Доступність посилання

Керченський міст проти дельфінів: як Росія руйнує екосистему Чорного моря


Будівництво Керченського мосту, 7 вересня 2017 року

Будівництво Керченського мосту може зашкодити природній міграції дельфінів між Азовським та Чорним морем, побоюються екологи. Крім того, хоча підконтрольна Україні чорноморська акваторія наразі в задовільному екологічному стані, фахівці вказують на нові джерела забруднення, що можуть бути небезпечними для її фауни.

​Заступник директора з науки Українського наукового центру екології моря та кандидат екологічних наук Євген Дикий розповідає, що риби та дельфіни навесні мігрують із Чорного моря до Азовського через Керченську протоку, а восени повертаються назад. Еколог висловлює побоювання, що будівництво Керченського мосту може зашкодити цьому процесу.

Будівництво мосту в Керченській протоці може дуже сильно порушити щорічні кормові міграції риби та дельфінів
Євген Дикий

«Головне – коли цю споруду будують, це постійні вибухи, постійне вбивання паль, тобто це дуже потужні акустичні удари, які й напряму б'ють по дельфінах і рибу відлякують. Швидше за все, будівництво мосту в Керченській протоці може дуже сильно порушити оці щорічні кормові міграції риби та дельфінів», – прогнозує Дикий. Він зізнається, що українські екологи не можуть наочно оцінити шкоду від зведення мосту, але не виключає, що вона може бути дуже значною.

Директор Українського наукового центру екології моря​ Віктор Коморін стверджує: у різних регіонах української частини Чорного моря екологічний стан нині різний.

Віктор Коморін
Віктор Коморін

Більшість речовин-забрудників потрапляє в Чорне море з річковим стоком. Чотири річки несуть велику кількість забруднюючих речових
Віктор Коморін

«Найгірша якість морського середовища спостерігається в гирлах, у першу чергу в гирлі Дунаю. Тобто в першу чергу більшість речовин-забрудників потрапляє в Чорне море з річковим стоком. Також негативно впливають Дністер, Дніпро з Південним Бугом. Ці чотири річки несуть велику кількість речовин-забрудників, у тому числі токсичних», – констатує він.

Євген Дикий доповнює, що лідерами із забруднення зараз уже є не індустріальні гіганти, а в першу чергу промислові міста по берегах як самого моря, так і річок, які в нього впадають.

14 держав фактично зливають нам до Чорного моря всі свої стоки. Викликає побоювання велика кількість антибіотиків
Євген Дикий

«Басейн Дунаю – це 14 держав. Усі ці 14 держав фактично зливають нам до Чорного моря всі свої стоки. І от в цих стоках виявилась маса несподіваного. Зокрема, викликає побоювання велика кількість антибіотиків, різних речовин, які використовують як антидепресанти», – каже він. Хоча, за словами науковця, вміст цих речовин ще не такий високий, щоб безпосередньо нашкодити людині, невідомо, як вони впливають на морських мешканців.

Дикий зауважує, що це відносно нова проблема, і оскільки 12 із 14 держав, які мають вихід до Дунаю, є членами Євросоюзу, Україна має можливість вести зі своїми сусідами діалог, щоб знайти вихід зі становища.

Євген Дикий
Євген Дикий

Росія плює на захист Чорного моря – представниця НАН

Інша ситуація з Росією, яка після окупації Криму фактично контролює частину акваторії Чорного моря, нарікають екологи.

Усі шість чорноморських країн – Україна, Грузія, Болгарія, Румунія, Туреччина, Росія – входять до Комісії із захисту Чорного моря від забруднення, так звану Black Sea Commission (ВSC). Це міжурядовий орган зі штаб-квартирою в Стамбулі, відповідальний за реалізацію положень Бухарестської Конвенції про захист Чорного моря від забруднення, підписаної 1992 року.

Утім, навіть у екологічні питання втручається політика, каже заступник керівника з наукової роботи Інституту морської біології Національної академії наук (НАН) Галина Мінічева.

Якщо не говорити про політику, а просто про науковий підхід, то екосистему ми не можемо поділити
Галина Мінічева

«Росія в цьому проекті плює на це діло. Вона як партнер збирає матеріал на свої території, але каже: наші стандарти з СРСР, наші російські стандарти – найкращі. Але ми ж розумні люди, ми розуміємо: якщо не говорити про політику, а просто про науковий підхід, то екосистему ми не можемо поділити. Якщо ми хочемо її оцінювати, повинні перейти на єдину спільну мову», – каже еколог. Натомість, за її спостереженнями, російська влада воліє займати політичну позицію в цьому питанні.

Як приклад Євген Дикий наводить протести екологів перед Олімпійськими іграми 2014 року в Сочі, коли було завдано шкоди екосистемі російського Чорноморського узбережжя. Активісти, згадує він, не були почуті керівництвом Росії.

Це така держава, якій протести екологічних організацій байдужі
Євген Дикий

«Усі чудово зараз розуміють, що засобів об'єктивно натиснути на Росію, щоб вона дотримувалась екологічних норм, ще менше, ніж, наприклад, натиснути на Росію, щоб вона дотримувалась норм із прав людини, – порівнює він. – Це просто зараз така держава, якій якісь там протести екологічних організацій абсолютно байдужі».

XS
SM
MD
LG