Українські санкції-2017: кримський список

Президент України Петро Порошенко 15 травня затвердив рішення Нацради з безпеки та оборони про запровадження і продовження персональних санкцій відносно тих, хто причетний до російської анексії Криму та окупації частини Донбасу. При цьому попередні рішення РНБОУ про санкції, які ухвалювалися в 2015 і 2016 роках, визнані такими, що втратили силу. Таким чином, він мав об'єднати всіх фігурантів попередніх списків і продовжити щодо них обмежувальні заходи. Але виявилося, що деякі прізвища кримчан з нього зникли, а багато фігурантів ідентифіковані не цілком коректно.

Санкційні й обмежувальні заходи, згідно з указом президента, запроваджуються стосовно 1228 осіб і 468 підприємств (на юрособах поки зупинятися не будемо).

«Передбачається запровадження персональних спеціальних економічних й інших обмежувальних санкцій щодо фізичних осіб, причетних до проведення нелегітимних виборів до Держдуми Росії сьомого скликання на тимчасово окупованій території Криму і Севастополя, громадян Росії (слідчих, суддів, правоохоронців), причетних до незаконного переслідування громадян України, юросіб України, які розміщені в Криму у зв'язку з підтвердженням факту їх незаконної перереєстрації за російським законодавством, а також до юросіб Росії, діяльність яких загрожує інформаційній та кібербезпеці України», – пояснюють в РНБОУ.

Санкції, запроваджені відносно фігурантів списку, передбачають блокування їхніх активів в Україні (обмеження права користування майном), заборона участі в приватизації або оренді держмайна України, відмова в наданні віз тощо.

Зниклі прізвища

В указі президента йдеться, що у зв'язку із запровадженням цих обмежувальних заходів скасовуються попередні рішення РНБОУ про санкції, які ухвалювалися в 2015 і 2016 роках. Виходячи з цього, у списку 2017 року мали з'явитися всі фігуранти попередніх санкційних документів, а дія обмежувальних заходів щодо них продовжена. У прес-службі РНБОУ уточнити цей момент не змогли. «Цей список мав бути зведеним (включати в себе фігурантів з попередніх санкційних списків – КР), але це питання потребує з’ясування», – сказали у відомстві.

З’ясування потребує ще низка моментів. У новому списку санкцій, наприклад, не виявилося депутатів Держдуми Росії, обраних минулого року в Криму – Дмитра Бєлика та Світлани Савченко. Остання була присутня в попередніх санкційних списках як депутат підконтрольного Росії кримського парламенту.

Треба нагадати, що ще напередодні думських виборів у Криму президент України Петро Порошенко доручив секретарю Ради нацбезпеки і оборони України Олександру Турчинову внести до списку санкцій України всіх, хто візьме участь у виборах в Криму. Чому в підсумку двох обраних на півострові депутатів пропустили, невідомо. У прес-службі РНБОУ нам порадили звернутися за поясненнями до СБУ: «Робота СБУ – проаналізувати, подати (санкційний список – КР), аргументувати. І вже після цього питання виноситься на затвердження Ради національної безпеки й оборони. Це рішення (про запровадження санкцій – КР) було підтримане одноголосно всіма членами ради, але щодо наповнення потрібно телефонувати тим організаціям, які пропонували тих чи інших осіб до цього списку санкцій».

В СБУ нам пообіцяли надати пояснення, але на момент виходу матеріалу ми їх не отримали.

Решта депутатів Держдуми від Криму представлені на своїх колишніх посадах, які вони вже півроку як не обіймають. Наприклад, Костянтин Бахарев та Андрій Козенко значаться як віце-прем'єри підконтрольного Росії парламенту Криму.

​Наталя Поклонська внесена до списку як колишній прокурор, Михайло Шеремет і Руслан Бальбек – як віце-прем'єри підконтрольного Росії кримського уряду, а Павло Шперов – як депутат кримського парламенту.

Аналогічна ситуація і з Сергієм Меняйлом, який у списку названий підконтрольним Росії губернатором Севастополя, тоді як він уже майже рік представляє російського президента в Сибіру.

Віце-прем'єром підконтрольного Росії кримського уряду значиться в списку санкцій і Микола Янакі, хоча він уже третій місяць таким не є.

Чиї громадяни?

Оновлений список санкцій також містить у собі чимало суперечнливих моментів щодо громадянства його фігурантів. Наприклад, Наталя Поклонська, Андрій Козенко і голова підконтрольного Росії уряду Криму Сергій Аксьонов внесені в документ як громадяни Росії. Хоча українським законодавством не визнаються російські паспорти кримчан, видані їм після російської анексії півострова.

А ось громадянство заступників Аксьонова Євгенії Бавикіної, Лариси Опанасюк, Алли Пашкунової та Дмитра Полонського взагалі в документі не зазначене. Не називається й громадянство вже згаданих Костянтина Бахарева і Руслана Бальбека, а також членів підконтрольного Росії уряду Криму.

На відміну від попередніх санкційних списків, у нинішньому присутнє формулювання «отримав громадянство Росії після окупації Криму». Воно, наприклад, зустрічається у випадках із депутатом підконтрольних Росії Закзборів Севастополя Борисом Колесниковим і головою підконтрольної Росії адміністрації Євпаторії Андрієм Філоновим. «Громадянин України, після окупації Автономної Республіки Крим отримав громадянство Російської Федерації», – йдеться в документі.

Таке саме формулювання застосоване до сенатора від Криму в Раді Федерації Росії Сергія Цекова. А ось громадянство його колеги, кримчанки Ольги Ковітіді залишилося невідомим. Так само, як і голови підконтрольного Росії кримського парламенту Володимира Константинова.

Депутати, екс-міністр і кримський прикордонник

Цього року в списку санкцій України опинився депутат підконтрольного Росії кримського парламенту Сергій Бородкін, який є найближчим бізнес-партнером Сергія Аксьонова. У документі також значиться ще один депутат, син начальника відділу управління замовника капбудівництва Західного військового округу Росії Євген Кабанов, якого називають новою «зіркою» кримського будівельного ринку.

Також до списку внесений депутат підконтрольного Росії парламенту Криму Олександр Файнгольд – син одного з найзаможніших кримчан, мільйонера Йосипа Файнгольда.

У документі названо кілька десятків маловідомих прізвищ кримчан, але без зазначення підстав для внесення їх до списку. Хоча в попередніх списках причини були розписані детально. Наші пошуки у відкритих джерелах показали, що ці люди в 2014 році балотувалися до підконтрольних Росії місцевих рад.

Серед таких значиться Костянтин Книрик, який позначений як житель Бахчисарая. Хоча насправді він є депутатом Бахчисарайської міськради і керівником інформагентства «News Front», яке веде агресивну інформаційну війну проти України в Криму і збирає пожертви для «ДНР» і «ЛНР».

У списку ми знайшли ще одного депутата Бахчисарайської міськради від партії «Батьківщина» Дмитра Смелянського, який значиться в базі «миротворця» як адміністратор антиукраїнських паб ліків у соціальній мережі «ВКонтакте» і нагороджений медаллю Міністерства оборони Російської Федерації «За повернення Криму».

Вперше в списку санкцій опинилася кримська комуністка, екс-міністр у справах сім'ї та молоді Криму Тетяна Єжова. У 2014 році вона балотувалася у депутати підконтрольного Росії кримського парламенту.

Також вперше під українські санкції потрапив перший заступник начальника прикордонної служби ФСБ Росії в Криму Віктор Мельниченко. Відносно нього застосований запобіжний у вигляді позбавлення державних нагород України. Санкція запроваджена на один рік.