Доступність посилання

У Росії 1 листопада набув чинності закон про заборону інтернет-сервісів для обходу блокувань. Він дозволяє заблокувати VPN-програми й анонімайзери, які не закрили доступ до сайтів, заборонених Роскомнаглядом. Кореспондент Крим.Реалії з'ясував, як дія цього закону позначиться на кримчанах.

30 липня президент Росії Володимир Путін підписав закон, що дозволяє блокувати VPN-сервіси. Він набув чинності 1 листопада.

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що він «впроваджується з метою запобігання шкідливим наслідкам від використання засобів обходу блокувань». До таких наслідків автори проекту відносять «поширення забороненої інформації, екстремістських матеріалів і порушення виняткових прав».

Однак правозахисники й фахівці з кібербезпеки вважають, що цей закон є частиною компанії російської влади з боротьби з інакомисленням і блокування критично налаштованих до них сайтів. Представники міжнародної правозахисної організації Amnesty International оголосили, що рішення влади блокувати VPN є «останньою атакою в наступі на онлайн-свободу».

Акція «За свободу інтернету», Москва, 23 липня 2017 року
Акція «За свободу інтернету», Москва, 23 липня 2017 року

Процедура блокування

Головна мета законопроекту ‒ заборонити анонімайзерам та VPN-сервісам надавати доступ до заборонених сайтів.

Блокування веб-сторінок та інтернет-сайтів у Росії відбувається за наступним алгоритмом. Профільне відомство ‒ Роскомнагляд ‒ виявляє, що зміст сайту суперечить законодавству, після чого надсилає власнику вимогу прибрати незаконний контент. Якщо він цього не робить, чиновники вносять адресу порталу, що містить порушення, до Єдиного реєстру заборонених сайтів.

Всього, за інформацією громадського руху «Роскомсвобода», у Росії заблоковані приблизно 80 тисяч сайтів. Серед них торрент-трекери, незалежні засоби масової інформації, зокрема «Каспаров.ру» та «Грани.ру», деякі ЛГБТ-сайти, а також додатки, якими користуються учасники протесту.

Будь-яке блокування можна обійти за допомогою анонімайзерів, VPN-сервісів (Psiphon, ZenMate, Opera Free VPN) й анонімних мереж (Tor). Ці додатки, розширення і програми виконують функцію посередників ‒ допомагають створити зашифровані канали зв'язку з іноземними серверами й перенаправляють через них інтернет-трафік користувачів. Саме ці інструменти збирається заборонити Держдума.

Як пише «Медуза», в законопроекті написано, що послуги з обходу блокувань не можуть давати росіянам доступ до заборонених сайтів.

«Роскомнагляд почне стежити за такими сервісами та мережами. Якщо відомство виявить, що якісь сервіси, мережі або програми дозволяють росіянам зайти на заблоковані сторінки через закордонні сервери, співробітники надішлють власникам вимогу ‒ зробіть, будь ласка, так, щоб росіяни не змогли з вашою допомогою зайти на такі й такі заборонені сайти. Якщо власники упродовж місяця не виконають вимоги, Роскомнагляд почне блокувати їхні сервери, за допомогою яких користувачі обходять блокування, і сайти, де вони встановлюють потрібну програму», ‒ пояснює запропонований депутатами механізм «Медуза».

Окрім того, законопроект забороняє пошуковим системам (Google, «Яндекс» та ін.) показувати посилання на заборонені сайти й сторінки. Їм планують надати доступ до списку заборонених сторінок, який вестиме Роскомнагляд. За порушення власникам пошукових систем загрожує штраф на суму від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Винятки для Криму

З огляду на, що на анексований Крим поширюється російське законодавство, заборони на ті чи інші VPN-сервіси встановлять і на півострові. Причому для кримчан це створює більше проблем, ніж для жителів Росії. Окрім сайтів, заборонених Роскомнаглядом, низка програм і додатків у Криму обмежені через західні санкції. Зокрема, програмне забезпечення, зроблене в США.

Наприклад, компанія Google заблокувала в Криму всі свої платні програми та комерційні сервіси. І тому кримські власники смартфонів і планшетів не можуть вільно користуватися службою Google Apps і магазином Google Play, як це роблять користувачі з Росії та України.

На півострові блокуються й інші американські та європейські інформаційні продукти. Наприклад, популярний сервіс онлайн-ігор Steam, інтернет-магазини Ebay, Amazon, Netflix та інші подібні платформи, які приєдналися до санкцій.

Зараз всі ці обмеження можна обійти за допомогою VPN-сервісів. Але якщо програми для обходу блокування заборонять, місцеві жителі втратять доступ до багатьох інтернет-технологій і послуг.

Влітку цього року депутат Держдуми від Севастополя Дмитро Бєлик закликав колег зробити для кримчан виняток і не забороняти на півострові VPN-сервіси. Політик надіслав до Роскомнагляду та Мінкомзв'язку листи з проханням встановити «особливі правила» для користувачів з Криму після набуття чинності закону про анонімайзери. У вересні Бєлик повідомив, що він отримав від відомств відповіді, які «вселяють оптимізм».

Але представник Роскомнагляду Вадим Ампелонський, коментуючи пропозиції депутата, наголосив, що закон вимагає від анонімайзерів відфільтрувати заборонені сайти, а самі анонімайзери при цьому не заборонені.

«Таким чином, твердження депутата, якщо воно передане вірно, позбавлене сенсу», ‒ сказав Ампелонський виданню «Комерсант».

Незважаючи на активність Бєлика, в Держдуму поки не подали законопроектів, в яких зумовлюються винятки для кримчан щодо використання VPN-сервісів. Тобто, швидше за все, заборони будуть діяти в Криму так само, як і в Росії.

«Буде уповільнений процес»

Втім, поки що кримчанам рано панікувати. Незважаючи на те, що закон набув чинності, на практиці він не почав працювати. За прогнозами директора російського Центру захисту цифрових прав Саркіса Дарбіняна, влада розпочне блокування не раніше, ніж у грудні, а, можливо, й пізніше.

«Закон набув чинності тільки вчора. Тепер ФСБ має визначити список цих сервісів, надати інформацію в Роскомнагляду. І там має розпочатися процедура, яка передбачає 30 днів на отримання реквізитів оператора сервісу, й, відповідно, згоди на приєднання до єдиної системи. І тільки після цього можуть послідувати блокування», ‒ сказав експерт у коментарі для Крим.Реалії.

Керівник Центру захисту цифрових прав Саркіс Дарбінян
Керівник Центру захисту цифрових прав Саркіс Дарбінян

За словами Саркіса Дарбіняна, поки не зрозуміло, які сервіси підпадуть під дію закону та як будуть блокувати програми, які надають доступ до заборонених сайтів.

«Є тільки відчуття, хто отримає перші звісточки від Роскомнагляду. Я думаю, це популярні сервіси у вигляді плагінів до браузерів, TOR і відомі VPN-рішення, які сьогодні присутні на ринку в першій десятці Google», ‒ припустив експерт.

За прогнозами Дарбіняна, сервіси з обходу блокувань не зникнуть у Росії та анексованому Криму. Експерт вважає, що це технічно неможливо ‒ заблокувати доступ до інформації, розміщеної в інтернеті.

Варіанти завжди будуть. Я думаю, це буде уповільнений процес із якоюсь показовою прочуханкою
Саркіс Дарбінян

«Варіанти завжди будуть. Я думаю, це буде уповільнений процес із якоюсь показовою прочуханкою. Всі прекрасно розуміють, що інтернет від початку створювався так, що неможливо на 100 відсотків обмежити доступ до інформації», ‒ сказав Саркіс Дарбінян.

У Криму доступ до низки сайтів та інформаційних продуктів закритий не тільки через західні санкції й заборони Роскомнагляду. Окремі провайдери блокують низку українських інформаційних сайтів: «Цензор.Нет», «Українська правда», «Громадське радіо», «15 минут», АТР і багатьох інших. Деякі оператори зв'язку закрили доступ і до сайту Крим.Реалії. Причому для блокування цих ЗМІ немає юридичних підстав ‒ Роскомнагляд не вносив їхні доменні імена до Єдиного реєстру заборонених сайтів. Але зайти на заблоковані сайти все ж можна ‒ використовуючи VPN-сервіси та анонімайзери, над якими зараз нависла загроза.

XS
SM
MD
LG