактична відмова Києва від суверенної території.

Як свідчить історична практика, Кремль завжди з легкістю порушував угоди, підписані з Україною

Проект спільного управління або, висловлюючись науковою мовою, кондомініуму, – пастка простого рішення. Навіть якщо абстрагуватися від того, що Росія – держава-агресор, незаконно заволоділа чужим майном, реалізація такого проекту в Криму обернеться проти України. По-перше, не існує уніфікованого режиму колективного володіння територією. Тут не працюють аналогії з цивільного права європейських країн, яке передбачає можливість часткового володіння майном. Правовою підставою для кондомініуму виступає міждержавна угода. Чисто теоретично такий договір між Києвом і Москвою можливий, але все впирається в безпринципність російської еліти. Як свідчить історична практика, Кремль завжди з легкістю порушував угоди, підписані з Україною. Російський політичний клас розглядає будь-яку поступку з боку Києва як прояв слабкості і запрошення до подальшої агресії.

Друге. У політичній і правовій практиці кондомініуми мали місце в XIX-XX століттях. Причини їх появи були пов'язані з конфліктами західних держав за володіння колоніями. Класичним прикладом можна назвати острів Самоа, який перебував у 1878-1884 роках під владою США, Великобританії та Німеччини. Судан півстоліття перебував під британсько-єгипетським контролем. Англійці тільки 1951 року офіційно відмовилися від своїх прав на цю територію. Як сучасний приклад наводять карликову державу Андорру. Формально це франко-іспанський кондомініум, але вплив Парижа або Мадрида на внутрішні справи глибоко формальний. Де-факто йдеться про суверенну державу.

«Спільне володіння» буде вигідним винятково Кремлю

Третє. «Спільне володіння» буде вигідним винятково Кремлю. Так як кондомініум передбачає формальне входження території до складу обох країн (Захід має визнати Крим російським), подвійне громадянство (легалізація російських «аусвайсів»); кілька офіційних мов, а за фактом повсюдне поширення російської на шкоду українській і кримськотатарській. Знаходження військ обох країн. При цьому найбільш вигідна інфраструктура може опинитися в руках Москви тепер уже на законних підставах. Квотувати розподіл посад між росіянами, кримськими татарами і українцями. Тут для Кремля – величезний простір для маніпуляцій. Згідно «перепису» 2014 року, українців на півострові виявилося 15,68%, а кримських татар – 10,57%. Хоча представники корінного народу неодноразово наголошували, що їх в Криму набагато більше.

Ідею «кримського кондомініуму» може підтримати тільки Кремль. Україна та її західні партнери будуть проти

Таким чином, Михайло Ходорковський запропонував керувати Кримом як певною колонією. При цьому територія є глибоко дотаційною – всі зусилля Москви зробити республіку хоча б самоокупною не увінчалися успіхом. Якщо українська влада в майбутньому підпише договір про «спільне управління», то Захід зніме санкції, Київ розблокує поставки води, електрики, продуктів і промислових товарів. При цьому реальний контроль все одно буде в руках Москви та її ставлеників, легалізованих шляхом квотного представництва. Тому ідею «кримського кондомініуму» може підтримати тільки Кремль. Україна та її західні партнери будуть проти.

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG