Мережевий «блекаут»: чий в Криму інтернет?

«Доступ заблокований згідно з указом президента України Петра Порошенка» ‒ таке повідомлення 31 травня побачили кримчани при спробі зайти на російські сервіси Яндекс і Mail.ru, а також в соцмережі «Вконтакте» і «Однокласники».

Блокування торкнулося клієнтів провайдера «Телекомунікаційні системи», пов'язаного з українською компанією «Воля». Підконтрольний Кремлю заступник міністра внутрішньої політики, інформації та зв'язку півострова Максим Яковлєв повідомив, що в сегменті російського трафіку виникла аварія, і мережа аварійно перемкнулася на українські лінії, але сам півострів вже нібито увійшов до російського інтернет-простору.

Звідки йде інтернет-трафік на анексований півострів ‒ про це говорять директор російського аналітичного агентства «Точка відліку» Михайло Климарєв і виконувач обов'язків міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар.

Директор російського аналітичного агентства «Точка відліку» Михайло Климарєв зовсім не здивувався кримському «мережевому блекауту»:

‒ Проблема з доступом виникла у одного оператора ‒ «Телекомунікаційні системи», дочірньої компанії української «Волі». Але справа навіть не в стосунках між провайдерами, а в самій структурі кримської мережі. Свого часу канали зв'язку в Криму збудували максимально оптимальним шляхом ‒ через Перекоп в Україну, і після анексії ніхто їх не вимкнув. У такій ситуації зрозуміло, що указ президента України про блокування російських сайтів мав торкнутися кримських користувачів ‒ тут немає нічого дивного або несподіваного, окрім як для тих, хто щиро вважав півострів російським у всьому. Інтернету все одно, який прапор підняли на захопленому приміщенні ‒ він буде працювати, як раніше.

Офіційна відповідь прес-служби української компанії «Воля»:

«Компанія «Воля» не веде бізнес в Криму. У 2014 році всі телекомунікаційні активи були продані російській компанії ‒ ТОВ «Телекомунікаційні системи». Спочатку ТОВ «ТС» використовувало товарний знак «Воля», але в подальшому, як нам стало відомо, самостійно зареєструвало в Роспатенті свій товарний знак, під яким надає послуги зараз. Факт залишається на боці окремої юридичної особи ‒ російської компанії ТОВ «ТС», адже «Воля» не має своїх магістральних каналів. Ми не надаємо доступ і не маємо з ТОВ «ТС» договірних відносин».

Президент Асоціації «Розвиток галузі зв'язку та телерадіомовлення Криму» Сергій Шило:

«Такого поняття як «український трафік» не існує взагалі. Трафік заходить з території Росії або України. Сьогодні основна його частина йде в Крим з російського материка, а з українського ‒ в одиничних випадках. Може бути, у когось залишилися українські айпі-адреси, тому блокування їх і торкнулося. Масових обмежень доступу точно не було. В цілому наші місцеві провайдери прекрасно можуть впоратися з наданням Інтернету, так що росіянам навіть не знадобилося прокладати нові мережі в самому Криму».

Директор російського аналітичного агентства «Точка відліку» Михайло Климарєв вважає, що кримські чиновники лукавлять, коли стверджують, ніби український інтернет-трафік вже не важливий для Криму:

‒ Якщо і збудували якісь канали через Керченську протоку, то їх не вистачає. Ввести в експлуатацію, поставити відповідне обладнання ‒ там багато всього, а швидко воно не будується. Найімовірніше, потужностей не вистачає. До того ж діють монопольні ціни, які вищі разів у десять, тому що це єдиний канал. Тому користуються старою інфраструктурою, якою вони вже володіють, і, природно, основний трафік ганяють старою інфраструктурою. При цьому і айпі-адреси не перевели на російські, не встигли перелаштувати маршрутизацію на російські канали, що проходять через Керч.

А виконувач обов'язків міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар пропонує поглянути на інформаційну ситуацію в Криму ширше:

‒ Окупанти намагаються повністю ізолювати Крим від світу в усіх сферах, зокрема й у телекомунікаційній. Але в 21 столітті це практично нездійсненне завдання: завжди є способи обходу блокування сайтів, супутникові технології, нарешті. За нашими відомостями, до 70% кримчан мають доступ до українських ЗМІ, інше питання ‒ чи читають, чи дивляться їх? Питання приналежності інтернет-трафіку в такому випадку виявляється другорядним. Головне ‒ що може запропонувати Україна змістовно, щоб не втратити кримчан. Це частина стратегії з реінтеграції півострова, над якою ми в міністерстві продовжуємо працювати.

(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)