Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Коли говорять про річницю нападу Росії на Грузію, згадують насамперед про агресію та порушення міжнародного права. Але в тіні залишається найголовніший результат російської «миротворчості» ‒ етнічна чистка.

Росія постійно виправдовує свої напади на інші країни тим, що хоче когось «захистити». Згадаймо роботу російської пропаганди перед окупацією Криму ‒ всі ці «потяги дружби», всю цю небезпеку для «російськомовного населення». Але факт залишається фактом: за 26 років української незалежності ніяких репресій на етнічному ґрунті не було і бути не могло. Навіть сьогоднішнє протистояння прихильників української державності та європейського вибору країни з російськими найманцями відбувається не вздовж етнічних, а вздовж політичних кордонів. За Україну борються не тільки етнічні українці, а й росіяни, вірмени, азербайджанці, грузини, євреї, кримські татари ‒ та хто завгодно. А серед прихильників «русского міра» ‒ і найманців, і їхніх московських «кураторів» ‒ можна зустріти не тільки росіян, але й етнічних українців. Це боротьба позицій, класичне зіткнення добра й зла, в якому Україна захищає цінності цивілізованого світу в протистоянні з дикістю та варварством кремлівського режиму.

Зараз грузинське населення, яке залишилося в Гальському районі, дискримінують, позбавляють можливості навчатися рідною мовою

На Кавказі все було інакше. Очевидно, що політичні погляди грузинського населення Абхазії відрізнялися, але тільки про ці погляди не питали. З Абхазії просто вигнали грузинів. Практично всіх. Зараз грузинське населення, яке залишилося в Гальському районі, дискримінують, позбавляють можливості навчатися рідною мовою (і переводять не на абхазьку, а на російську), взагалі оголошують... негрузинами.

Дев'ять років тому практично те ж саме повторилося в Південній Осетії. Це був не просто напад чужої армії. Це була справжня етнічна чистка. Грузинів виганяли з сіл, в яких вони жили століттями. Самі села спалювали. Людей позбавляли притулку й пам'яті.

Москві вигідно, щоб між абхазами та грузинами, осетинами та грузинами, вірменами й азербайджанцями пролягла кривава прірва

І не потрібно думати, що це ексцес виконавця. Це свідома тактика Кремля. Москві вигідно, щоб між абхазами та грузинами, осетинами та грузинами, вірменами й азербайджанцями пролягла кривава прірва. Щоб один одного ненавиділи не люди ‒ народи. У цій ненависті, в цій консервації середньовіччя ‒ запорука російського впливу на Кавказі.

Росія звинувачує інших у тому, чим століттями займається сама. Звинувачує в повній впевненості, що й інші мають поводити себе, як бузувіри. Саме тому головне цивілізаційне завдання країни, яка хоче знайти себе і відновити свою територіальну цілісність ‒ не бути схожою на зловісну Імперію Етнічних Чисток.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG