Американська преса обговорює подальші санкції проти Москви. Мова про російських олігархів та «кремлівських дітей». Удар пропонують завдати не по всіх без винятку володарях великого капіталу, а сформувати «чорні списки» прицільно – щоб досягти максимального ефекту. Навіть термін називають, коли це може відбутися, – кінець січня-початок лютого наступного року. Звідки ці прогнози і хто потрапить під прес американської санкційної машини – в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів провідний експерт «Атлантичної Ради» Андерс Ослунд.
– Як би Ви коротко описали нинішню ситуацію щодо санкцій? Чому потрібні ще додаткові тлумачення або додаткові звіти?
Президент не може скасувати санкції проти Росії без погодження із Конгресом. А цього не станеться, допоки Росія не забереться з Донбасу
– Перш за все, президент не може скасувати санкції проти Росії без погодження із Конгресом. А цього не станеться, допоки Росія не забереться з Донбасу. І це дуже чітка позиція нинішньої влади, це дуже важливий момент. Другий пункт – варто розуміти, що санкції будуть лише посилюватися. І Закон має пункти щодо поглиблення санкцій.
У Законі є вісім розділів, що передбачають складання спеціальних звітів – одного за іншим, у різний час. Найважливіший розділ – щодо необхідності звіту Мінфіну США щодо олігархів та тих, хто є близьким до Кремля. І в ньому якраз найбільшу кількість людей та компанії згадають. Звіт сам по собі не запроваджує санкції – але він означатиме, що для цих людей та фірм буде неможливо вести бізнес у США й навіть проводити розрахунки в американських доларах – адже жоден американський банк до них і близько не підійде.
– Принцип, який зараз пропонуєте Ви, – не карати весь російський бізнес, а дати їм вибір: відмовитися від співробітництва з Кремлем та врятуватися від санкції, або – продовжувати дружбу з Володимиром Путіним та потрапити до «чорних списків». Чи спрацює це?
– Візьмемо для прикладу Генадія Тимченка, санкції проти якого запровадили у березні 2014-го і якому довелося з Женеви переїхати до Москви, бо він більше не міг відкрити жодного рахунку в західних банках, проти двох компаній якого також запровадили санкції. Тобто – санкції працюють, і, думаю, ми побачимо поширення санкцій на оточення Путіна, на менеджерів держпідприємств та ключові російські держкомпанії у сфері оборони (а частково проти них вже запроваджували заходи), у галузі безпеки, проти банків та енергокомпаній.
– Але Ви ж багато чули від російських чиновників різного рівня щодо санкцій, які вже запроваджені, – мовляв, «переживемо й це, ми не звертаємо уваги». Де гарантія що нові санкції спрацюють?
– Думаю, це перша реакція була – «нам все це байдуже», але через три, через чотири роки люди почали шкодувати, що вони конфліктують із Заходом. Ми ж бачимо, що міжнародні інвестиції в Росію практично не йдуть, що Росія все більше ізолює себе від Заходу. Віддаляється й від США, й від Європи – та й навіть від колишніх радянських республік. Оскільки пострадянські країни побоюються, що й з ними поводитимуться так, як з Україною та Грузією. Для Росії це, звісно, не найкраща ситуація, але що вони можуть зробити? Спробувати подружитися із Китаєм, Єгиптом та Венесуелою? Росія зараз дійсно загнана у кут і Путін намагається компенсувати втрати своїх друзів і дає їм всі більше преференцій від держави. А це означає, що ефективність російської економіки – все гірше й гірше. Зростання зараз – півтора відсотки – це практично нічого. Росія намагається втримати мікроекономічну стабільність, але економіка – у стані стагнації. ВВП був 2,1 трильйона доларів ще 4 роки тому, а зараз 1,3 трильйона.
– А які позиції щодо санкцій не тільки на Капітолійському пагорбі, але й в адміністрації США? Чи є тут єдність?
– Вашингтон можна розділити на три групи, якщо розбирати позиції. В Конгресі, як то кажуть, «зброя напоготові», – там серйозно підтримують Україну та ідею посилення санкцій. Очевидно, президент Трамп може й хотів би дещо згорнути санкції, але це позицію конгресменів робить лише жорсткішою. Тому що насправді куди важливіше – що саме Конгрес думає з цього приводу. Адміністрація ж насправді функціонує так само, як і раніше, і не дуже багато інструкцій отримує «з гори». Оскільки не так багато людей були призначені, а ті, кого затвердили на посадах, – це кадри Трампа і вони часто не достатньо кваліфіковані. Тому адміністрація, в принципі, функціонує приблизно так само, як за часів Джорджа Буша чи Барака Обами. Ми побачимо, якщо «з гори» надійдуть якісь інші «вводні», але поки немає серйозних інструкцій, а крайні терміни якщо і пропущені – то не набагато.
– Є пропозиція у Вашинтоні, щоб до першого лютого визначити коло осіб з найближчого оточення президента Путіна, які обов’язково мають потрапити в санкційні списки. Йдеться про тих, хто заробляє, користуючись близькістю до Кремля, і тих, хто причетний до російської пропаганди ти кібернападів. А також мова йде і про дітей, бо останнім часом наближені до Кремля почали переписувати активи на дітей...
От що стосується приводу для того, щоб санкції було скасовано – так це лише повний вихід Росії із Донбасу. У будь-якому іншому випадку Конгрес скаже – «ні, цього замало»
– Дуже просто побачити, що оточення Путіна досі не під санкціями – і проти них санкції запровадять. Також багато людей, які фактично тримають гроші Путіна за кордоном – про них відомо завдяки «Панамським паперам». І оскільки з’явилася ця нова інформація – проти них скоріш за все запровадять санкції окремим рішенням Держдепартаменту або Мінфіна США. А от що стосується приводу для того, щоб санкції було скасовано – так це лише повний вихід Росії із Донбасу. У будь-якому іншому випадку Конгрес скаже – «ні, цього замало». І США будуть запроваджувати санкції без прив’язки до того, чи робить це ЄС. Адже американські санкцій є найважливішими, це американський долар управляє світом, а не євро. Відтак, варто чекати посилення заходів.
А щодо України… Що тут люди обговорюють – так це ймовірність, що Росія все ж таки зробить пропозицію. Скаже: «Україна, тепер Донбас ваш, мовляв, ми йдемо, «гудбай», самі переймайтеся цим». І в такому випадку буде формально складно зберегти санкції, а для України це стане важким завданням – реінтегрувати окупований Донбас. І це одна з непростих альтернатив, які обговорюють тут, у Вашингтоні.
