Адвокат об'єднання «Агора» Олександр Попков повідомляє судді, що у нього є кілька клопотань, і починає читати: «27 березня 2014 року Генеральною Асамблеєю ООН ухвалена резолюція 68/262, що підтвердила територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах, яка закликала держави відмовитися від будь-яких спроб змінити кордони України за допомогою незаконних способів і яка підкреслила, що референдум, проведений 16 березня 2014 року в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, не може бути основою для будь-якої зміни стату території».
Залізничний районний суд Сімферополя, на стіні під двома російськими прапорами блищить табличка «Найкращий суд Республіки Крим». Тут приблизно за ті ж слова, що зачитав адвокат ‒ тільки оформлені в статті на сайті Крим.Реалії проекту Радіо Свобода ‒ судять журналіста Миколу Семену.
Восени 2015 року на адміністративному кордоні Криму і Херсонської області невідомі підірвали опори лінії високовольтних передач. Крим залишився без електрики. Під час дискусії про доцільність такої блокади півострова Семена висловився «за», наполягаючи, що це спосіб тиску на Росію, який примушує її до повернення Криму. ФСБ порушило проти журналіста кримінальну справу про заклики до сепаратизму. Аналогічна справа була порушена проти голови Меджлісу Рефата Чубарова, якому офіційно заборонений в'їзд в Росію, проти декількох кримських журналістів, які встигли виїхати до Києва, і заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова, який їхати не збирався. Справи Семени та Умерова розглядають в Криму одночасно. Звинувачення проти обох будується на експертизі співробітника кримського управління ФСБ Ольги Іванової, яку допитували 7 липня Залізничному районному суді.
Ольга Іванова працює в експертному підрозділі кримського управління ФСБ. За освітою ‒ лінгвіст, спеціальну підготовку пройшла у відомчому Інституті криміналістики. На момент складання експертизи у справі Семени вона вже мала рік стажу в якості експерта. «Я проводила експертизу з 16 до 19 травня 2016 року статті, розміщеної на сайті Крим.Реалії. Стаття містить заклики до порушення територіальної цілісності Росії. Заклики виражаються словами «блокада має бути...». Заклик відрізнється відповідними ознаками, звернений до адресата з метою спонукати його до конкретних дій. Йдеться про повернення Криму до складу України. Про це свідчать слова: «Вона (Росія ‒ прим.) має повернути Крим», ‒ пояснила свою позицію Іванова на початку допиту. Прокурор Адгур Бігвава цим задовольнився.
Стаття містить заклики до порушення територіальної цілісності Росії. Заклики виражаються словами «блокада має бути...»
Для експертизи Івановій надали скріншоти з екрану комп'ютера із зображенням сторінок сайту Крим.Реалії, де була розміщена стаття Миколи Семени.
‒ Хтось, кого ви знаєте, надіслав вам скриншот? Це був попередній текст, не опублікований на сайті? ‒ запитав експерта журналіст.
‒ Я не визначаю достовірність тексту, а працюю з тим, що мені дають, ‒ не стала уточнювати Іванова.
Семена прозоро натякнув на стеження, що його організували за ним співробітники ФСБ, які отримали доступ до його комп'ютера і щохвилини знімали скріншоти з екрану. В матеріалах справи такі результати стеження датовані, починаючи з 9 вересня, хоча суд видав дозвіл лише на наступний день. Про те, що був ще якийсь дозвіл, плутано розповідав співробітник ФСБ Ілля Хоменко, але допитати його повторно, щоб перевірити, чи порушували спецслужби закон чи ні, суддя Наталя Шкільна не дозволила.
Іванова проводила судову лінгвістичну експертизу, щоб відповісти на основні питання слідства: чи є в тексті Семени заклик до порушення територіальної цілісності, чи є там ознаки екстремізму. Згідно з нормативними документами, за якими проводиться судова лінгвістична експертиза, висновки експерта мають ґрунтуватися на теоретичних, тобто наукових даних і на практиці, у вигляді якої в експертизі Іванової виступає чотири методички, написані ФСБ. Жодної наукової книги, судячи зі списку, який Іванова додала до тексту експертизи, вона не використовувала.
‒ Яку літературу ви використовували? ‒ запитав її адвокат.
‒ Вона подана у списку літератури. Це чотири методичні рекомендації, ‒ відповіла Іванова.
‒ Вони належать до наукової літератури?
‒ Мені важко відповісти.
‒ А чому ви не використали наукову літературу?
‒ Її не обов'язково використовувати. Я ґрунтувалася на знаннях, отриманих в університеті.
Велика частина «теоретичного» тексту в експертизі ‒ це копіювання з чотирьох методичок. Адвокат знайшов у них масу граматичних помилок, які експерт скопіювала у свій текст.
‒ А чому в вашому висновку величезна кількість граматичних помилок, неузгоджених закінчень? ‒ запитав адвокат.
Іванова запропонувала їх перерахувати. Попков сказав, що чекав цього, і став наводити приклади.
‒ Ці фрази взяті з методичних рекомендацій, ‒ перервала його експерт.
‒ А чому в вашому висновку величезна кількість граматичних помилок, неузгоджених закінчень? ‒ запитав адвокат.
‒ І там неузгоджені відмінки? Серйозно? Інститут судової експертизи не узгоджує відмінки?
Іванова підтвердила.
‒ І ви це переписуєте, як експерт-лінгвіст?
‒ Ну, як є.
Попков навів черговий приклад, експерт не витримала.
‒ Ну, тут все... Я вказала, звідки ноги ростуть. Спасибі, що звернули увагу. Моя помилка, що я не перевірила методичні рекомендації. Всі висновки, визначення характеристик беруться однакові, але з якої книжечки ‒ я не можу сказати, ‒ наголосила вона.
‒ Тобто це не ваш хід дослідження, а ви просто переписали, ‒ підбив підсумок адвокат.
За російським законодавством, щоб сказати, що в тексті є заклик, він має бути до когось звернений. Під час допиту експерта суд намагався з'ясувати, до кого звертався Микола Семена і чи був заклик до сепаратизму як такий.
‒ «Блокада має бути посилена», ‒ цитує текст статті адвокат. ‒ До кого тут звернення? ‒ питає він Іванову.
‒ Тут є зобов'язання. Це і є заклик, ‒ стверджує експерт.
‒ А до кого звернення? ‒ намагається домогтися відповіді Попков.
‒ До тих, хто збирається зробити блокаду. Це спонукання тих, хто буде здійснювати блокаду.
‒ А адресат в цій фразі є?
‒ Конкретно ні... Секундочку, ‒ задумалась експерт. ‒ Загальний сенс ‒ що хтось має її здійснювати.
‒ Тобто адресата в словах «блокада має бути» немає?
‒ Конкретно ‒ ні. Це виходить з контексту, ‒ запевнила експерт.
Як вона визначила цей контекст, пояснювати не стала. В кінці допиту Івановій довелося визнати, що журналіст звертався не тільки до тих, хто підтримує блокаду півострова.
‒ У сайту Крим.Реалії мільйон читачів. І серед них є ті, хто зацікавлений в поверненні Криму, а є ті, хто не зацікавлений. Як ви визначили, що я серед них всіх звертався тільки до тих, хто зацікавлений? ‒ поцікавився Микола Семена.
‒ Ну, серед інших, ‒ відповіла Іванова.
‒ Це у вас написано в експертизі?
‒ Це уточнення.
‒ Тобто я звертався не тільки до них, але й до всіх інших?
Іванова погодилася. До кінця допиту вона вже визнала, що заклики були непрямими ‒ так само, як і ті, до кого Семена звертався з цими закликами. На цьому її допит завершився.
Перед цим на засіданні допитали директора бюро перекладів «Транс-Інтер» Вахтанга Караманяна. Бюро на прохання ФСБ зробило переклади кількох текстів з матеріалу справи Семени. Як з'ясувалося, зробило безкоштовно, а в перекладі виявилися пропуски.
‒ Це не принципово, ‒ вирішив Караманян.
‒ Правильність перекладу ‒ це не принципово? ‒ здивувався адвокат.
У перекладі договору Семени з Радіо Свобода українською та англійською мовами не вистачало шматка тексту.
‒ Ну дві колонки однакові ‒ англійською та українською. Це механічна помилка, ‒ сказав свідок.
Адвокат показав ще чотири шматки тексту з пропусками.
‒ У великому перекладі сенс не втрачається, ‒ вирішив свідок. ‒ Це технічна похибка, яка ні на що впливає.
Уже після суду Олександр Попков прокоментував, що такими висловлюваннями свідок практично відмовив зробленим перекладам у юридичній силі. Адвокат не пояснив, чи захист наполягатиме на вилученні перекладів з матеріалів справи, але попросив це зробити з показаннями кількох свідків, які в суді пояснили, що не говорили записаного слідчим в протоколі допиту. Суддя в цьому відмовила, наголосивши, що оцінку таким показанням дасть під час винесення вироку.
На наступне засідання захист анонсував допит своїх свідків. Серед них ‒ експерт Михайло Савва і головний редактор Крим.Реалії Володимир Притула. Обидва свідки проживають у Києві і як вони зможуть дати свідчення в Сімферопольському суді ‒ не зрозуміло. Проте, суддя дала свідкам десять днів на приїзд до суду.
Уже перед закінченням засідання суддя, втомлена від лінгвістичних суперечок адвоката з експертом, несподівано долучила до матеріалів справи резолюцію Генасамблеї ООН 68/262, в якій йдеться про українську приналежність Криму, і виписки зі Статуту ООН про принцип територіальної цілісності держав-учасників.
«Ми намагалися перевести процес з політичного в чисто юридичний», ‒ зазначив після засідання Семена.
«Не можна судити людину за звинуваченням у закликах до порушення кордонів, яких фактично немає, які не підтверджені міжнародними договорами», ‒ сказав адвокат, подаючи клопотання.
Суддя документи долучила, прокурор мовчав, на екрані відеозв'язку літав напис українською: «Немає сигналу». В цей час у Мінську Парламентська асамблея ОБСЄ ухвалила резолюцію з вимогою до Росії відмовитися від анексії.
