Доступність посилання

«Деокупація Криму відбудеться після падіння режиму Путіна» – Світлана Заліщук


Світлана Заліщук

Чи була анексія Криму випадковістю, чи справді європейські політики хочуть забути про Крим та як материкова Україна може допомогти кримчанам? Про це в ефірі «Денного шоу» на Радіо Крим.Реалії говоримо з народною депутаткою України Світланою Заліщук.

–​ Чи пов’язує вас щось із Кримом?

Я відпочивала в Криму лише один раз, ще у школі. Мені було років 13. Тоді я вперше побачила помаранчеві гори, які спускаються до моря, і неймовірні місця. Мене вразило, що Україна має і таку частину географії.

Потім я працювала в адміністрації президента за часів Ющенка, коли її очолював Олег Рибачук. Він намагався активніше співпрацювати з Кримом, зокрема, вести діалог із місцевими політичними елітами. Ми тоді допомагали й українським медіа, які там працювали. Тоді в мене була змога об’їхати весь Крим. Я побачила, що взагалі історично українська влада дуже мало приділяла уваги проблемам Криму.

2006 року наша естонська колега, яка тоді працювала тут в офісі НАТО, зробила дослідження щодо безпекової ситцації в Криму. ЇЇ висновки ще тоді говорили про те, що там засилля російських медіа, російського бізнесу, скуповування узбережжя російським капіталом, підігрування військам, правоохоронним органам, активна співпраця з місцевими політиками і їхнє фінансування «в темну». І це, рано чи пізно, призведе до того, що Росія висловить свої претензії. Тоді всі прочитали цей звіт, але так і не зробили на державному рівні жодних кроків.

– Цих кроків не зробили через недбалість чи, можливо, це був стратегічний хід?

Кожна нова політична команда думала про свій електоральний рейтинг, і цим міряла свою державну політику щодо тих чи інших регіонів

​– Я думаю, що це була стратегічна недбалість. Кожна нова політична команда думала про свій електоральний рейтинг, і цим міряла свою державну політику щодо тих чи інших регіонів. Я думаю, що втрата Криму пов’язана саме з цим. Але для Януковича це був, навпаки, стратегічний хід. Так він проявляв свою лояльність до російського режиму, до Путіна. Це була поступка в обмін на політичну підтримку.

– ​Досі тривають дискусії щодо того, що ж трапилося з Кримом – чи це було спонтанне рішення Путіна, чи це було сплановано завчасно. До якої версії схиляєтеся ви?

Я абсолютно переконана, що це була стратегія, що будувалася роками. Інвестиції в медіа, в місцевих політиків, у бізнес та військові сили, морський флот, Харківські угоди – це не були випадковості.

– Нещодавно президент Чехії Мілош Земан сказав про те, що має бути діалог між Україною та Росією щодо анексованого Криму. Він натякнув на те, що Україна може попросити в Росії компенсацію за Крим і забути про цю ситуацію. Що ви про це думаєте?

Мілош Земан давно славиться своїми соціалістичними поглядами і підтримкою Росії, але водночас він займає досить церемоніальну посаду в Чехії. Зовнішню політику там формує прем’єр-міністр та міністерство закордонних справ. Тобто, це його особиста точка зору, бо він не має мандату в Чехії творити зовнішню політику. Тому його заяви ні на що не вплинуть, хіба що на настрої й обурення в Україні. Не думаю, що в Європі до цього поставилися серйозно, хоча, можливо, деякі європейські політики негласно там теж думають.

Це дуже велика іронія, бо Мілош Земан – людина, яка народилася на окупованій Третім рейхом чеській території й отримала шанс бути вільною – зараз пропонує продати Крим та змиритися з його окупацією.

– Що для вас Крим зараз?

Кримські татари – унікальний народ. Вони протистоять у ненасильницький спосіб окупації, за що отримують обшуки, репресії, арешти, вбивства, викрадення, катування

Це, в першу чергу, люди, а не територія. Це триста тисяч наших кримських татар і багато тисяч наших українців. Кримські татари – унікальний народ, корінний, це їхня територія з давніх-давен. Сьогодні вони не підтримали той квазі-референдум у Криму, не підтримали окупацію. Вони протистоять у ненасильницький спосіб цьому, за що отримують обшуки, репресії, арешти, вбивства, викрадення, катування й так далі. Тому ми спочатку повинні зробити все можливе, щоб захищати людей, підтримувати зв'язок, дати їм можливість розвиватися, показати, що Україна про них дбає. Для мене очевидно, що території ми зможемо деокупувати значно пізніше, коли путінський режим впаде.

– ​Після запровадження безвізу для українців Петро Порошенко говорив про те, що для кримчан можуть виникнути деякі складнощі в цьому питанні. На вашу думку, чи мають право жителі окупованих території отримати біометричні паспорти й подорожувати до Європи без віз?

Однозначно, наші громадяни повинні мати таке право. По-перше, вони заручники окупації. Більшість із них – це люди, які не брали в руки зброю, не пропагували відділення наших територій. Більше того, це допоможе нам виграти цю війну. Якщо людина їздитиме на нашу територію (на материкову частину України – КР), спілкуватиметься з нами, бачитиме, що тут змінюється – це змушуватиме задуматися. Я думаю, що колись ця стіна впаде так само, як упав Берлінський мур.

Світлана Заліщук
Світлана Заліщук

– ​У нас на зв’язку волонтерка з Криму Олена Антонова, яка допомагає кримчанам оформлювати документи на материковій частині України.

Антонова: Я хочу сказати, що слова Світлани, її формулювання – це слова людини, яка абсолютно не розуміє, що відбувається на окупованій території. Ніякий безвіз не змінить думку людей, що живуть в окупації, про Україну. На сьогодні материкова Україна – це стрес, це не те, чого вони очікували. Все, що вони бачать – це корупція, яка виросла в кілька разів щодо кримчан. Я можу порівняти, скільки це (оформлення документів – КР) коштувало 2014 року, скільки це коштує зараз, наскільки збільшилася кількість посередників, які заробляють на кримчанах гроші.

Нас сприймають, як зрадників, які хотіли «русского міра», а тепер хочуть українських паспортів. Україна не повинна так думати, тому що ми не переставали бути громадянами України
Олена Антонова

​Те, що ми спостерігаємо – це ненависть із боку українських чиновників щодо Криму, це постійна підозра в тому, що ми приїжджаємо з нечистими мотивами. Про те, що це наші проблеми, «сидіть у своєму російському Криму». Це говорять люди, які видають закордонні паспорти. І вони шукають можливість відмовити. Вам не потрібно доводити, що у вас краще, ніж у нас. Ми знаємо, що у нас гірше, і нам потрібна допомога.Фізично й матеріально вся відповідальність за окупацію лежить на кримчанах, вина теж лежить на нас. Нас сприймають, як зрадників, які хотіли «русского міра», а тепер хочуть українських паспортів. Україна не повинна так думати, тому що ми не переставали бути громадянами України. Україна не може нічого змінити всередині окупації, але може змінити ставлення своє до нас.

Заліщук: Олено, ви абсолютно праві. Я згодна з вами в тому, що Україна повинна змінити своє ставлення до людей, які живуть у Криму. Це наші громадяни і, звичайно, ми повинні їм допомагати. Але в Україні є не тільки те, з чим ви стикаєтеся. Я бачу ситуацію на центральному рівні. Дуже багато політичних голосів, які говорять: це не наші люди, давайте закриємо стіну і не допомагатимемо. В цьому ключ усіх проблем.

Безумовно, я не можу зрозуміти, як вам важко. Але я намагаюся стежити за тим, що відбувається в Криму, і постійно піднімаю ці питання.

– Російський Мін’юст оголосив, що Радіо Свобода та її проекти Крим.Реалії та Настоящее Время можуть оголосити на території Росії та Криму «іноземним агентом». Яку оцінку ви можете дати цьому, адже йдеться про перешкоджання роботі журналістів?

Ми використовуємо судові механізми, наприклад, Міжнародний суд ООН. Але Росія плювати хотіла на ці резолюції

Заліщук: Безпосереднього інструменту змусити Росію не робити цього в нас, на жаль, немає. У нас є опосередковані інструменти, які ми намагаємося максимально використовувати. Наприклад, у нас є можливість вплинути на посилення санкцій, на формування резолюцій на майданчику ПАРЄ, Парламентської асамблеї НАТО. Ми використовуємо судові механізми, наприклад, Міжнародний суд ООН. Але що ми бачимо? Росія плювати хотіла на ці резолюції. Росія і Путін розуміють тільки мову сили. Оскільки ми обрали дипломатичний спосіб вирішення конфлікту, це потребуватиме значно більше часу.

(Над текстовою версією матеріалу працювала Катерина Коваленко)

XS
SM
MD
LG