Доступність посилання

«Тільки «Таврія» і Україна»: будні відродженої команди із Сімферополя


Емблема відродженого на материковій Україні футбольного клубу «Таврія»

У різних футболках і трусах 22 гравці сімферопольської «Таврії» розсікають стадіон у Бериславі (місто в Херсонській області, яке прийняло кримську команду на материку). Єдиної тренувальної форми у футболістів немає, проте є славне минуле й віра у велике майбутнє. «Таврія» ‒ перший чемпіон незалежної України. Після анексії Криму Росією команда грала серед любителів, а в нинішньому футбольному сезоні стала новачком української Другої ліги.

​Головний тренер Сергій Шевченко 5 років був із гравцями «Таврії» у Сімферополі. Залишався на вже анексованому Росією півострові, але 2016 року, після оголошення про відродження української команди, переїхав на материкову частину України й став головним тренером команди-переселенця.

Сергій Шевченко
Сергій Шевченко

З Сергієм Шевченком шлях від аматора до учасника професійної ліги «Таврія» пройшла за один сезон. Більшість гравців клубу ‒ місцеві хлопці. Рік із клубом грає 25-річний Євген, хлопець ‒ самоучка, професійно футболу ніде не навчався, але минулого сезону він став найкращим бомбардиром «Таврії».

Євген Соколан
Євген Соколан

«Раніше грав на аматорському рівні, викладав у Бериславському медичному коледжі (викладач фізвиховання), працював у школі, у молодших класах. Ну і так склалося, що я зараз гравець «Таврії» (Сімферополь), бренду такого. Мріяв про це... І потрапив», ‒ згадує про свої кроки до професійного футболу нападник ФК «Таврія» Євген Соколан.

Однак головною проблемою на шляху до другої ліги для команди був не так рівень підготовки гравців, скільки необхідність відповідності інфраструктури клубу вимогам професійного футболу.

Ще влітку 2017 року Бериславський стадіон не влаштовував комісію української Федерації футболу. Арена не підходила для професійної гри: тут не було пластикових сидінь, табло та безпечних воріт. Усі недоліки виправляли за гроші меценатів.

«Треба було замінити ворота залізні на пластикові ‒ замінили. Люди приходили сюди сім'ями ‒ фотографуватися», ‒ говорить про оновлення тренер.

Пластикові сидіння на стадіоні в Бериславі, де грає «Таврія»
Пластикові сидіння на стадіоні в Бериславі, де грає «Таврія»

«Таврія» змінила тихе життя провінційного Берислава.

Коли перші автобуси з футболістами почали приїжджати, люди думали, напевно, тарілка з інопланетянами сіла
Сергій Шевченко

«Коли перші автобуси почали приїжджати сюди, ну й футболісти ‒ виходити, думали, напевно, тарілка з інопланетянами сіла. Ось свято», ‒ згадує Сергій Шевченко. Саме футбольне поле відновлювали весь рік, тепер стрижуть і поливають газон раз на тиждень і обов'язково ‒ перед кожною грою.

«Цього року придбали нову газонокосарку ‒ це нове диво техніки. Є рівні стрижки: 1-2-3-4 до 8. На замовлення тренера ми стрижемо або на першому рівні, або на другому», ‒ пишається придбанням співробітник стадіону Володимир Авраменко.

Підтримав команду й міжнародний професійний союз ‒ УЄФА виділив два мільйони євро на розвиток кримського футболу. Один мільйон витратять на анексованому півострові. Там грає клон української команди ‒ ТСК «Таврія». Друга частина суми спрямована на новий великий стадіон для команди-переселенця в Бериславі, під нього вже знайшли місце.

«Тут раніше було кукурудзяне поле, зараз воно занедбане. Ми хотіли б, щоб був стадіон на 6 тисяч місць, із природнім покриттям, але якщо буде штучне ‒ ми, звичайно, не засмутимося, тільки раді, головне, щоб він був», ‒ знайомить з місцем майбутнього будівництва арени капітан ФК «Таврія» Максим Логвиненко.

Максим Логвиненко
Максим Логвиненко

А поки команда грає на невеликому стадіоні, розрахованому на 700 глядацьких місць ‒ це домашня арена клубу, тренуються тут же ‒ два рази на день.

Це наче політичний проект. Я думаю, він заслуговує на більшу увагу, ніж наразі йому приділяється
Максим Ловиненко

Гравці (вже не аматори) отримують зарплати, мріють про великі гонорари для себе й щедре фінансування для клубу. «Це наче політичний проект. Я думаю, він заслуговує на більшу увагу, ніж наразі йому приділяється», ‒ вважає капітан команди.

Шляхом до української Прем'єр-ліги, окрім талановитих гравців, команда шукатиме грошових спонсорів. Тренер оцінює вартість виходу команди в топ-дивізіон українського футболу в суму не менше ніж 20 мільйонів доларів. Великого бюджету не чекають фанати, ультрас із перших матчів підтримують команду ‒ з'їжджаються на ігри з різних міст України, приїжджають для зустрічі з улюбленим клубом фанати і з анексованого Криму.

XS
SM
MD
LG