Народний депутат Мустафа Джемілєв 13 липня вніс до Верховної Ради України законопроект про підтримку політв'язнів. У ньому йдеться про те, що українські громадяни, позбавлені волі за політичними мотивами в Криму або в сусідній Росії, мають отримувати щомісячні грошові виплати й пільги. На які преференції зможуть розраховувати політв'язні та їхні сім'ї в разі ухвалення документа ‒ з'ясовував кореспондент Крим.Реалії.
Законопроект «Про визнання політичними в'язнями осіб, позбавлених волі за політичними мотивами за рішенням органів влади Російської Федерації, і умови та порядок надання їм державної соціальної допомоги та пільг» зареєстрували під номером 6700. Автор проекту Мустафа Джемілєв сподівається, що за документ проголосують цієї осені ‒ після парламентських канікул.
«Сподіваюся, восени ми з колегами-народними депутатами України розглянемо і ухвалимо цей закон і таким чином, імплементуємо в законодавство України відповідні норми міжнародного права щодо осіб, визнаних політичними в'язнями. І головне ‒ наші політичні в'язні, їхні сім'ї отримають підтримку від держави», ‒ сказав Мустафа Джемілєв.
4,5 мільйона для жертв репресій
У разі, якщо законопроект ухвалять, в законодавстві України з'явиться новий юридичний термін ‒ «політичні в'язні». Згідно з документом, це громадяни України, які позбавлені волі за політичними мотивами в Росії або Криму «в зв'язку з їх громадянською чи громадською діяльністю, спрямованою на відстоювання територіальної цілісності країни й національної єдності».
Проект закону в нинішній редакції містить чотири критерії для претендентів на отримання статусу політв'язня
Проект закону в нинішній редакції містить чотири критерії для претендентів на отримання цього статусу. По-перше, особу можуть визнати політв'язнем, якщо її позбавили волі, порушуючи основні права, гарантовані Європейською конвенцією. Зокрема, йдеться про свободу слова, совісті та релігії, свободу вираження поглядів та інформації, а також свободу зібрань та об'єднань.
Другий критерій ‒ коли особу позбавили волі з явно політичних причин ‒ без зв'язку з будь-яким правопорушенням.
Третій ‒ якщо тривалість ув'язнення та його умови з політичних мотивів не відповідають правопорушенню, у вчиненні якого особу підозрюють.
І четвертий ‒ особу позбавили волі на дискримінаційній основі.
Згідно із законопроектом №6700, політв'язні мають право на отримання грошової допомоги. Її планують виплачувати після звернення від самої особи. Виплати припиняються через два місяці після звільнення ув'язненого.
Розмір соцвиплати ‒ дві мінімальні зарплати на місяць. Зараз це 6400 гривень (14,5 тисяч рублів)
Розмір соцвиплати ‒ дві мінімальні зарплати на місяць. Зараз це 6400 гривень (14,5 тисяч рублів). Відповідно до законопроекту, на грошові виплати можуть претендувати і політв'язні, які вийшли на свободу до набуття законом чинності. Вони отримають гроші за весь період ув'язнення.
Законопроектом передбачена низка пільг для політв'язнів: безкоштовне щорічне медичне обстеження, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів і безоплатна путівка в санаторій. Діти політв'язнів також мають право на пільги при вступі до вишів ‒ вони отримують місце поза конкурсом. Окрім того, згідно з документом, особам, позбавленим волі за політичними мотивами, компенсують витрати на правову допомогу.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що соціальні виплати політв'язням 2018 року обійдуться українському бюджету в 4,5 мільйона гривень. Така сума знадобиться, щоб виплачувати допомогу 50 особам.
«Диверсанти» не при справах
Координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров вважає важливим і потрібним цей законопроект. Він підтримує зв'язок з багатьма кримськими сім'ями, які постраждали від політичних переслідувань. Майже всі вони потребують фінансової допомоги, каже правозахисник.
«У цих людей є проблеми, зокрема й матеріальні. При цьому не завжди їх можна вирішувати на рівні громадської допомоги. Громадськість намагається бути активною і долучатися до усіх аспектів проблем, що виникли у цих людей. Але не завжди, тому що бувають такі труднощі, які неможливо підняти», ‒ зазначив Джеппаров в коментарі для Крим.Реалії.
Його колеги з Кримської правозахисної групи також підтримують ухвалення законопроекту, але вважають, що текст потребує доопрацювання. За словами координатора КПГ Ольги Скрипник, визначення терміну «політичний в'язень» в документі виписане некоректно. У зв'язку з цим, на думку правозахисниці, статус політв'язня ризикують отримати не всі, хто цього заслуговує.
«Законопроект пропонує зробити обов'язковою характеристикою політв'язня наявність громадянської та політичної діяльності, спрямованої на відстоювання територіальної цілісності та національної єдності України. Це ризикована норма. Тому що частина громадян, які просто стали заручниками ситуації, ‒ як, наприклад, фігуранти «справи кримських диверсантів» ‒ можуть випасти з цього визначення. Їх не торкнеться цей статус, а значить вони не отримають допомоги», ‒ вважає Ольга Скрипник.
На думку правозахисниці, є й інші фрагменти, які потребують доопрацювання. У поточній редакції законопроекту сім'ї політв'язнів можуть отримати соцвиплати тільки за місцем проживання. Але багато хто з них живе у Криму, де подібні виплати неможливі.
Окрім того Кримську правозахисну групу не влаштовує механізм, за яким особу визнаватимуть політичним в'язнем. Згідно з документом, цей статус надаватиме міжвідомча комісія, відповідальність за формування якої покладається на Кабінет міністрів України. На думку Ольги Скрипник, уряд може не впоратися з цим завданням. Вона вважає, що в законопроекті варто описати порядок формування міжвідомчої комісії і передбачити профільні правозахисні організації в її складі.
Автор законопроекту Мустафа Джемілєв визнає, що поданий текст потребує доопрацювання.
Відразу скажу, потрібно ще дуже багато правок. Тому в першому читанні ми його ухвалимо, а потім вислухаємо...Мустафа Джемілєв
«Відразу скажу, потрібно ще дуже багато правок. Тому в першому читанні ми його ухвалимо, а потім вислухаємо... Там все комітети будуть його розглядати», ‒ сказав Мустафа Джемілєв для Крим.Реалії.
Співавтором цього документа вказаний міністр з питань окупованих територій Вадим Черниш. Його прес-служба нещодавно випустила заяву, в якій висловила надію на швидке ухвалення документа. У повідомленні говориться, що спочатку проект закону має затвердити Комітет з прав людини, потім ще 12 комітетів, і тільки після цього його розглянуть у сесійній залі.
