Доступність посилання

ТОП новини

Забутий геноцид: чому в Криму не згадують про Голодомор


Пам'ятний знак жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років. Київ, архівне фото

25 листопада в Україні відбулися пам'ятні заходи з нагоди 85-ї річниці початку Голодомору 1932-1933 років. Від голоду на території країни тоді постраждали і євреї, і росіяни, і поляки, проте українці становлять більш ніж 80 відсотків загиблих. Історики досі не можуть назвати точну кількість жертв: вона варіюється від чотирьох до восьми мільйонів осіб.

2006 року Верховна Рада України ухвалила закон про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Жалобні акції пам'яті жертв цього року відбулись у 32 країнах світу, але не в анексованому Криму. 23 листопада представник Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова на щотижневому брифінгу назвала визнання Голодомору геноцидом спробою української влади політизувати історію.

Історик, співробітник Інституту національної пам'яті Максим Майоров вважає, що політика голоду й репресій обійшла Кримський півострів, зокрема, через особливості адміністративного устрою СРСР.

Дослідження тієї трагедії показують синхронність політики голоду зі знищенням української владної еліти й інтелігенції
Максим Майоров

‒ Трагедія Голодомору мала кілька хвиль і в основному торкнулася території тодішньої Української Радянської Соціалістичної Республіки, до якої Крим потягом 1930-х років не входив. Я знаю, що серед росіян побутує така думка про Голодомор як про геноцид, спрямований проти селянства, тобто за соціальною ознакою. Підстави для висунення такої версії, безумовно, є. Проте сучасні дослідження тієї трагедії показують синхронність політики голоду зі знищенням української владної еліти й інтелігенції. Це істотно відрізняє Голодомор від подій в інших регіонах СРСР: Кремль після геноциду в Україні переформатував управління самою республікою. Селянство ж було соціальним базисом української національної самосвідомості.

Максим Майоров
Максим Майоров

Максим Майоров зазначає, що Крим переніс стихійний голод десятиліттям раніше, а Голодомор був саме спрямованим проти українців геноцидом.

Крим пережив інший масовий голод, який не був геноцидом, протягом 1921-1922 років. У 30-ті ж роки Голодомор був саме політикою
Максим Майоров

‒ Крим пережив інший масовий голод, який не був геноцидом, протягом 1921-1922 років. Продовольства тоді не вистачало і в Україні, і на Поволжі. Однак тут ми можемо говорити про негативні наслідки Громадянської війни й несприятливий для врожаю клімат. У 30-ті ж роки Голодомор був саме політикою. Проте сьогодні Росія говорить, що керівництво СРСР ні до чого ‒ точно так само, як зараз Москва нібито не бере участі в конфлікті на сході України. Проведемо простий уявний експеримент: а що якби Україна тоді не входила б до складу СРСР? Трапився б Голодомор? Зрозуміло, що ні. Протягом 1932-1933 років голоду не було ні в одній із сусідніх країн. Йосип Сталін боявся втратити Україну й вирішив заморити її.

Кримський політолог Євгенія Горюнова констатує, що для сьогоднішньої Росії визнання Голодомору геноцидом рівносильне здачі національних інтересів.

Крим сьогодні також став територією, де росіяни переконують населення в неактуальності Голодомору
Євгенія Горюнова

‒ Українське селянство не хотіло підкорятися колективізації та втрачати економічну свободу. Для сталінського режиму злочинцем був той, хто не хотів ставати гвинтиком цієї тоталітарної машини. Тому, звісно, хоч скільки-небудь вільних людей треба було знищити. У Росії ж Йосипа Сталіна сьогодні вважають «ефективним менеджером» і тому відмовляються визнавати його злочини. Москва розглядає Голодомор як явище, викликане природними причинами, й спростовує, що для українських селян були штучно створені нестерпні умови. Анексований Крим сьогодні також став територією, де росіяни переконують населення в неактуальності Голодомору ‒ тому там і не проводять пам'ятні акції. Навіть вийти з запаленими свічками на знак пам'яті про тих, хто загинув протягом 1930-х років, буде рівносильне «зраді інтересів Росії».

Євгенія Горюнова
Євгенія Горюнова

Керівник головного департаменту з питань гуманітарної політики адміністрації президента України Юрій Рубан робить висновок, що український Голодомор був і залишається важливим фактором міжнародної політики.

Є нації, які самі це пережили й добре розуміють Україну
Юрій Рубан

‒ Україна успішно просуває політику визнання Голодомору геноцидом, список таких країн постійно зростає. Однак ця проблема стосується не тільки історичної пам'яті України, а й сьогоднішнього дня. Наприклад, у Сирії зараз діє режим, який знищує свій народ хімічною зброєю, а Росія знищує супротивників цього режиму килимовими бомбардуваннями. Сирійський геноцид ставить перед міжнародною спільнотою важливе питання: як реагувати? Так ось, це має пряме відношення до визнання Голодомору геноцидом Росії проти України. Є країни, яким через особливості власної історії не дуже подобається говорити про направлене винищення людей голодом, а є нації, які самі це пережили й добре розуміють Україну. Однак факт у тому, що Голодомор 1932-1933 років ‒ важливий чинник сучасної міжнародної політики.

Юрій Рубан
Юрій Рубан

(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG