«Прохолодна дружба» України та Білорусі: ще не вороги, але вже не друзі?

На четвертому році війни України з Росією сусідня Білорусь дедалі помітніше втрачає статус нейтральної держави у цьому конфлікті та миротворчого майданчика для врегулювання конфлікту на Донбасі. Білорусь, зв’язана союзницькими зобов’язаннями з Росією, втягується у протистояння з Україною, зокрема, у сфері ідеології та пропаганді, у операціях спецслужб, у військових навчаннях. Хоча в національних інтересах Білорусі, політичних та економічних – вибудовування гарних взаємин із Україною, вважають незалежні білоруські експерти.

Російсько-українська війна пройшлася і по Білорусі, поділила часом навіть родини, у яких хтось підтримує Росію, а хтось – Україну. Білоруські добровольці воюють та гинуть по обидва боки фронту на Донбасі.

Російська пропаганда

На поглядах білорусів міцно відбилася російська пропаганда – у Білорусі вільно транслюються російські телеканали та інші ЗМІ. Про це говорить редактор білорусько-українського альманаху «Справа» Наталка Бабина.

​«Російська пропаганда в Білорусі має великий вплив і справді отруює наш інформаційний простір. Коли йдеться саме про Мінськ, то я б сказала, що тут пропорція 50 на 50: половина людей перебувають у тенетах цієї пропаганди, а половина є таких, які правильно розуміють ситуацію», – каже Бабина.

​Альманах «Справа» виник у Білорусі як проект на підтримку білорусько-українських зв’язків після початку подій у Криму та Донбасі, також як громадський комітет солідарності з Україною, гуманітарний маршрут «Білорусь – АТО», рік української літератури в Білорусі та інші. Але цього замало, щоб нейтралізувати вплив Росії та її пропаганду, переконує Бабина.

«Треба сказати, що Україна геть мало робить для того, щоб білоруси розуміли справжню ситуацію. І оцій російський пропаганді у білоруському інформаційному просторі майже нічого не протистоїть», – додає вона.

Економіка взаємин

Торгівля – головне, що міцно пов’язує Білорусь та Україну. Товарообіг Білорусі з Україною після різкого падіння 2014-2015 років почав зростати. 2016 року він зріс на 10%, а за перше півріччя 2017 року – майже на 30%. Україна є другою після Росії державою за обсягом товарообігу з Білоруссю, з експорту білоруських товарів вона посідає друге місце. При чому, на відміну від Росії, минулого року в двосторонньому товарообігу склалося позитивне сальдо в обсязі 1,87 мільярда доларів на користь Білорусі. Імпортує Україна перш за все білоруські продукти нафтопереробки, продукцію машинобудування, хімічної промисловості, каже експерт з питань економіки та військової сфери Олександр Алєсін.

​«Тож коли наші взаємини погіршаться настільки, що буде торговельна війна, то це буде серйозною втратою для білоруського машинобудування», – говорить експерт.

Безпекова співпраця

Серед іншого, Білорусь постачає до України багато пального, яке використовується у зоні АТО, а також машинокомплекти МАЗ, які в Україні переобладнують для ЗСУ та Національної гвардії.

​Але загалом військово-промислове співробітництво між Білоруссю та Україною впало з початком подій у Криму та на Донбасі, каже Алєсін. До 2014 року були великі плани щодо співробітництва двох держав у галузі ВПК, були окремі проекти у галузі ракетобудування, розробки гранатометів та інших видів озброєнь, але потім вони зупинилися з огляду на позицію Росії.

«З початком конфлікту, я так розумію, застерігаючись від невдоволення російської сторони, білоруська сторона у особі кампанії «Тетраедр» почала заявляти, що Україна зриває постачання ракет і що у принципі вони можуть обійтися і без України», – додає Алєсін.

«Захід-2017» і вплив Росії

Ключовою подією, яка підірвала довіру між Мінськом та Києвом, стали спільні російсько-білоруські військові навчання «Захід-2017», які відбулися на території Білорусі у вересні цього року. Незважаючи на те, що Олександр Лукашенко давав президенту Порошенку особисті гарантії, що з території Білорусі не буде агресії проти України, у Києві до цих навчань поставилися дуже насторожено. Але ані договір ОДКБ, ані договір про Союзну державу Білорусі та Росії не вимагають від Мінська допомагати Москві в її агресивних діях, каже Олександр Алєсін.

«Ми ще не настільки сателіти Росії, Лукашенко свою владу ділити не хоче, він хоче бути президентом хай маленької Білорусі, а не губернатором якогось Північно-Західного краю у складі Росії, тому не в його інтересах, щоб з нашої території робилися якісь дії проти України. Лукашенко не зацікавлений у тому, щоб тут були російські військові бази, він буде усіляко перешкоджати цьому, тим більше створенню плацдарму для нападу на Україну», – говорить експерт.

У погіршенні білорусько-українських взаємин Олександр Алєсін бачить виразний російський слід, у тому числі у справі викрадення з території Білорусі українця Павла Гриба та затримання українського журналіста Павла Шаройка начебто за шпигунство.

«Де тільки можливо, Росія перешкоджатиме добрим відносинам Білорусі з Україною, підігріваючи побоювання України, а також вкидаючи тут, в Білорусі, негативну ворожу інформацію, розпалюючи конфлікт на порожньому місці», – переконаний Алєсін.

Українського журналіста Павла Шаройка 25 жовтня арештували в Білорусі та звинуватили у стеженні за російськими військовими об’єктами. КДБ Білорусі заявило, що виявило «мережу з 16 інформаторів агента української військової розвідки Павла Шаройка», який начебто працював під журналістським прикриттям.

Переговори щодо Донбасу

Білорусь також важлива для України як переговорний майданчик щодо врегулювання збройного конфлікту на Донбасі та є посередником для ворогуючих Києва і Москви.

Але Олександр Алєсін закликає не перебільшувати тут роль Мінська: він лише представив стіл та крісла сторонам переговорів, тому що Мінськ – це місце, куди можуть без побоювань приїздити представники бойовиків з Донецька та Луганська, а також переговорники з Києва та Москви, країн Заходу.

«Схоже на те, що «Мінськ-2» себе вичерпав, але самим існуванням він стримує відкриття вогню. Тут можливі два варіанта подій: або буде його продовження, або почнеться війна. Але від Мінська це вже не залежить. Якщо сторони домовляться продовжувати контакти на дипломатичному рівні, то, можливо, Мінськ буде залишатися таким столом переговорів. Навряд чи знайдеться інше місце, яке влаштувало б усі сторони конфлікту», – запевняє Алєсін.

Майбутнє відносин Мінська та Києва

Мінський експерт Олександр Алєсін вважає, що Білорусь та Україна приречені подолати останні скандали та нормалізувати взаємини: «Це як у пісні: «Нам нельзя друг без друга». Тому що для України Білорусь дуже важлива транзитна держава, через яку відбуваються людські, фінансові та торговельні контакти з Росією. Крім того, для України Білорусь дуже важливий постачальник нафтопродуктів та техніки. Білорусь є ринком для українських товарів, перш за все харчових. Крім цього Україна бажає, щоб Білорусь цілком не потрапила під влив Росії».

З точки зору вищих державних інтересів відносини Білорусі та України згодом налагодяться, впевнений мінський експерт Олександр Алєсін, верх візьмуть економічні та політичні інтереси.

Схожу думку, але засновану не на економічному, а більше на гуманітарному досвіді, має і редактор білорусько-українського альманаху «Справа» Наталка Бабіна.

«Сподіваюся і маю таку надію, що майбутнє у нас прекрасне, що майбутнє наше буде спільне, в тому сенсі, що і Білорусь, і Україна зміцнюватимуться у своїй незалежності, у своїй європейськості. Взагалі у нас багато спільного, і я думаю, що з часом воно лише зміцнюватиметься – я бачу для цього якесь підґрунтя та основу», – каже вона.