Спеціально для Крим.Реалії
Ханський палац у Бахчисараї – єдина у світі пам’ятка архітектури кримськотатарського народу, єдине у світі місце, де можна побачити і близько торкнутись, так би мовити, уособленої історії кримськотатарського народу, де вона розгортається перед нами у творах мистецтва, у долях її героїв. Одним з них був Усеїн Боданінський (1877–1938) – художник, етнограф, свідомий кримськотатарський громадянин, якому завдячуємо, що Бахчисарайський палац пережив тяжкі часи воєн і набігів безкультурних і малописьменних безувірів
Бахчисарайський палац ще від початку 16 століття привертав до себе увагу. Палац не минали увагою російські царі, під час Кримської війни в його стінах містився шпиталь. Та особливо небезпечними були бурхливі революційні й постреволюційні роки, коли багато охочих хотіли, якщо не привласнити, то знищити чи переробити унікальну пам’ятку.
Спадщина кримських ханів: палац у Бахчисараї
Невідомо, як би склалась доля палацу, якби не Усеїн Боданінський, якому вдалось переконати Тимчасовий уряд перетворити палац на музей і в наступні роки не дати розібрати його пам’ятки для інших установ. Завдяки Усеїну Боданінському – першому директорові музею, дійшов до нас Бахчисарайський палац – музей у тих архітектурних формах, якими він відомий з 18 століття. Також завдяки продуманій і систематичній роботі Усеїна Боданінського вдалось започаткувати археологічні роботи в Бахчисараї та інших місцях Криму. Учений стояв біля витоків формування археологічних і мистецьких збірок кримськотатарського народу в Бахчисарайському палаці-музеї. Він є автором багатьох наукових праць, присвячених історії та культурі кримських татар.
Активна життєва і наукова позиція Усеїна Боданінського не могла не привернути до нього увагу режиму. Спочатку, в 1929 році, йому обмежили можливості наукової й дослідної праці, в 1934 році Боданінського звільнили з посади директора Бахчисарайського музею. Далі події розгортались за сумно відомою схемою: переслідування і тиск, у 1937 році – ув’язнення, а в 1938 ученого розстріляли. Сталось це у Сімферополі, Усейн Боданінський був одним із страчених з великої групи кримськотатарських інтелектуалів, громадських і культурних діячів.
Згадуємо Усеїна Боданінського – кримськотатарського етнографа, історика, вченого, засновника і першого директора Бахчисарайського палацу-музею: в грудні виповнюється 140 років від дня його народження.
Бахчисарайський палац-музей – найкращий дар його світлій пам’яті. І окупацією Криму агресорам цю кримськотатарську сторінку його історії не вдасться переписати.
Оксана Пеленська, дослідниця, співробітниця Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
