Доступність посилання

Ахтем Чийгоз: «Це вирок для всього кримськотатарського народу»


Ахтем Чийгоз

(Останнє слово одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ахтема Чийгоза, вимовлене ним на засіданні підконтрольного Росії Верховного суду Криму 9 серпня 2017 року)

Перед смертю моєї мами я просив у неї вибачення, що як син в останні важкі її дні не зміг бути з нею поруч. Зібравши останні свої сили, вона сказала: «Я пишаюся тим, що я виховала такого сина!».

Що б я не робив, як би мені зараз не було важко, не знаючи, чи вийду я взагалі живим, я боюся найбільше того, що мої дії, думки, висловлювання можуть зганьбити мене як людину, як кримського татарина, і моєму народові буде соромно за ту довіру й обрання мене до Меджлісу кримськотатарського народу.

«Ант еткенмен, сез бергенмен міллет ічун ольмеге...» (рядок із гімну кримськотатарського народу, дослівно: «Я поклявся і дав слово померти за свій народ» ‒ КР). Цю клятву я, як інші члени Меджлісу, вимовив, схиливши коліно й поцілувавши національний стяг у дворі Ханського палацу ‒ символу нашого народу, центру багатовікової державності кримських татар.

Причиною кількох депортацій ‒ по суті, геноциду ‒ було бажання Російської імперії, а згодом СРСР, очистити Крим від кримських татар і назавжди знищити історію та пам'ять про наш народ.

Кожен кримський татарин вимовляє ці слова, дає клятву й відчуває відповідальність перед майбутнім поколінням за долю своєї нації, за долю своєї Батьківщини.

Для кримських татар, як і для багатьох інших народів, поняття «громадянський обов'язок», «патріотизм», «національна гідність» є особливими цінностями

Народ сам обирає своїх лідерів. Ніщо не зламало волю народу, ніщо не змогло знищити ідентичність, любов до своєї Батьківщини, до своєї землі, що передаються з покоління в покоління. Для кримських татар, як і для багатьох інших народів, поняття «громадянський обов'язок», «патріотизм», «національна гідність» є особливими цінностями.

26 лютого 2014 року кримські татари та інші громадяни України в черговий раз вийшли з протестом проти загроз територіальній цілісності України й з вимогами притягнути до відповідальності авантюристів від влади та політичних пройдисвітів.

Надалі в період окупації Криму кримські татари спільно з іншими громадянами України, не зважаючи на численні провокації з боку цих сил, викрадення, вбивства, обшуки, арешти, заборону проведення пам'ятних траурних дат, величезні штрафи за найменший прояв активності, не зважаючи на застосування широких репресивних методів, продовжували й продовжують виконувати свій громадянський обов'язок.

Саме ці обставини дратують ці сили, викликають гнів і змушують влаштовувати судилище над невинними людьми.

Понад два роки триває політичний процес, який вже увійшов у історію як «справа 26 лютого». Процес, метою якого, безумовно, є залякати кримських татар, придушити й звести до мінімуму їх активність щодо захисту своїх прав, підтримки України та світової спільноти, які не визнають незаконну анексію Криму.

Судилище влаштовує країна-загарбник, у якої права на це немає

Для всіх є очевидним, що жодної кримінальної справи проти Ахтема Чийгоза немає. Інциденти, що мали місце 26 лютого 2014 року на мирному мітингу, оголошеному Меджлісом кримськотатарського народу, спровоковані були особами, які сприяли в подальшій військовій окупації Криму. Тобто судять не тих, хто зрадив, хто мав мету й наміри, спрямовані на зміну територіальної цілісності України, хто згодом викрадав і вбивав людей, незаконно наділяв себе повноваженнями керувати, судити. Судять тих, хто відстоював закони країни, міжнародні норми, правила.

Судилище влаштовує країна-загарбник, у якої права на це немає.

У такій ситуації, знаючи всі справжні наміри замовників цього процесу, ні про яку об'єктивність і самостійність суду не доводиться говорити.

Мені судилося прийняти цей вирок як вирок для всього кримськотатарського народу ‒ від імені Російської Федерації, яка окупувала мою Батьківщину.

Ахтем Чийгоз, один із лідерів кримськотатарського народу, політв'язень

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG