У питанні України Захід не може собі дозволити ще однієї поразки – такий заклик читаємо в широкому аналітичному дослідженні, опублікованому нині лондонським центром Chatham House. Як Сполучені Штати можуть у себе вдома мирним шляхом виграти гібридну війну проти Путіна, пише одне з американських видань. Тим часом в іншій заокеанській газеті опубліковано результати розслідування щодо «руки Кремля» в сепаратистських настроях в американському штаті Техас.
Великий аналітичний звіт «Боротьба за Україну» публікує нині лондонський Королівський інститут з міжнародних відносин Chatham House. Автори пишуть не лише про боротьбу України за єдність та її спротив втручанню і тиску Росії – у військовій, дипломатичній, економічній та інформаційній сферах. Багато уваги присвячено внутрішньому протистоянню, що визначає політичне, інституційне та суспільне майбутнє України. «У цьому контексті «боротьба» в назві цього звіту стосується внутрішніх реформ – важливих викликів, що стали каменем спотикання між силами, котрі прагнуть модернізації на основі європейських норм, та представниками закостенілого консерватизму, які представлені як у владі, так і бізнес-елітах», пояснюють аналітики, додаючи, що нині перед Україною стоять два основні завдання: дати відсіч Росії та закінчити реформування багатьох галузей (включно з євроінтеграційним напрямком).
Висновок звіту такий: «майбутнє України та її доля в цілому залежить від подальшої трансформації відносин між громадянами, економікою та державою. «На кону» – і національна безпека, і політична легітимність».
У дослідженні семи провідних фахівців із питань України, Росії та ЄС, зокрема, детально розглянуто сфери, де влада не виправдовує сподівань народу або ж не виконує зобов’язань, що випливають з Угоди про асоціацію з Європейським союзом. «Реформам досі опираються навіть на найвищих щаблях влади.
Крім того, наявні ознаки того, що противники прогресу докладають щодалі більше зусиль до блокування або ж послаблення курсу, який Україна повинна впровадити задля розвитку економічної сфери, встановлення справді незалежного судочинства та значного зниження рівня корупції».
З іншого боку, пишуть експерти, серед яких і Джеймс Шерр, і Катарина Вольчук, і Орися Луцевич, Тімоті Еш та інші, «на карту поставлено також довіру та єдність західних країн в українському питанні.
Тим часом, додають вони, як незавершені реформи можуть підірвати довіру до «нових сил» серед мільйонів українців та, зрештою, дати «зелене світло» реваншистам і популістам, які прагнуть зірвати процеси перетворення в Україні. Однак «західна політика бездіяльності або ж, що гірше, співіснування з Росією за рахунок України може дестабілізувати країну, оскільки ситуація залишається настабільною та небезпечною. Дані, наведені в цьому звіті, чітко вказують на реальну загрозу для України, що нависла з двох боків. Однак це – також привід для збільшення Заходом підтримки, незважаючи на, або ж навіть завдяки, численним іншим проблемам Європи».
«У політиків менше можливостей вкладати час і зусилля в Україну, але Захід не може дозволити собі ще однієї поразки. Немає жодних ознак, що свідчили б про зміну курсу Володимира Путіна щодо України, тому і Захід також повинен бути непохитний. Україна перебуває на межі – і кожна зі сторін має шанси на перемогу», – резюмує звіт.
Як США могли б мирним способом та не виходячи за межі власних кордонів отримати перемогу в гібридній війні проти президента Росії Володимира Путіна, пише у своєму блозі в американському виданні The Hill аналітик та економіст із Atlantic Council Андерс Ослунд.
У нинішній Росії немає жодних прав на нерухоме майно. Як наслідок, всі заможні росіяни, у тому числі Путін та його оточення, зберігають свої гроші за кордоном. У недавньому документі Томас Пікетті та його співавтори оцінюють офшорні багатства росіян станом на 2015 рік приблизно в 800 мільярдів доларів.
Сума всіх відпливів капіталу, визначених Міжнародним валютним фондом за останню чверть століття, становить 750 мільярдів доларів. Це «величезне щастя», яке влаштовує приватних росіян за кордоном. Частина з якого належить олігархам, але багато належить Путіну та його друзям.
Значна частина «відмитих» російських грошей проходить через Кіпр, Британські Віргінські та Кайманові острови, але вони там не затримуються
Аналітик пише: «Значна частина «відмитих» російських грошей проходить через Кіпр, Британські Віргінські та Кайманові острови, але вони там не затримуються. Ці невеликі держави не мають здатності залучати такі великі суми грошей росіян… Зі свого боку, більшість країн Європи не допускають анонімних інвестицій та вимагають вказівок імен. Великими винятками є території з англосаксонським правом і два найбільших офшорних притулки, які мають велику здатність отримувати анонімні внески – це Сполучені Штати та Велика Британія».
Ослунд цитує британського журналіста Олівера Булло: «Офшори часто виявляються прямо вдома. Законодавство в Делаварі та Неваді пропонує компаніям переваги, подібні до тих, що пропонуються на Британських Віргінських островах. Фактично ... набагато простіше створити корпоративну структуру, без необхідності називатися в Сполучених Штатах, ніж в таких сумнозвісних податкових оазах, як Кайманові острови, Джерсі або острів Мен».
Тим часом, резюмує аналітик, американське казначейство у серпні висунуло вимогу страховим компаніям США ідентифікувати фізичних осіб, що платять за надзвичайно дороге житло в кількох регіонах, включно із Маямі, Палм-Біч, Нью-Йорком та Лос-Анджелесом, облюбованими росіянами. Перевірки зосереджені на сумах мінімум 1 мільярд доларів і покривають грошові та банківські перекази.
«Сполучені Штати можуть виграти гібридну війну проти президента Росії Володимира Путіна мирними засобами і вдома», – підсумовує Ослунд у статті «Найбільш слабке місце Путіна може бути на американському узбережжі».
Про те, як з допомогою Кремля в США розпалювали сепаратизм, закликаючи до відокремлення штату Техас, розповідає The Washington Post у статті «Як росіяни прикидалися техасцями, а техасці їм вірили». Автор Кейсі Мішель пише, як на початку 2016 року, вивчаючи деякі з найбільш популярних в США онлайн-груп, що виступали за вихід зі складу країни, він натрапив на один з контрольованих Росією акаунтів у Facebook, який в той час привертав до себе увагу тисяч американців. Засновники сторінки під назвою «Серце Техасу» (Heart of Texas), як виявилося, йдеться у статті, сепаратисти з Техасу, Гаваїв і Пуерто-Ріко мали зв’язки із Росією, «літали до Москви, щоб обмінятися «тактичними прийомами», дати поради й знайти підтримку. І вони знайшли підтримку в тіні Кремля».
Про те, що ця мережева група не була жартом, виявилося згодом. У якийсь момент організаторам сторінки навіть вдалося спровокувати своїх підписників на збройну, антиісламську акцію протесту в Г’юстоні. Як поступово з’ясувалося, це було частиною масштабнішої стратегії. Спонсори сторінки були зацікавлені в тому, щоб загострити розбіжності, що існують в самій Америці. В одних випадках вони надавали підтримку руху чорношкірих американців Black Lives Matter, в інших – грали на прихованих (або очевидних) расистських настроях серед виборців-прихильників Дональда Трампа.
Найпопулярніша у Facebook сторінка техаських сепаратистів була прикриттям для російських
Автор розповідає, що раптом з’ясувалося, що ця найпопулярніша у Facebook сторінка техаських сепаратистів була прикриттям для російських. Згодом Facebook видалив всі пости, і тепер її матеріали недоступні, хоча відразу ж після того, як оригінальна сторінка Heart of Texas в Facebook була заблокована, її матеріали почали поширюватися через інший акаунт – у мережі Instagram.
«Ми знаємо, що росіяни, що стояли за цими сайтами, дурили всіх своїх читачів, і особливо тих, хто виходив на спровоковані ними мітинги протесту в таких містах, як Твін-Фоллс, Форт-Маєрс і Г’юстон», – розповідає Кейсі Мішель.
Засновники сторінки «Серце Техасу» не лише націлювалися на соціально-політичну напруженість у Сполучених Штатах. Вони також скористалися легковажністю, яка виявилася набагато більшою, ніж можна було собі уявити. І, допомагаючи їм у цій масовій брехні, Facebook надав можливість одному із найбільших шахрайств у новітній американській історії», – резюмує американська газета.
