Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Двадцять років тому Джоан Роулінг подарувала світові нові слова. Одним з них стало «горокракси» ‒ магічні предмети, які дарують антигерою безсмертя. У світі Гаррі Поттера в кожен з них була вкладена частка душі їх творця. Доти, поки горокракси цілі ‒ їхній автор невразливий. Головний антигерой казкової саги став першим, хто вирішив не обмежуватися одним горокраксом.

Хороша література цінна тим, що її образи починають жити самостійним життям. Будь-який політик, який мріє про власне політичне безсмертя, точно так само створює собі горокракси.

У Володимира Путіна їх декілька.

Першим його горокраксом стала перемога над сепаратизмом. Тим самим, що супроводжував усі російські дев'яності. Друга чеченська війна стала фактично передвиборчою кампанією ‒ на тлі відсутньої номінальної. «Сильна рука» стала нанизувати країну на «вертикаль».

Вслід за замиренням бунтівної республіки ‒ скасування губернаторських виборів, вигнання регіональних бояр з Ради Федерації та скасування самої «федерації» на користь ультрацентралізованій системі. Боротьба з відцентровістю ‒ саме вона стала легітимацією першого президентського терміну Володимира Путіна. Головною відповіддю на питання «чому він».

Вперше за десятиліття російський громадянин занурився в споживацтво ‒ те саме, яке до цього бачив тільки у телевізорі

Другим горокраксом стало зростання добробуту. Нафтодолари дозволили укласти новий соціальний договір, в межах якого обиватель відмовлявся від своїх політичних прав. На другій чаші терезів були зарплати та іпотеки, «кредитний Фокус» і можливість відпочивати в Хургаді. Вперше за десятиліття російський громадянин занурився в споживацтво ‒ те саме, яке до цього бачив тільки у телевізорі.

Бюргерство народжувало аполітичність. Нафта дорожчала, і її бризки розліталися країною. Влада в Росії вперше за довгий час отримала імідж тієї, що може наповнити холодильники й гардероби. Консьюмеризм народжував лояльність, завтрашній день отримував горизонти, планування знову стало входити в моду. Легітимність другого терміну Володимира Путіна будувалася саме на цьому. Другий горокракс був створений.

Його інерція дозволила провести рокіровку. Регентство Дмитра Медведєва забезпечувалось не достоїнствами наступника, а підтримкою першої особи. Наступні чотири роки всі сперечалися про те, де закінчується один і починається інший. У 2012-му ці суперечки стали безглуздими. Володимир Путін повернувся.

На роль третього горокракса був призначений Крим

Його третім горокраксом могла стати Олімпіада. Власноруч проведена й виграна. Росія головувала в G8 і продавала нафту за $110. Створювала Митний союз і приручала європейський бізнес. Але все це здалося Кремлю недостатнім. На роль нового горокракса був призначений Крим.

«Сакральний Корсунь» та «російська Мекка», «ввічливі люди» й «слава російської зброї». Виворотом обкладинки стала війна на Донбасі й боротьба з інакомисленням. І те, й інше обиватель вважав за краще не помітити. Мрія про імперію виявилася занадто сильним ментальним наркотиком. Обложена фортеця. Крокуємо в ногу. Ворог біля воріт.

Кожен з цих трьох горокраксів ‒ запорука виживання того, хто їх створив. І тому Кремль не ризикує зупинити Рамзана Кадирова, який публічно критикує Москву за її позицію щодо М'янми. Кидає в тюрми тих, хто називає Крим ‒ Україною. Продовжує на прямих лініях пояснювати низькі зарплати ‒ перегинами на місцях. Тому що в кожному з цих трьох випадків є ризик зруйнувати ті самі точки легітимності, які зробили Володимира Путіна тим, ким він є.

А руйнування кожного горокракса загрожує загибеллю їхнього творця.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG