Президент Росії зустрівся з керівниками світових інформаційних агенцій в рамках Петербурзького міжнародного економічного форуму. Володимир Путін багато говорив про відносини з іншими країнами, кібербезпеку та мілітаризацію Росії. Очільник Кремля заявив, що на Заході зараз поширена «русофобія», і, мовляв, низка країн «намагаються завадити Москві захищати свої національні інтереси». Що означають ці заяви Володимира Путіна?
Модератором на зустрічі Володимира Путіна з іноземними журналістами виступив генеральний директор російської державної агенції ТАСС Сергій Михайлов, якого президент України Петро Порошенко всередині травня додав до переліку тих, на кого поширюються українські санкції.
Розпочинаючи обговорення Михайлов, зокрема, сказав, що Росію цілеспрямовано підштовхують до протистояння із Заходом. І що деякі західні політики навіть ставлять Москву в один ряд із екстремістським угрупованням «Ісламська держава».
Цим Михайлов, вочевидь, апелював до заяви американського сенатора-республіканця Джона Маккейна в інтерв'ю австралійському телеканалу АВС. Там Маккейн сказав, що бойовики цієї міжнародної екстремістської організації «можуть коїти жахливі речі», проте «саме росіяни були тими, хто намагався зруйнувати основні засади демократії».
Мультфільм «Маша і Ведмідь» як «м’яка сила» Росії?
Такий геополітичний «перекіс більше не викликає посмішки», прокоментував Михайлов. Він також навів приклад, що країни Балтії розцінюють російський мультфільм «Маша і Ведмідь» як елемент гібридної війни з боку Москви.
Йдеться про те, що в естонській та литовській пресі почали з’являтись матеріали про цей анімаційний фільм як «м'яку силу» Кремля. Зокрема, через формування образу доброго і безневинного Ведмедя – тварини, яку традиційно асоціюють із Росією.
Наприклад, естонська журналістка Кайя Куннал проаналізувала, що у 12-ій серії мультфільму «Кордон на замку» Маша (прикордонник) охороняє город Ведмедя (Росії), куди хоче пробратися Заєць (іноземний шпигун), аби вкрасти морквину. У головної героїні мультфільму на голові – кашкет з червоною зіркою, а Ведмедя показують добряком, який змушений захищати те, що йому належить.
«Маша і Ведмідь» – досить успішний російський анімаційний проект, що почав виходити на екрани з 2009 року. Студія «Анімакорд», яка його створила, популяризувала мультик вірусним поширення в інтернеті, не надто піклуючись про авторські права, на відміну від конкурентів у галузі. Як наслідок, зараз «Маша і Ведмідь» доступна на дуже популярних майданчиках – iTunes та Google Play, а також на Amazon і Netflix. Окрім Росії, цей мультфільм транслюють на телеканалах Великобританії, Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Канаді, країнах Латинської Америки та Середньому Сході. Популярний він і в Україні.
Ці закиди «у маніпуляціях дітьми через «Машу і Медвідь» – це «вигадки, які загрожують стабільності у світі», запевнив іноземних колег директор ТАСС.
«Путін живе уявленнями про світ часів Холодної війни»
«Як ви вважаєте, чи довго триватиме ця несправедливість, це несправедливе ставлення Росії», – запитав Сергій Михайлов у президента Путіна.
Володимир Путін заявив, що причина «русофобії» у тому, що «затверджується багатополярний світ». А країнам-«монополістам», мовляв, не подобається, коли Росія «бореться за свої законні інтереси».
Цією тезою, на думку українського політичного аналітика Інституту євроатлантичного співробітництва Володимира Горбача, Путін, «путінська» Росія підтверджують, що досі живуть уявленнями про полярність часів Холодної війни, і бачить себе одним із двох полюсів – антиамериканським.
Проте це лише фантомні болі, бо «давним-давно вже є другий полюс у світі, неамериканський. І це – Китай. Він набагато потужніший, важливіший, і набагато більше означає у світовій політиці», – каже експерт.
Кремль спостерігає, що у Європі та світі зараз відбувається глобальна перебудова, і намагається скористатися цим, щоб захопити те, що їм не належить. А завуальовується це фразами про «багатополярний світ», вважає Горбач.
Ще одна нова теза, озвучена Володимиром Путіним, стосується «спротиву Росії».
«Наші партнери в окремих країнах чи групі країн почали робити спроби стримувати Росію, її законні прагнення до забезпечення її законних інтересів, вдаючись до різних дій, які не вписуються у рамки міжнародного права. Зокрема, і до обмежень економічного характеру», – сказав президент Росії.
І хоч, за словами Путіна, «ці вороже налаштовані до Росії країни бачать, що ефекту від їхньої протидії «нуль»», все ж така «контрпродуктивна» протидія «дещо шкодить» і Росії.
«Має прийти усвідомлення, що це шкодить усім. На мою думку, таке усвідомлення уже приходить. Ми цілком очевидно бачимо певні зрушення ситуації. До того ж, на краще. Сподіваюсь, ця тенденція збережеться», – додав Путін.
На думку Володимира Горбача, Путін, ймовірно, має на увазі прихід до президентства у США Дональда Трампа, який виявляє певну лояльність до Москви. А може й має на увазі президента Туреччини Реджепа Ердогана, з яким зараз інтенсифікувались переговори, або ж президента Сирії Башара аль-Асада, якому Росія допомагає зброєю і військовими, каже політолог.
Але найбільш резонансною, на думку експертів, стала теза Путіна про поширення «русофобії».
Будь-які прояви русофобії Путін сприймає гостро – як зневагу особисто до нього як лідера «русского мира», вважає Горбач.
«Русофобія – це страх перед російською агресією, у першу чергу. Ця агресія є, і нікуди не зникає, тож залишається русофобія як реакція на цю агресію», – додає експерт.
«Патріотичні» хакери можуть втручатись у німецькі вибори?
Відповідаючи на запитання генерального директора агентства Deutsche Presse-Agentur Пітера Кропша (Німеччина) щодо ймовірних кібератак з боку Москви, Путін заявив, що на державному рівні Росія цим не займається.
До того, сказав Володимир Путін, він не виключає, що Росію намагаються підставити повідомленнями про кремлівське коріння у тих чи інших кібератаках.
«Хакери – це ж люди вільні, як художники. Вони прокинулись сьогодні, прочитали, що там щось відбувається у міждержавних відносинах. Якщо вони налаштовані патріотично – починають робити свій внесок, як вони вважають, у боротьбу з тими, хто погано відгукується про Росію», – сказав президент Росії.
Така риторика Путіна – це продовження гібридності в політиці, яку Росія проводить, починаючи з 2014 року, вважає експерт із міжнародних відносин Олеся Яхно. У такому ж стилі він коментував появу на території українського Криму «зелених чоловічків», які, за першими коментарями Путіна, поїхали туди «добровольцями», і лише потім це публічно назвали спецоперацією, каже вона.
«Те, що Путін дає таку трактовку – це намагання приховати цей характер війни, яка має ознаки не відкритого конфлікту, коли Росія казала би: так, ми воюємо за те і те, а спецоперації», – каже Яхно.
Проте Європа вже чітко сигналізує Кремлю, що не може ігнорувати втручання Росії у політичні процеси тієї чи іншої країни, каже Яхно. Тож такі його заяви про хакерів як вільних художників навряд когось переконають, додає експерт.
Таке запитання від німецького журналіста невипадкове – днями очільник внутрішнього розвідувального управління Німеччини Ганс-Георг Маассен заявив, що Берлін очікує на кібератаки проти політиків та урядовців напередодні парламентських виборів, призначених на 24 вересня 2017 року.
За його словами, агентству вже вдалося кілька разів зірвати спроби кібератак на електронні пошти представників Християнсько-демократичного союзу канцлера Анґели Меркель.
Президент Росії Володимир Путін допустив втручання хакерів в мацбутні парламентські вибори в Німеччині, однак заперечив, що російська влада може це офіційно санкціонувати.
А у січні розвідка США оприлюднила доповідь, що російське керівництво нібито розпорядилося вплинути на американські вибори в 2016 році, віддаючи перевагу республіканцеві Дональду Трампу. У документі йдеться, що Росія мала доступ до безлічі виборчих комісій США на рівні штатів і місцевому рівні.
Росія неодноразово заперечувала будь-яке втручання у вибори в США. Президент США Дональд Трамп також називав скандали навколо контактів представників теперішньої американської влади з Кремлем «полюванням на відьом».
