Найсильніші тенісисти України зіграють у поєдинку Кубку Девіса проти Ізраїлю. Команда у складі Олександра Долгополова, Сергія Стаховського, Іллі Марченка й Дениса Молчанова виступить 15-17 вересня в місті Рамат-Хашароні за право лишитись у Першій групі Євро-Африканської зони. Переможена команда гратиме вже в жовтні з Австрією чи Румунією.
Перша ракетка Олександр Долгополов займає 64 сходинку в списку найкращих тенісистів світу. Він нещодавно повернувся з US Open, де програв у четвертому колі Рафаелю Надалю. Олександр розповів про ізраїльських супротивників, підготовку команди й поділився думками про майбутнє чоловічого тенісу України.
– У такому складі українська команда перемогла сильну збірну Словаччини, лютий 2013-го в Кременчуці, а згодом і команду Швеції у Дніпрі, квітень 2013-го. Які шанси зараз? Що змінилося загалом в українській збірній із того часу?
Загалом я дивлюся позитивно і думаю, що шанси у нас хороші
– Підготовка. І після хорошого виступу я відчуваю себе впевнено в плані гри. Хоча нам зараз стає важче. Тоді ми були молодою командою, а тепер уже у віці, за тенісними мірками – ми не старі, але й не дуже молоді. Звичайно, п’ятисетові матчі даються не так легко. Плюс, у команди були проблеми зі здоров’ям, та зараз наче всі більш-менш відновлюються. Тож загалом я дивлюся позитивно й думаю, що шанси в нас хороші.
– В якій грі, одиночній чи парній, тенісисти з цього складу сильніші? Хто гратиме парний матч?
– Важко сказати. У нас Денис Молчанов більше любить парну гру. Переважно саме його враховують у парну комбінацію. Сергій Стаховський добре грає пару, він дуже впевнено почувається біля сітки. Я також нормально: приймаю добре й подаю добре. Тому тут усе залежить, імовірно, від планів на одиночну гру, від матчу: хто її гратиме і з ким. Тобто, якщо комусь потрібно грати із сильним суперником третій день, то, звичайно, йому краще не виходити на пару, щоб зберегти сили.
Усе залежатиме від розкладу матчів та індивідуальної підготовки гравців. А парну в нас може зіграти кожен.
– А хто з ізраїльської збірної найбільш небезпечний суперник?
Дуді Села найсильніший. Слабких сторін у нього й немає, окрім, хіба що подачі. Тому головні матчі будуть проти нього
– Звичайно, Дуді Села найсильніший. Він найдосвідченіший, уже у віці та стабільно грає. Слабких сторін у нього й немає, окрім, хіба що подачі. Тому головні матчі будуть проти нього. Також у них сильний парник, Джонатан Ерліх, якщо не помиляюся. Інших номерів я не знаю.
Але на Кубку Девіса все можливо, рейтинг тут може не зіграти ролі. Бувають матчі, коли з’являються проблеми і з невідомими номерами. Але я думаю, що на це не потрібно звертати багато уваги, краще концентруватися на своїх сильних сторонах, готуватися, виходити й перемагати. В іншому розберемося вже під час матчу.
– Ще кілька днів тому Ви грали проти першої ракетки світу – Рафаеля Надаля на US Open у Нью-Йорку. Вже встигли відновитися для гри за збірну?
– Ще не зовсім. Я отримав розрив зв’язки на гомілковостопному суглобі, досі граю у тейпі (спортивний тейп – фіксатор суглобів – КР) та п’ю знеболювальне перед матчем, нога ще непокоїть. Але загалом усе нормально, готовий.
– Як Ви оцінюєте покоління молодих тенісистів? Чи можемо говорити, що в найближчі п’ять-десять років у нас буде гравець, який увійде до п’ятірки світового рейтингу?
Зараз серед хлопців, як мені відомо, у нас доволі великий пробіл. Чоловічий теніс – це важко, через величезну конкуренцію
– Дівчата, думаю, так. Серед хлопців нікого настільки перспективного немає. Молоді поки що показують середній результат, порівняно з результатами нашого покоління. Той самий Іван Сергеєв, Артем Смирнов грали приблизно на одному рівні зі мною. Ще були сильні гравці, які входили до десятки-двадцятки Європи серед дітей.
Зараз серед хлопців, як мені відомо, у нас доволі великий пробіл. Чоловічий теніс – це важко, він вимагає більше фінансових витрат, ніж жіночий, через величезну конкуренцію. Тому в чоловічому тенісі хотілося би більше успішних результатів.
У вересні 1999 року в такому ж матчі плей-оф Першої групи збірна країни перемогла в команди Ізраїлю в Києві з рахунком 3-2. Тоді за збірну виступав Андрій Медведєв – нині тренер української збірної.