Понад три роки тому Сакська авіаційна бригада Військово-морських сил України вийшла з Криму. Нині вона дислокується в Миколаєві. Військова частина була єдиною, що не залишила окупантові в Криму жодної одиниці справної льотної техніки. Як живуть і несуть варту морські льотчики тепер?
«Такий вірний, слухняний… Мені навіть здається, що він розуміє все, що сталося», – каже про відданого друга морських авіаторів, 7-річного лабрадора Блека офіцер прес-центру Командування ВМСУ Ірина Карпюк. 2014-го разом із господарем, пілотом Сакської авіаційної бригади Військово-морських сил, Блек перелетів із кримського селища Новофедорівка і першим вистрибнув на миколаївську землю.
Про героїзм військовий та побутовий
Про рішучість кримських льотчиків, проявлену три роки тому на практично захопленому «зеленими чоловічками» летовищі, згадує капітан 1-го рангу Олександр Андрух.
«Вони просто герої, хоча ніхто не розповідає і не показує їх. Спромоглися за півгодини перегнати всю справну авіаційну техніку, коли загарбник, окупант вже був на летовищі», – каже він.
Тоді Сакська авіабригада ВМС, яка зберегла вірність Україні, прибула в Миколаїв фактично на «голе місце». Тепер бригада має у своєму розпорядженні два військових містечка.
Власноруч, із допомогою волонтерів, облаштували стоянку авіатехніки, збудували штаб та інші інфраструктурні об’єкти.
«Знаходять шефів, вкладають свої гроші. Відремонтували літаки, гелікоптери. Це бригада з високою боєготовністю», – розповідає Олександр Андрух.
Квартирне питання
У анексованому Криму залишились сотні квартир із фонду службового житла Військово-морських сил. Нині на квартирній черзі стоять більш ніж тисяча офіцерів і понад дві тисячі – військовослужбовців-контрактників українських ВМС.
Ситуація така, що люди, які свідомо вибрали Україну, вимушені винаймати житло за гроші
Ситуація така, що люди, які свідомо вибрали Україну, вимушені винаймати житло за гроші. Щоправда, частину витрат на оренду, згідно з наказом Міністерства оборони, держава компенсує.
Розмір цієї грошової компенсації залежить, зокрема, від регіону служби, повідомив начальник відділу розквартирування й землекористування тилу Командування ВМС ЗС України капітан 2-го рангу Олександр Здор.
Що стосується забезпечення житлом особового складу 10-ї бригади морської авіації, то поки ніхто квартир не отримав.
«На жаль, за період після того, як підрозділ було дислоковано до материкової частини України, жоден військовослужбовець не отримав квартири», – зазначив Олександр Здор.
Навіть якщо гарнізон віддалений від головної бази флоту – Одеси, це не означає, що проблеми його військових частин мають бути другорядними. В захисті країни важливий кожний підрозділ, наголошує командувач Військово-морських сил, віце-адмірал Ігор Воронченко.
2017 рік в Україні визначений роком Військово-морських сил. Від того, чи зможе Україна «втримати» флот і морську авіацію, залежить обороноздатність Україні і її міжнародний статус морської держави.
Про інші частини ВМС у Миколаївському гарнізоні
Також з Криму до Миколаєва передислокувалися, не зрадивши свого девізу «вірні завжди», бійці Феодосійського і Керченського батальйонів морської піхоти, бригада берегової оборони з Перевального. Доукомплектувати, відновити боєздатність підрозділів, створити для них інфраструктуру — ці завдання доводилося вирішувати одночасно.
«Зараз у кожному з підрозділів житлова ситуація військовослужбовців різна, хоча спочатку проблеми були однаковими», – констатує Олександр Здор.
Так, бійці колишнього Феодосійського батальйону на новому місці дислокації фактично без допомоги держави чудово відремонтували наявні фонди. Їхнє військове містечко в Аляудах (район в Миколаєві – КР) – серед зразково-показових.
Для військовослужбовців окремої бригади морської піхоти (сформована 2015 року на базі підрозділів, виведених із Криму – КР) на території одного з військових містечок у Миколаєві відремонтовані казарми, штаб, спортзал. У планах – будівництво чотирьох 80-квартирних житлових будинків.
1 червня 2017 року, після року в зоні АТО (на Приморському напрямку – КР) морські піхотинці 36 окремої бригади морської піхоти ВМСУ повернулися в пункти постійної дислокації. Їх зустріли в Миколаєві та Бердянську.
