Доступність посилання

ТОП новини

Микола Полозов: «Крим ‒ репресивний полігон для російських силовиків»


Російський адвокат Микола Полозов

Як працюють російські суди в анексованому Криму? Навіщо Росія посилює репресії на півострові? Чим російське правосуддя відрізняється від українського? Про це розмовляємо з російським адвокатом Миколою Полозовим.

‒ Пане Миколо, ви говорили напередодні, що жорстокий вирок Ільмі Умерову, якому російський суд у Криму дав два роки колонії-поселення, «зумовлений лише тим, що Ільмі Умеров ‒ кримський татарин». Ви вважаєте, що в Кремлі дали команду вести репресії щодо кримських татар?

‒ Цю команду дали вже давно. З початку окупації відбувалися викрадення, вбивства. На мій погляд, якщо ми беремо національний склад жителів Криму, основний удар припадає на кримських татар. Це найбільш згуртована група в Криму, яка не прийняла нові російські реалії. У переважній більшості кримські татари орієнтовані на своїх лідерів, на Меджліс. Саме тому був заборонений в'їзд на територію Криму Мустафі Джемілєву, Рефату Чубарову. Інших членів Меджлісу ‒ Ільмі Умерова, Ахтема Чийгоза ‒ піддали такому тиску.

‒ Коментуючи вирок, винесений Ільмі Умерову, ви сказали, що російське правосуддя «показало свій звіриний оскал». Чому ви так гостро відреагували?

‒ У Криму російський суд виніс аналогічний вирок за аналогічним звинуваченням українському журналісту Миколі Семені й засудив його до умовного покарання. У справі Умерова прокурор теж вимагав умовного покарання, а дали реальне. Я бачу тут два фактори. Перше ‒ це те, що Умеров ‒ кримський татарин. Друге ‒ це нещодавно опублікована доповідь управління Верховного комісаріату ООН з прав людини щодо Криму, абсолютно розгромна для Росії. Вона викликала абсолютну істерику в Кремлі та Держдумі. Я думаю, що, побачивши цю доповідь, вони переграли вирок. «Ах, ви нам доповіді пишете, так отримуйте ‒ старий сидітиме у в'язниці, поки не помре!».

‒ Але йдеться про старого чоловіка, важкохворого.

‒ Безумовно! І в цьому ‒ особливий цинізм, в цьому і є оскал. Вони прекрасно знають про стан здоров'я Ільмі Умерова. Кажуть, що він два роки колонії не витримає. А я скажу, що він може й до апеляції не дожити. Стан його здоров'я, з урахуванням стресу, може привести до його загибелі прямо зараз. І російська влада не може цього не розуміти. Але продовжує чинити цей тиск, мабуть, отримуючи від цього задоволення.

‒ Кримські судді, які порушили присягу, які після анексії Криму перейшли на бік Росії, ‒ учасники гучних процесів над політв'язнями в Криму. Чи є в Росії подібні випадки, коли громадяни іншої країни ‒ а кримські судді залишаються громадянами України ‒ вершать правосуддя від імені Росії?

‒ На мій погляд, це абсолютне порушення закону про статус суддів, згідно з яким російський суддя не може мати не те що громадянство іншої країни, а й майно за кордоном. Коли після анексії значна кількість прокурорів, суддів, співробітників СБУ, поліції перекинулися на бік російської влади, ймовірно, вони не замислювалися, які можуть бути наслідки. А наслідки серйозні, це порушення Європейської конвенції про захист прав людини. Звичайно, у них є мотив, тому що їм треба вислужитися перед новою владою, тиснути на своїх співвітчизників. Цей додатковий мотив посилює розкрутку маховика репресій.

‒ Поговорімо про міжнародний тиск на Росію. У Кремлі відчувають цей тиск? Розуміють, яких кроків від Росії чекають у світі?

Тих, хто порушує права людини, і тих, хто віддає їм накази, треба виявляти й запроваджувати персональні санкції

‒ Безумовно, в Кремлі розуміють, і санкції мають істотний вплив, зокрема й на економічну ситуацію. Але важливо вести розмову про персональні санкції. Карати тих, хто порушує права людини, і тих, хто віддає їм накази, хто ухвалює рішення у конкретних кримінальних справах. Таких людей треба виявляти й запроваджувати персональні санкції. Тому що вони хочуть правити як Сталін, і жити, як Абрамович. Вся російська система збудована на тому, щоб якомога більше накрасти всередині країни й перекинути накрадене на Захід. Це порочне коло необхідно розривати, адже з Росії вивезли понад трильйон доларів за 18 «путінських» років.

‒ До речі про персональні санкції. Наскільки реально побачити на лаві підсудних у Гаазі Володимира Путіна?

Що стосується злочинців, причетних до загибелі людей, до репресій у Криму ‒ я переконаний, що хтось із них сяде на лаву підсудних

‒ Важливо розуміти, що немає якогось єдиного рецепта, потрібна комплексна, послідовна робота з різними рівнями тиску. Що стосується злочинців, причетних до загибелі людей, до репресій у Криму ‒ я переконаний, що хтось із них сяде на лаву підсудних. Але ми ж бачимо історію ‒ Гітлер, наприклад, не дожив до цього. Можливо, і Путін не доживе. А, можливо, сяде і, як Мілошевич, помре у в'язниці. Мені здається, тут прогнози ‒ річ невдячна.

‒ А що взагалі може статися, щоб Росія пішла з Криму та Донбасу?

‒ У Росії за останні 20 років нагромадилася величезна кількість внутрішніх суперечностей, які влада не вирішує. Це проблеми Кавказу, Поволжя, економічна ситуація. Я переконаний, що в якийсь момент цю дамбу прорве. І тоді почнуться незворотні явища, які торкнуться всієї країни. Тоді й проблематика Криму вийде на перший рівень.

‒ Поговорімо про справу одного з лідерів кримських татар Ахтема Чийгоза, якого звинуватили в організації масових заворушень 26 лютого 2014 року за стінами кримського парламенту і засудили до 8 років колонії загального режиму. Захист подав апеляцію. Що далі?

За останні півтора року не відбулося жодного обміну українського політв'язня. На мій погляд, так ситуація тривати не може

‒ Після винесення вироку існує термін у 10 днів для подачі апеляційної скарги. Ми подали коротку скаргу, щоб цей термін не закінчився. Зараз я знайомлюся з протоколом судового засідання, який налічує дев'ять томів, це близько дев'яти тисяч сторінок. Потім ми складемо повну скаргу, яку розглядатиме Верховний суд Росії у Москві. Але рішення вже визначене. Тому я запропонував, щоб київська влада, не чекаючи апеляції, порушила питання обміну українських політв'язнів, серед них і Ахтема Чийгоза, на російських громадян. Тут є співробітники ФСБ, які припливли з Криму, військовослужбовці, яких взяли на кордоні. За останні півтора року не відбулося жодного обміну українського політв'язня. На мій погляд, так ситуація тривати не може.

З огляду на те, що стан здоров'я Ахтема Чийгоза за 2,5 року в СІЗО явно не покращилося, і навіть не проводилося жодних обстежень, я боюся, що його етапування до російської колонії може мати тяжкі наслідки.

‒ Чим російське правосуддя відрізняється від українського?

‒ У Росії система правосуддя гранично вертикалізована, суддів призначає президент, а зняти може голова суду, тому вони всі перебувають у залежному становищі. В Україні суд може ухвалювати непопулярні рішення. Наприклад, це стосується одеських подій або переведення під домашній арешт Нелі Штепи. Ці рішення не популярні, відбуваються не в інтересах влади, але суд їх ухвалив. У Росії це виключено.

‒ У справі Ахтема Чийгоза хто ухвалював рішення не привозити його до зали суду: кримські судді чи російські інстанції?

Це перший процес в історії російського правозастосування, коли в суді першої інстанції підсудний особисто не присутній на суді

‒ Рішення, безумовно, ухвалювалося «нагорі». Це перший процес в історії російського правозастосування, коли в суді першої інстанції підсудний особисто не присутній на суді. На мій погляд, тут переслідують дві мети ‒ випробувати в Криму саму технологію віддаленої присутності підсудного й виключити будь-яку можливість контактів Ахтема Чийгоза та співгромадян.

‒ Ви стверджуєте, що Росія використовує Крим як якийсь полігон, де тестує репресивні методи, які потім застосовуватиме всередині країни?

‒ Саме так! Силовики, які приїжджають до Криму, уявляють його якоюсь «сірою зоною», де немає жодних правил. Як якийсь полігон, де можна відпрацьовувати ті чи інші методики. І це негативно позначається на правах і свободах людини.

XS
SM
MD
LG