Російська влада третій рік будує транспортний перехід через Керченську протоку, який покликаний з'єднати анексований Крим із Росією. За цей час з вуст кримських чиновників та їхніх колег із сусідньої Росії прозвучало чимало обіцянок, із якими вони пов'язують світле майбутнє півострова після завершення будівництва. Практично всі ці обіцянки (деякі з них ‒ відверто абсурдні) вже спростовані експертами. Крим.Реалії вирішили нагадати про ці обіцянки, додавши й альтернативні думки.
Вартість будівництва Керченського мосту щорічно зростає. За останніми повідомленнями, проект обійдеться в 228 мільярдів рублів. Незважаючи на багато експертних думок, що наслідки будівництва не варті стількох фінансових витрат, російська та кримська влада продовжує запевняти у зворотному.
Транспортний бум
«Коли збудують кримський міст, збільшиться пасажиропотік до Криму, якого на півострові не було ніколи», ‒ цю заяву неодноразово робив упродовж трьох років президент Росії Володимир Путін і повторюють кримські чиновники.
Влада пояснює, що за допомогою мосту росіянам відкриється сухопутна дорога на півострів, і це має зміцнити економічні зв'язки російського бізнесу з Кримом.
Необхідності в будівництві Кримського мосту немає, а півострів цілком може впоратися з перевезеннями пасажирів шляхом збільшення кількості поромів між Керчю та сусідньою РосієюМихайло Блінкін
В експертному середовищі щодо цього неодноразово висловлювалися сумніви. Причини для сумнівів раніше пояснював російським ЗМІ директор російського Інституту економіки транспорту та транспортної політики, член експертної ради при уряді Росії Михайло Блінкін.
За його словами, абсолютної необхідності в будівництві Кримського мосту немає, а півострів цілком може впоратися з перевезеннями пасажирів шляхом збільшення кількості поромів між Керчю та сусідньою Росією. Блінкін зазначає, що між Гельсінкі (Фінляндія) та Стокгольмом (Швеція) спостерігається набагато більший потік пасажирів, але їх перевезення здійснюється винятково поромами.
У настільки глобальному проекті, як Кримський міст, експерт вбачає винятково політичний підтекст: «Чи вартий міст таких гігантських витрат? У суворо економічному сенсі ‒ ні. Але якщо сюди додати політичну складову, то так. У розширенні поромного сполучення немає тієї грандіозності, як у будівництві мосту, і такий захід нічого не говорить про Росію як про світову державу».
Дешеві товари
Після введення в експлуатацію Керченського мосту ціни на товари в Криму істотно знизяться, стверджує прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв.
Здійснення цієї обіцянки допускають як експерти, так і журналісти. Поява мосту може вплинути на ціни в Криму через здешевлення вартості їх транспортування, вважає редактор економічного відділу українського видання Lb.ua Андрій Яніцький.
«Для Криму автомобільне постачання товарів є одним із основних джерел доставки. Як ви знаєте, порти кримські офіційно закриті українською стороною, і мало які іноземні постачальники ризикують доставляти товари морем. Звичайно, (відбувається ‒ КР) подорожчання вартості товару через провезення його автомобільним транспортом», ‒ говорив він у ефірі Радіо Крим.Реалії.
Водночас, експерт українського благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Юрій Смілянський припускає й інший варіант, який не передбачає жодного обіцяного Медведєвим здешевлення. Навіть більше, за його словами, можлива поява мосту викличе додаткові витрати на утримання його інфраструктури.
Це все ‒ брехня й обман: коли міст збудують, збільшиться пасажиропотік, подешевшають товари в Криму й так далі. Нічого цього не будеЮрій Смілянський
«Економіки ніякої в Керченського мосту немає. І це все ‒ гасла, казки, брехня й обман: коли міст збудують, збільшиться пасажиропотік, подешевшають товари в Криму й так далі. Нічого цього не буде, тому що об'єкт сам собою буде дуже дорогим в експлуатації. Це постійне чергування в зимовий час як мінімум двох криголамів, тому що Керченська протока має властивість замерзати, а значить, крижані тороси можуть знести опори мосту. Криголами мають постійно працювати навколо мосту, щоб цього не сталося. Вітри, вологість, причому вологість морського повітря, яка роз'їдає металоконструкції ‒ це також вимагатиме постійного відстеження, підтримки в робочому стані, дрібних ремонтів тощо», ‒ пояснює Смілянський.
Дешеві послуги ЖКГ
Після введення в експлуатацію Кримського мосту на півострові подешевшають житлово-комунальні послуги, стверджує керівник російської Федеральної антимонопольної служби Ігор Артем'єв.
«Завдяки тому, що буде відкритий міст, вже найближчим часом сюди (до Криму ‒ КР) набагато за більш низькими цінами, без штормових ризиків і всього іншого, направлятимуться інгредієнти, пов'язані з водопідготовкою, водовідведенням, відповідне паливо та багато-багато іншого, що має привести до суттєвого здешевлення фактичних витрат компаній, які виробляють тепло, воду тощо», ‒ сказав він кримським журналістам 17 жовтня.
Треба нагадати, що розрахунок житлово-комунальних послуг здійснюється за тарифною сіткою, затвердженою російським урядом, і не залежить від штормових ризиків, про які говорить Артем'єв.
Раніше в російському уряді встановили стандарти оплати приміщень і комунальних послуг до 2017 року. Згідно з цими стандартами, в анексованому Криму встановлені найнижчі ціни на послуги ЖКГ у порівнянні з регіонами сусідньої Росії.
Кримські чиновники при цьому неодноразово обіцяли підвищувати їх тільки паралельно з підвищенням рівня життя кримчан. Тому, як Кримський міст може вплинути на цю ситуацію, поки не зрозуміло.
Збереження екології
Міністр екології та природних ресурсів підконтрольного Росії уряду Криму Геннадій Нараєв говорить, що пріоритетом при будівництві Кримського мосту є збереження екології півострова, і обіцяє вживати всіх необхідних заходів для цього.
«Сьогодні Радою міністрів Криму був ухвалений максимально спрощений порядок рекультивації порушених земель, відповідно до якого вже сьогодні на Керченському півострові здійснюється рекультивація двох відпрацьованих кар'єрів. Реалізація цього рішення значно зніме навантаження на кримські дороги та навколишнє середовище в цілому. Також таким чином будуть мінімізовані витрати підрядників. Окрім того, вагомим результатом буде повернення раніше порушених земель в оборот», ‒ стверджує він.
У той же час кримські правозахисники б'ють на сполох у зв'язку з масовою розробкою на півострові кар'єрів з видобутку щебеню та інших копалин, які освоюються для забезпечення матеріалами будівництва мосту й траси «Таврида». Це серйозно загрожує екосистемі півострова, каже координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров.
«Пройшла інформація про відкриття кар'єра в районі Голованівки та Красноселівки. Місцеві жителі не бажають такого сусідства, розуміючи всі негативні наслідки для екології. Тим більше зовсім поруч, біля села Криничне, уже є кар'єр, який практично знищив більшу гору. Біла пилюка від кар'єру покриває всю територію на великій відстані від самого кар'єра. Великовантажні автомобілі цілими низками цілодобово везуть щебінь до місця призначення, що створює великі незручності для місцевого населення», ‒ говорить він.
У Пожарському, Лікарственному та Кольчугіному ‒ унікальний ландшафт. Поява величезних кар'єрів знищить йогоВіктор Тарасенко
Занепокоєння з приводу екології Криму висловлював також голова кримської асоціації «Екологія та світ» Віктор Тарасенко. «У Пожарському, Лікарственному та Кольчугіному ‒ унікальний ландшафт, археологічні та історичні пам'ятки, екологічні заказники. Ця зона освоювалася з античних часів. На річці Булганак склалася своя екосистема. Поява величезних кар'єрів знищить її. Це загроза й для населення. Тому ми намагаємося вплинути на це рішення. Можливо, такі кар'єри можна робити в степовому Криму, але не тут, на догоду сьогочасній економічній потребі», ‒ пояснював він у ефірі Радіо Крим.Реалії.
Дух патріотизму?
Російська влада раніше допускали, що поява Кримського мосту може стати фактором підвищення патріотизму росіян. А голова підконтрольного Росії кримського уряду Сергій Аксьонов і зовсім стверджує, що кримчани вже беруть участь у будівництві Кримського мосту з «патріотичними почуттями» й готовністю терпіти незручності від будівництва. Зокрема, йдеться про жителів Керчі, чиї будинки розташовані на шляху пролягання майбутньої траси «Таврида», яка з'єднає міст з районами півострова.
«Заходи, пов'язані з розселенням людей, які потрапляють у зону будівництва Керченського мосту й траси «Таврида», йдуть згідно з графіком. Величезне спасибі кримчанам за терпіння та розуміння, а також за те, що ставляться до виконання цієї державної задачі з духом патріотизму», ‒ говорив Аксьонов у жовтні 2016 року.
Водночас, жителі вулиці Цементна слобідка, які замість свого житла отримали квартири в проблемному будинку, відверто скаржаться на складні умови життя. Вони не говорять про патріотизм, а скаржаться, що влада не бажає вирішувати їхні проблеми. Не особливо «патріотично» поступаються своїми земельними ділянками й члени садового некомерційного товариства «Затока» у Керчі. Їхні ділянки рівняють із землею, оскільки через них теж проходитиме траса «Таврида». Власники землі називають ініціаторів знесення варварами й вимагають виплати рівнозначної матеріальної компенсації на свої втрати, що теж складно назвати проявом «патріотизму».
Закінчення будівництва Кримського мосту заплановане 2018 року саме до президентських виборів у сусідній Росії. Судячи з усього, цей проект буде поданий, як одне з головних досягнень нинішнього президента Росії Володимира Путіна.
