Доступність посилання

Війна і порятунок: чи існує чужа молитва?


Кадр з фільму «Чужа молитва»

Фільм українського режисера Ахтема Сеітаблаєва «Чужа молитва» розповідає реальну історію молодої кримської татарки, яка під час Другої світової війни врятувала життя 88 єврейських дітей. На великі екрани картина вийде 18 травня – в День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу.

У 1941 році, коли Німеччина окупувала Крим, Саїде Аріфова була вихователькою в дитячому будинку. До неї звернувся по допомогу хлопчик на ім'я Іцхак – разом з іншими дітьми-євреями він переховувався від німецьких солдатів. Перед дівчиною виникла серйозна моральна дилема – допомогти дітям чи врятувати власне життя. Незважаючи на смертельну загрозу, вона вирішила взяти під свій захист «небезпечних вихованців» і перетворила маленьких євреїв на кримських татар – дала їм нові імена, навчила мови, традицій, звичаїв і молитви, щоб обдурити німецьких загарбників.

Кримські пейзажі в Грузії

Продюсер картини Іванна Дядюра розповідає, що ідея фільму «Чужа молитва» прийшла несподівано. Вона побачила по телевізору сюжет про те, як жінка похилого віку під час нацистської окупації рятувала дітей, а тепер хоче знати, чи все з ними в порядку.

«Це було емоційно сильно. Ми вирішили дізнатися всю історію, зібрати документи», – розповіла продюсер.

Це було емоційно сильно. Ми вирішили дізнатися всю історію

Спочатку фільм планували знімати в Бахчисараї, де розгорталися події реальної історії. Але в 2014 році Росія анексувала півострів, і знімальна команда вирішила шукати об'єкти в Грузії. Основними локаціями були селище Коджорі – воно у 40 хвилинах їзди від Тбілісі – і печерний храмовий комплекс Уплісцихе. Ці кадри демонструватимуть кримський Чуфут-Кале.

Кадр із фільму «Чужа молитва»
Кадр із фільму «Чужа молитва»

За словами режисера картини Ахтема Сеітаблаєва, «Чужа молитва» – перш за все, художній фільм. У ньому показані епізоди з життя й інших кримськотатарських сімей, які рятували єврейські родини під час Другої світової війни.

Режисер згадує, що на головну роль шукав кримську татарку, яка б добре знала мову і традиції. Але зрештою Саїде Аріфову зіграла українська актриса Лілія Яценко. Вона розповіла, що найскладніше виявилося грати сцену під час депортації.

Я розуміла, що це подивляться кримські татари, які живуть в Україні, я розуміла, що це історія

«Я розуміла, що це подивляться кримські татари, які живуть в Україні, я розуміла, що це історія. Не можна було сфальшувати, тому що люди це пережили», – розповіла Яценко.

Роль нацистського солдата грав німецький актор українського походження Себастьян Антон. Він зізнається, що коли вперше побачив сценарій фільму, то подумав, що це кримськотатарська версія «Списку Шиндлера» – і не зміг відмовитися від зйомок.

Кадр із фільму «Чужа молитва»
Кадр із фільму «Чужа молитва»

Екранний символізм

Режисер розповів, що спочатку картина називалася «Її серце». Назва фільму змінилася в процесі зйомок.

Глядач має відповісти собі на питання – чи існує чужа молитва

«Коли ми побачили перший драфт монтажу, то зрозуміли, що потрібно думати про щось інше. Не важливо, якою мовою сказана молитва, яка йде до Бога за дітей. Глядач має відповісти собі на питання – чи існує чужа молитва. І якщо він зрозуміє – в цьому і буде наша перемога», – пояснив Сеітаблаєв.

Ахтем Сеітаблаєв
Ахтем Сеітаблаєв

Він розповів, що фільм не позбавлений символізму в багатьох речах. Коли група приїхала знімати в Грузію, вночі в горах пішов дощ, а вранці режисер зауважив, що калюжа, біля якої знімалася сцена, своїми обрисами схожа на карту України, де «майже був Крим». «Ми подумали, що це знак, і ми на вірному шляху», – розповів Сеітаблаєв.

У картині також використовували пісню співачки Джамали «1944», яка розповідає про депортацію кримськотатарського народу.

Сеітаблаєв не уточнив, чи буде продовження фільму про життя Саїде Аріфової після депортації, але поділився мріями про те, що хотів би зняти фільм «Ми повернулися» в Криму – після його деокупації.

XS
SM
MD
LG