Доступність посилання

ТОП новини

Спеціально для Крим.Реалії

Міф про «великі гроші» з Росії був одним зі стрижневих елементів пропаганди під час так званої «кримської весни». Жителям обіцяли зростання прибутків і перетворення півострова на «перлину» Росії, але нічого такого не сталося. Чиновники звітують про мільярди рублів, що виділяються на потреби території, але кримчани при цьому продовжують бідніти.

Керівництво Росії, якщо подивитися на проект держбюджету на 2018 рік, не шкодує грошей на війну, спецслужби, пропаганду та Крим. Анексований півострів наступного року має отримати приблизно 207 мільярдів рублів за різними програмами. Чи позначиться це на добробуті кримчан? Чиновники й представники російського політичного класу прекрасно розуміють, що ні. Для порівняння в проекті федерального бюджету на цей рік для Криму передбачили 193 мільярди рублів у вигляді субсидій, трансфертів та федеральних програм. Кримчани, судячи зі скарг населення та загальної економічної ситуації, цього на собі не відчули. З обіцяних інфраструктурних проектів реалізується тільки Керченський міст, який має суттєве політичне значення для Кремля. Все інше (траса «Таврида», будівництво «багатостраждальних» ТЕС, своя «силіконова долина», створення цілорічного курорту та інші гучні ініціативи) або застопорилося, або просувається черепашачими темпами через санкції та бюрократичні зволікання.

Варто нагадати, що навесні 2014 року кримчанам у тій чи іншій формі обіцяли, що «через два-три роки» півострів стане якоюсь вітриною нової Росії: високі прибутки, оновлення інфраструктури, створення нових робочих місць, ліквідація корупції та кумівства, відповідальність чиновників перед населенням і багато іншого. Соціальні виразки, які допікали кримчанам, оголосили «українськими пережитками» й обіцяли виправити. Зазначений термін настав, але рівень життя впав у порівнянні з 2013 роком. Натомість рівень кумівства у владі, як зазначають місцеві спостерігачі, помітно зріс.

Великий російський бізнес відрито відмовляється працювати на півострові, а місцеве керівництво безуспішно намагається заманити «анонімних» інвесторів

Тепер московські функціонери називають інші дати. Наприклад, голова наглядової ради Фонду сприяння реформуванню ЖКГ Сергій Степашин вважає, що жити в Криму стане комфортно через 5-6 років. «Крим ‒ давайте терміни не вказуватимемо ‒ але в найближчу п'ятирічку, умовно кажучи, має стати найблагополучнішим, найсприятливішим і найкомфортнішим не тільки для туристів, а й для громадян, які тут живуть, з точки зору капітального ремонту та аварійного житла. Він це вже давним-давно заслужив», ‒ сказав він. Звичайно, Сергій Степашин злукавив. У російському політичному класі розуміють, що «російський» Крим буде під санкціями постійно. Невизнана ніким територія, відрізана від цивілізованого світу та інвестицій, як іноземних, так і вітчизняних. Великий російський бізнес відрито відмовляється працювати на півострові, а місцеве керівництво безуспішно намагається заманити «анонімних» інвесторів.

Питання лише в тому, кого саме призначити «крайнім» за такий стан справ. Відома російська журналістка Юлія Латиніна, що прекрасно розуміється на тонкощах кремлівської політики, опублікувала в «Новой газете» цікаву статтю, з якої випливає, що «російський» Крим нормально ніколи не житиме. Насправді, текст заслуговує окремого розгляду, але тут ми обмежимося лише передачею загального сенсу. Пані Латиніна вельми філігранно переклала відповідальність за кримську розруху з Кремля на місцевих, як вона висловилася, «дикунів». Мається на увазі фактична влада республіки. На її думку, скільки б Москва не виділяла грошей, комфортного життя в Криму не буде, тому що містечкове начальство вміє лише «пиляти» і розбазарювати; на санкції валити не варто, адже Крим здатний себе забезпечити.

Імовірно, що кримський бомонд остаточно відсунуть від контролю над грошима, які виділяються Москвою

Такі інтенції не вперше звучать з боку російської інтелігенції й так званих «системних лібералів». На їхню думку, Крим і так занадто дорого обходиться Росії з урахуванням прямих витрат і збитків від санкцій. Тепер загальний посил такий. По-перше, витрати на півострів все одно доведеться скорочувати. У цьому сенсі 207 мільярдів на 2018 рік можуть виявитися останнім таким щедрим подарунком для місцевої номенклатури. Він зумовлений президентськими виборами в Росії й потрібний винятково заради піару Кремля, який не тільки «захистив» півострів, а й вкладає кошти в його розвиток.

По-друге, після виборів президента гостро постане питання «оптимізації» республіканської влади. Не факт, що чинного російського голову Криму Сергія Аксенова (Аксьонова) знімуть з посади. Йому неодноразово пророкували гучну відставку, але щоразу в керівництва країни знаходилися резони залишити його на посаді. Більш ймовірно, що кримський бомонд остаточно відсунуть від контролю над грошима, які виділяються Москвою. Тому що, як було сказано вище, кримські чиновники нібито не вміють правильно витрачати щедрі російські субсидії. Отже, потрібні ті, хто впорається з таким завданням. При цьому падіння реальних прибутків кримчан для Кремля не має істотного значення. Про настання в Криму російському «добробуту» жителям обов'язково повідомлять по телевізору.

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG