«Доступ заблокований згідно з указом президента України Петра Порошенка» ‒ таке повідомлення 31 травня побачили кримчани при спробі зайти на російські сервіси Яндекс і Mail.ru, а також в соцмережі «Вконтакте» і «Однокласники».
Блокування торкнулося клієнтів провайдера «Телекомунікаційні системи», пов'язаного з українською компанією «Воля». Підконтрольний Кремлю заступник міністра внутрішньої політики, інформації та зв'язку півострова Максим Яковлєв повідомив, що в сегменті російського трафіку виникла аварія, і мережа аварійно перемкнулася на українські лінії, але сам півострів вже нібито увійшов до російського інтернет-простору.
Звідки йде інтернет-трафік на анексований півострів ‒ про це говорять директор російського аналітичного агентства «Точка відліку» Михайло Климарєв і виконувач обов'язків міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар.
Директор російського аналітичного агентства «Точка відліку» Михайло Климарєв зовсім не здивувався кримському «мережевому блекауту»:
‒ Проблема з доступом виникла у одного оператора ‒ «Телекомунікаційні системи», дочірньої компанії української «Волі». Але справа навіть не в стосунках між провайдерами, а в самій структурі кримської мережі. Свого часу канали зв'язку в Криму збудували максимально оптимальним шляхом ‒ через Перекоп в Україну, і після анексії ніхто їх не вимкнув. У такій ситуації зрозуміло, що указ президента України про блокування російських сайтів мав торкнутися кримських користувачів ‒ тут немає нічого дивного або несподіваного, окрім як для тих, хто щиро вважав півострів російським у всьому. Інтернету все одно, який прапор підняли на захопленому приміщенні ‒ він буде працювати, як раніше.
Свого часу канали зв'язку в Криму збудували максимально оптимальним шляхом ‒ через Перекоп в Україну, і після анексії ніхто їх не вимкнувМихайло Климарєв
Офіційна відповідь прес-служби української компанії «Воля»:
«Компанія «Воля» не веде бізнес в Криму. У 2014 році всі телекомунікаційні активи були продані російській компанії ‒ ТОВ «Телекомунікаційні системи». Спочатку ТОВ «ТС» використовувало товарний знак «Воля», але в подальшому, як нам стало відомо, самостійно зареєструвало в Роспатенті свій товарний знак, під яким надає послуги зараз. Факт залишається на боці окремої юридичної особи ‒ російської компанії ТОВ «ТС», адже «Воля» не має своїх магістральних каналів. Ми не надаємо доступ і не маємо з ТОВ «ТС» договірних відносин».
Президент Асоціації «Розвиток галузі зв'язку та телерадіомовлення Криму» Сергій Шило:
«Такого поняття як «український трафік» не існує взагалі. Трафік заходить з території Росії або України. Сьогодні основна його частина йде в Крим з російського материка, а з українського ‒ в одиничних випадках. Може бути, у когось залишилися українські айпі-адреси, тому блокування їх і торкнулося. Масових обмежень доступу точно не було. В цілому наші місцеві провайдери прекрасно можуть впоратися з наданням Інтернету, так що росіянам навіть не знадобилося прокладати нові мережі в самому Криму».
Директор російського аналітичного агентства «Точка відліку» Михайло Климарєв вважає, що кримські чиновники лукавлять, коли стверджують, ніби український інтернет-трафік вже не важливий для Криму:
‒ Якщо і збудували якісь канали через Керченську протоку, то їх не вистачає. Ввести в експлуатацію, поставити відповідне обладнання ‒ там багато всього, а швидко воно не будується. Найімовірніше, потужностей не вистачає. До того ж діють монопольні ціни, які вищі разів у десять, тому що це єдиний канал. Тому користуються старою інфраструктурою, якою вони вже володіють, і, природно, основний трафік ганяють старою інфраструктурою. При цьому і айпі-адреси не перевели на російські, не встигли перелаштувати маршрутизацію на російські канали, що проходять через Керч.
Користуються старою інфраструктурою, якою вони вже володіють, і, природно, основний трафік ганяють старою інфраструктуроюМихайло Климарєв
А виконувач обов'язків міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар пропонує поглянути на інформаційну ситуацію в Криму ширше:
‒ Окупанти намагаються повністю ізолювати Крим від світу в усіх сферах, зокрема й у телекомунікаційній. Але в 21 столітті це практично нездійсненне завдання: завжди є способи обходу блокування сайтів, супутникові технології, нарешті. За нашими відомостями, до 70% кримчан мають доступ до українських ЗМІ, інше питання ‒ чи читають, чи дивляться їх? Питання приналежності інтернет-трафіку в такому випадку виявляється другорядним. Головне ‒ що може запропонувати Україна змістовно, щоб не втратити кримчан. Це частина стратегії з реінтеграції півострова, над якою ми в міністерстві продовжуємо працювати.
(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)
