Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Європейцям вдалося узгодити нові санкції проти Росії, пов'язані з крадіжкою турбін німецького концерну Siemens. З точки зору політики санкцій, це дійсно важлива подія. По-перше, виявилося, що нові санкції можна запроваджувати з розвитком, буденно, не чекаючи самітів і не думаючи про те, як відреагує на рішення ЄС Володимир Путін. А по-друге, це ж перші за довгий час санкції не за Донбас, а за Крим. І в цьому їх відмінна риса.

Заведено вважати, що санкції, які запровадили проти Росії після вторгнення на Донбас і знищення малайзійського пасажирського лайнера, набагато ефективніші, ніж санкції, які були узгоджені після окупації Криму. Із цим не посперечаєшся: велика частина «кримських санкцій» має персональний характер, у той час як завдання «донбаських санкцій» ‒ завдати якомога більшого удару економічному потенціалу агресора. Але фокус у тому, що санкції, запроваджені за Донбас, впливають і на дії окупанта в Криму.

Сама Росія просто не володіє достатніми технологічними можливостями для розвитку ‒ власної й окупованих нею територій. І скільки б не приндилися російські керівники, скільки б казок вони не розповідали про технічну перевагу країни, скільки би бліх не підковували на засіданні уряду, а відставання Росії очевидне. І, до речі, за це відставання українці й не тільки мають дякувати американським конгресменам, які на знак протесту проти обмежень єврейської еміграції з СРСР запровадили чутливі санкції, пов'язані саме з постачанням новітніх технологій. Упевнений, ці санкції не просто стримали технологічний розвиток «імперії зла», а й допомогли її знищенню й появі на політичній карті світу нових незалежних держав.

Немає німецьких турбін ‒ і немає інфраструктурного проекту в Криму. Для того, щоб здійснювати амбітні путінські плани, росіянам доведеться красти ‒ і їх ловитимуть

Зараз відбувається щось схоже. Немає німецьких турбін ‒ і немає інфраструктурного проекту в Криму. Для того, щоб здійснювати амбітні путінські плани, росіянам доведеться красти ‒ і їх ловитимуть. Для того, щоб карати злодіїв, Заходу доведеться запроваджувати нові й нові санкції. І технологічне відставання путінської Росії посилюватиметься з кожним днем.

Показово, що європейське рішення про посилення санкцій збіглося з голосуванням у Конгресі США про відповідальність законодавців за майбутнє режиму санкцій проти Москви. Це прекрасний закон, тому що він перетворює санкції, запроваджені за абсолютно конкретні дії, на універсальну зброю. Може вийти як зі знаменитою поправкою Джексона-Веніка. Сам привід запровадження санкцій зникне ‒ ну, припустимо, Росія піде з Донбасу і навіть з Криму, ‒ а санкції залишаться, адже американським конгресменам не сподобаються президентські доводи про те, що їх скасування відповідає національним інтересам США.

Тепер скасування санкцій ‒ а, значить, шанс на життя у світі новітніх технологій ‒ Росія має заслужити не тільки деокупацією Криму і Донбасу, а й перетворенням на нормальну країну. А голосування в конгресі США стане найкращим індикатором цього перетворення.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG