Доступність посилання

ТОП новини

«Українці масово відзначатимуть Різдво 25 грудня вже за два-три роки» – Момрик


Традиційне святкування Різдва в Україні. Ілюстративне фото

Вперше цього року 25 грудня Різдво за новим стилем є вихідним днем. Свято у цей день в Україні відзначають, зокрема, приблизно 11 тисяч релігійних католицьких і протестантських громад, які святкують Різдво за григоріанським календарем – 25 грудня. Як твердять автори закону, вони становлять майже третину від усіх релігійних організацій України. Але, на думку українського історика та етнолога Анатолія Момрика, вже за два-три роки більшість українців святкуватиме Різдво згідно з новим календарем. При цьому він прогнозує, що це свято перестане мати бути виключно релігійним, бо на нього націлена вся світова комерційна індустрія.

– Чи потрібно було робити 25 грудня вихідним днем, адже відзначає у цей день Різдво менша частина українських християн?

Є величезна маса людей невоцерковлених, які не ходять регулярно до церкви, але цей день сприймають так само – як свято

– Україна повинна турбуватися про всіх своїх громадян. Опитування показує, що, так, дійсно, римо-католиків у нас кілька відсотків, протестантів теж кілька відсотків, але коли стоїть питання: «чи ви вважаєте 25 грудня святковим днем?», – то так вважабть в Україні майже 20 відсотків людей. Тобто є величезна маса людей неоцерковлених, які не ходять регулярно на службу до православної церкви, але цей день сприймають так само – як свято.

Я нагадаю, що ще років 10 тому у нас перетворився на масове свято день святого Валентина. І це суто католицьке свято тепер всі – і православні, і хто завгодно – з радістю відзначають (Католицька церква скасувала обов’язкове святкування дня святого Валентина через брак історичних даних про такого святого, і нині це не релігійне, а суто комерційне свято; святий Валентин при цьому існує у святцях і католицької, і православної церков – Радіо Свобода). Це перше.

Будь-яка освічена людина прекрасно розуміє певний історичний нонсенс, коли християнський світ відзначає Різдво за різними календарями

Друге: реально будь-яка освічена людина прекрасно розуміє певний історичний нонсенс, коли християнський світ, який мусить дотримуватися тих самих принципів, поглядів, відзначає Різдво за різними календарями. І зрозуміло, якщо сусідні з нами країни набагато раніше від нас це так зробили, бо, нагадаю, Білорусь має Різдво і за григоріанським і за юліанським стилем вже років 15, а Молдова вже відзначає це 2 роки, – то якось було некоректно Україні в той час, коли проголошено тенденцію шляху до Європи, ігнорувати цю релігійну проблему.

– Кілька років тому ми говорили з представниками Української православної церкви Київського патріархату, як найбільшої української церкви, і вони говорили про те, що вони не поспішають переходити на новий календар, бо бояться того, що це призведе до розколу, оскільки так це сталося в усіх тих церквах православних, які свого часу перейшли на новий календар. Як ви можете це прокоментувати?

Це стикається з консерватизмом звичайних віруючих, які часто мають невисокий рівень освіти, і є традиціоналістами

– Так, вони абсолютно мають рацію. Тому що ситуація в православній церкві і греко-католицькій церкві відрізняється від ситуації у протестантів. У протестантів немає поняття літургійного року. У них відокремлено конкретні святкові дні. У православній і греко-католицькій традиції зміщення в календарі означають зміщення не лише Різдва, але і всіх свят на 13 днів. Це означає, що Спас буде зміщений на 13 днів, день святого Миколая будуть відзначати в такому випадку не в кінці грудня, а на початку грудня, як це відзначають в католицькій традиції. Тому що всі свята, які не перехідні, у такому разі змістяться. А це стикається у такому випадку з консерватизмом звичайних віруючих, які часто мають невисокий рівень освіти і є традиціоналістами. Тобто церква не виступає проти, але церква мусить іти за активними прихожанами. Активні прихожани є консервативними.

Так, дійсно, коли відбувся на Балканах перехід всіх православних церков на новоюліанський календар, це є православний різновид григоріанського календаря, то дійсно в Греції відбувся розкол, і зараз десь відсотків 20 греків належать до неканонічних структур, так званих «старостильників». У Болгарії відбувся розкол, виникла старостильницька церква, яка зараз деградувала. В Румунії відбувся розкол. А в Константинопольському патріархаті відбувся неофіційний розкол, тому що афонські монахи, на відміну від патріарха Константинопольського, якому вони підпорядковані, далі продовжують відзначати все за старим стилем.

Діти біля чоловіка в образі святого Миколая. Київ, 16 грудня 2016 року
Діти біля чоловіка в образі святого Миколая. Київ, 16 грудня 2016 року

У греко-католиків так само були проблеми, коли в міжвоєнний період Станіславський єпископ Хомишин перейшов на західний календар, на відміну від митрополита Греко-католицької церкви Андрея Шептицького, і ця спроба закінчилась фіаско. За рік вони відмовилися. І що цікаво, схожа подія була навіть у росіян. Коли «обновленці» у 1920-х роках перейшли на новоюліанський календар, то за рік вже відмовились, злякавшись бунтів прихожан.

РПЦ, Українська православна церква (Московського патріархату) будуть сприймати юліанський календар як частину своєї російської ідентичності

Зрозуміло, тут відбудеться конфлікт. Тому що РПЦ, Українська православна церква (Московського патріархату) будуть сприймати в такому випадку юліанський календар як частину своєї російської ідентичності, як і церковнослов’янську мову. Тобто будь-яке порушення старих традицій, впровадження української мови замість церковнослов’янської, або впровадження нового стилю замість старого стилю вони будуть сприймати як порушення їхніх традиційних позицій.

– Готуючи цю програму ми запитали пересічних українців на вулиці, як вони ставляться до того, що держава дозволяє в Різдво 25 грудня мати вихідний день. І дізналися ми дуже цікаву річ про те, що поділ йде не так між парафіями, не так між церквами, як генераційно. Тобто молодші люди швидше схильні святкувати Різдво саме 25 грудня за новим календарем. Я хотіла би вас попросити про прогноз.

З кожним роком буде зростати кількість людей, які, не як зараз поширено, а саме перед 25 грудня, будуть класти діткам даруночки

– З кожним роком кількість людей, які в цей день беруть собі вихідний, будуть ставити ялинку не перед Новим роком, як зараз поширено, а саме перед 25 грудня, класти діткам даруночки на 25 грудня, будуть все більше і більше людей.​ Це робиться доволі швидко. Вже ви побачите, за 2​–3 роки масово будуть відзначати Різдво (25 грудня), тому що це питання не релігії, а питання вже маскультури. Це питання бізнесової традиції Західної Європи, коли всі розпродажі і все інше зав’язано саме на західне Різдво. Це питання того, що вся Західна Європа, як і Америка, в цей час відпочиває.

У нас ця модель соціальної поведінки швидко і широко пошириться. Але, знову наголошую, це буде світське свято. Бо, власне кажучи, на Заході це є світським святом. Це домашнє свято, і люди досить рідко ходять до церкви. А ті люди, які у нас ходять до церкви, то вони далі вперто будуть йти на 7-е число. Тобто люди, котрі не ходять до церкви, але наголошують, що вони є християнами, православними християнами, в масі своїй будуть відзначати 25 грудня. І лише ті, так звані оцерковлені, будуть ходити на 7-е число.

Для звичайних людей немає проблеми в голові. Вони знають, що це велике свято, і будуть відзначати. І дітки будуть хотіти дарунки

У нас буде такий симбіоз, що люди одночасно будуть відзначати святого Миколая і класти під подушку даруночки за старим стилем 19-го числа. А 25 грудня відзначати будуть як за новим стилем. Для звичайних людей немає проблеми в голові. Вони просто знають, що це велике свято, і вони його будуть відзначати. І дітки будуть хотіти дарунки. І в цей день по телевізору будуть показувати різдвяні історії, різдвяні мультики, всі будуть це дивитися з замилуванням, і у них не буде виникати навіть бажання сперечатися з церквою, чому вона так робить.

– Зрозуміло, тобто «чим більше свят, тим краще».

– Саме так.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондентка, ведуча, авторка програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Проводила тренінги для регіональних журналістів.

XS
SM
MD
LG